Постанова № 9607398, 10.02.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року <Текст >Справа № 2а-85/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,

за участі представників:

позивача Пузія О. (паспорт від 29.08.2007 НОМЕР_1 довіреність від 05.01.2010 б/н);

Науменка В.В. (паспорт від 27.11.1997 НОМЕР_2);

відповідача Водянікової В.В. (довіреність від 31.08.2009 № 27176)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит», м. Мелітополь Запорізької області

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська кредитна спілка кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» (далі кредитна спілка «Взаємний кредит», позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із позовом до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Мелітопольська ОДПІ Запорізької області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.10.2009 №0000761702/0, від 27.10.2009 №0000761702/1, від 02.12.2009 №0000761702/2, від 29.12.2009 №0000761702/3, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 342 600,00грн., у тому числі 114200,00грн. основного платежу та 228 400,00грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає висновки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є неправильними, необґрунтованими і такими, що порушують норми законів України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (далі - Закон № 889-IV ), «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 №2908-ІІІ (далі - Закон №2908-ІІІ).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі, та надав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях від 27.01.2010 №2285/10/10-010, 08.02.2010 №2712/10/10-020, та просив у його задоволені відмовити.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Мелітопольської ОДПІ Запорізької області проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 роки, за результатами якої складено акт від 25.09.2009 № 1189/22/26073309.

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів ст.8, пп.9.2.3 п.9.2 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону №889-IV, а саме: не утримання податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні та виплаті доходів у вигляді процентів за період з 2006 по 2008 роки та за І півріччя 2009 рік на додаткові пайові внески членів кредитної спілки, в наслідок чого позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 114200,00грн.

На підставі акту перевірки Мелітопольською ОДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2009 №0000761702/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 342 600,00грн., у тому числі 114200,00грн. основного платежу та 228 400,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем даного податкового повідомлення-рішення, його скарги залишені без задоволення, а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2009 №0000761702/1, від 02.12.2009 №0000761702/2, від 29.12.2009 №0000761702/3.

Вважаючи такі рішення неправомірними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону №2908-ІІІ, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 19 Закону №2908-ІІІ встановлено, що майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки).

Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту. Вклади членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також плата, нарахована на такі кошти та пайові внески (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Згідно із ст.20 Закону №2908-ІІІ, капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань. Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Кредитна спілка відповідно до свого статусу приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки, залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (ст.21 Закону №2908-ІІІ).

Пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до ч.3 ст.23 Закону №2908-ІІІ, у відповідності до якої, нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).

Із змісту акту від 25.09.2009 №1189/22/26073309 вбачається, що у перевіреному періоді встановлено внесення обовязкових та додаткових пайових внесків до пайового капіталу кредитно спілки, яке здійснювалось на без договірній основі через касу спілки. За результатами діяльності кредитної спілки з 2006 по І півріччя 2009 роки здійснювалось нарахування відсотків на додаткові пайові внески членів кредитної спілки, що відображалось по кредиту рахунку 6732 - «Відсотки на додаткові пайові внески» (Кредит рах.6732 дебет рах.443 «Нерозподілений прибуток»).

За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки «Взаємний кредит» від 29.04.2006 №10 прийнято рішення про щоквартальний розподіл нерозподіленого прибутку, який залишається у розпорядженні спілки, на додаткові пайові внески пропорційно розміру внесків у вигляді відсотків. У період з 2006 по 2009 роки на підставі рішень спостережної ради кредитної спілки «Взаємний кредит» здійснювався розподіл нерозподіленого доходу на додаткові пайові внески членів кредитної спілки, а саме: за 2006 рік на виплату відсотків на додаткові пайові внески спрямовано 95 000грн. нерозподіленого прибутку (протокол зборів від 31.12.2006 №9); за 2007 рік - 89 000,00грн. (протоколи від 30.06.2007 №3, від 31.12.2007 №11); за 2008 рік - 468 000грн. нерозподіленого прибутку (протоколи засідання від 31.03.2008 №14, від 30.06.2008 №4, від 30.09.2008 №9, від 31.12.2008 №15); за І півріччя 2009 року - 122 000грн. (протоколи засідання від 31.03.2009 №20, від 30.06.2009 №4).

Відповідно до пп.9.2.1 та пп.9.2.2 п.9.2 ст.9 Закону №889-IV, податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на користь доходів, визначених у п.7.2 ст.7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податків, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Пунктом п.7.2 ст.7 Закону №889-IV встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Аналізуючи зазначені норми суд погоджується з думкою позивача, що термін «вклад (внесок)» використовується в законодавстві про оподаткування доходів фізичних осіб як щодо вкладу/внеску на депозит кредитної спілки, так і до вкладу/внеску на пайові внески членів кредитної спілки.

При цьому, відповідно до пп. 22.1.4 п.22.1 ст.22 Прикінцевих положень Закону № 889-IV (у редакції чинній на момент перевірки), пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1 і 9.2.2 п.9.2 ст.9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 01.07.2004 №1958-ІV були внесені зміни до пп.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №889-IV, а саме пп. «в» після слів «неприбутковими організаціями» доповнено словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)». Але ці змини згідно із Законом №1958-ІV набувають чинності з 01.01.2005.

З 01.01.2005 оподаткування такої плати (процентів) на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитних спілок здійснюється на підставі спеціальної норми, що міститься у аб.4 п.7.2 ст.7 Закону №889-IV.

Із зазначених положень Закону №889-IV слідує наступне: до 01.01.2005 виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалися у звязку з тим, що кредитна спілка була на рівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків; з 01.01.2005 таку привілею виключено, проте цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень (п.7.2), що у правозастосуванні повязаний з п.9.2, який відповідно до пп.22.1.4 в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010; відповідно до пп.22.1.4 проценти на вклад до небанківської фінансової установи будуть оподатковуватися за ставкою 5 відсотків з 01.01.2010. Зазначена позиція також викладена у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 08.06.2005 №06-10/10-672.

Проаналізувавши зміст зазначених норм, суд прийшов до висновку, що оскільки виплата процентів на пайові внески членами кредитних спілок не підлягали оподаткуванню до 01.01.2005, а оподаткування відповідно до п.7.2 Закону №889-IV здійснюватиметься за ставкою 5% лише з 01.01.2010, то відповідні виплати підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 Закону №889-IV а саме: з 2005-2006 13%; з 2007-2009 - 15%.

Статтею 1 Закону № 889-IV встановлено, що податковий агент це юридична або фізична особа, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до ст.8 Закону № 889-IV, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 цього Закону, і перераховує його до бюджету.

Таким чином, оскільки кредитна спілка є податковим агентом, тому при нарахуванні та виплаті членам кредитної спілки доходів у вигляді процентів на депозит (вклад) та процентів на пайові та додаткові пайові внески її членів вона зобов'язана утримувати податок від сум такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою (5% з 01.01.2010 або 15% до 01.01.2010).

Статтею 20 Закону № 889-IV визначено відповідальність за порушення цього Закону. Так пп.20.3.2 передбачено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахунок) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу.

З урахуванням викладеного і на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, позивачу було нараховано штрафну санкцію у подвійному розмірі від нарахованої суми податку з доходів фізичних осіб.

Щодо невірно зазначеного коду платежу в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні, то суд вважає, що це не змінює та не визначає зміст донарахованого за результатами перевірки податку з доходів фізичних осіб з виплачених членами кредитної спілки відсотків на додаткові пайові внески та не є суттєвим порушенням норм чинного законодавства.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.02.2010.

Суддя (підпис) О.С.Янюк