Рішення № 96072540, 05.04.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/17/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія"

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського

про стягнення заборгованості в сумі 522858 грн 81 к.

за участю:

від позивача: Єрмоленко Дарія Юріївна,

від відповідача: представник не з`явився,

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" із позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського про стягнення заборгованості в сумі 522858 грн 81 к.

Вирішення судом процесуальних питань.

13.01.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 10.02.2021.

10.02.2021 суд враховуючи неявку відповідача відклав розгляд справи на 09.03.2021, яке суд з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відклав на 05.04.2021.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзив на позов не подав. Ухвали суду направлялися відповідачу відповідно до ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресами, зазначеними у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.04.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №16/6 від 11.03.2019 в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 352650 грн 24 к. На підставі п.10.3 та 10.4 договору позивач нарахував відповідачу пеню та штраф і звернувся за захистом порушеного права до суду.

В судовому засіданні 05.04.2021 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (далі продавець) та Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М. Грушевського (далі покупець) 11.03.2019 уклали договір поставки №16/6 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у встановлений строк товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, закріплених цим договором.

Предметом постачання по договору є насіннєвий матеріал (далі товар), виробник, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого передбачаються в додатках до договору, що є його невід`ємною частиною (п.1.2 договору).

Відповідно до розділу 5 договору товар передбачений умовами цього договору, постачається продавцем при умові отримання від покупця попередньої оплати за товар у строки передбачені положеннями відповідного додатку до договору, крім випадків коли сплата попередньої оплати сторонами не передбачається. Поставка товару може здійснюватися як в цілому, так і окремими частинами (партіями). Строки поставки товару або окремих партій узгоджуються сторонами у відповідних додатках до цього договору. Поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (Інкотермс 2010) склад покупця, що знаходиться за адресою: село Чесники Рогатинського району. Перехід права власності на товар, а також перехід ризиків випадкового знищення чи пошкодження товару, відбувається в момент передачі товару покупцю по накладній (-их).

Загальна ціна договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених продавцем покупцю, відповідно до умов цього договору та відповідних додатків до нього (п.6.1.).

Ціна товару, що підлягає поставці, вказується у відповідному додатку до цього договору. Ціна товару та загальна його вартість встановлюються у гривні. Крім цього, сторони можуть визначати еквівалент ціни товару в доларах США або Євро, про що вказується у відповідному додатку (п.6.2.).

Порядок та строки розрахунків за товар, передбачаються у відповідних додатках до цього договору (6.3 договору).

Відповідальність сторін передбачена пунктом 10.3 договору, яким встановлено, що в разі прострочення розрахунку за поставлений товар, на вимогу продавця, покупець зобов`язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

В п.10.4 договору сторони також передбачили, що в разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за договором та відповідними додатками до нього понад десять календарних днів, але не більше двадцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п.10.3 договору, покупець на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі десять відсотків від вартості неоплаченого товару.

В разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за договором та відповідними додатками до нього понад двадцять календарних днів, але не більше тридцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п.10.3 договору, покупець на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі двадцять відсотків від вартості неоплаченого товару.

В разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за договором та відповідними додатками до нього понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п.10.3 договору, покупець на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості неоплаченого товару.

Згідно з п.10.6 договору, сторони домовились, що відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим договором складає 3 (три) роки. Крім цього, сторони відповідно до ч.6 ст.323 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання за цим договором збільшується до 3(трьох) років від дня коли зобов"язання мало бути виконано.

Відповідно до п.9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором. Сторони відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України дійшли згоди про обов`язковість скріплення печатками цього договору, будь-яких додатків та/або додаткових угод до нього (крім випадків відсутності у покупця печатки).

На виконання умов договору сторони 11.03.2019 склали Додаток №1, згідно якого домовились про умови поставки, а саме узгодили асортимент, кількість, ціну, загальну вартість товару та умови оплати.

Згідно з п.2 додатку загальна вартість товару становить 352650 грн 24 к. в т.ч.ПДВ 58775 грн 04 к.

Відповідно до п.3.2. додатку залишок вартості товару, тобто кошти в сумі, що становить 100% від загальної вартості товару, вказаної в п.2 цього додатку, покупець зобов"язується сплатити не пізніше 25 жовтня 2019 року.

На виконання умов договору продавець поставив покупцю товар на суму 352650 грн 24 к. , що підтверджується видатковою накладною №16/23 від 28.03.2019.

В порушення взятих на себе зобов"язань відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 352650 грн 24 к.

Станом на 08.01.2021 відповідач заборгованість не погасив, у зв"язку з чим позивач на підставі п.10.3. та 10.4 договору нарахував відповідачу 64413 грн 50 к - пені та 105795 грн 07 к. - штрафу та звернувся за захистом порушеного права до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до наведеного, договір укладений між позивачем і відповідачем, є договором поставки.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6. ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару в строк встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 352650 грн 24 к. - заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем штрафу та задовольняє його згідно розрахунку позивача, який є обґрунтованим та арифметично правильним.

Суд самостійно з урахуванням п.10.6 договору за допомогою ІПС "Законодавство" перевірив правильність нарахування позивачем пені за період з 22.11.2019 - 30.01.2020 та з 06.02.2020 - 21.12.2020, сума яких менша за суму заявлену позивачем до стягнення та задовольняє вимоги в частині стягнення 64133 грн 24 к. пені. В частині стягнення 280 грн 26 к. пені належить відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 352650 грн 24 к. - основної заборгованості, 64133 грн 24 к. - пені та 105795 грн 07 к. - штрафу.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 7842 грн 88 к., що підтверджується платіжним дорученням №720 від 22 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 7838 грн 68 к. - покладає на відповідача, судовий збір в розмірі 04 грн 20 к. - на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського про стягнення про стягнення заборгованості в сумі 522858 грн 81 к. задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського, с. Чесники, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77042 ( код 20536228 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6-А, код 41694117) 352650 (триста п"ятдесят дві тисячі шістсот п"ятдесят гривень) 24 к. - основної заборгованості, 64133 (шістдесят чотири тисячі сто тридцять три гривні) 24 к. - пені, 105795 (сто п"ять тисяч сімсот дев"яносто п"ять гривень ) 07 к. - штрафу, а також 7838 (сім тисяч вісімсот тридцять вісім гривень) 68 к. - судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 280 (двісті вісімдесят гривень ) 26 к. відмовити.

Судовий збір в розмірі 04 (чотири гривні ) 20 к. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.04.2021

Суддя Т.В. Максимів