Рішення № 96072298, 07.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6215/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015", Кіровоградська область, м. Долинська

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Постач", Дніпропетровська область, с. Широке

про стягнення 442 758,88 грн.

Представники:

від позивача: Скочко О.А., договір про надання правової допомоги від 08.06.2018;

від відповідача: не з`явися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Постач" про стягнення 442 758,88 грн., з яких: 441 932,96 грн. - основний борг, 825,92 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 142 від 04.09.2017 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 18.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 14.01.2021 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6215/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.02.2021.

10.02.2021 до підготовчого засідання з`явився представник позивача.

10.02.2021 до підготовчого засідання не з`явився представник відповідача. Ухвалу суду отримав 12.02.2021.

Ухвалою від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання на 10.03.2021.

10.03.2021 до підготовчого засідання з`явився представник позивача.

10.03.2021 до підготовчого засідання не з`явився представник відповідача. Ухвалу суду отримав 15.03.2021.

Ухвалою від 10.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 07.04.2021.

07.04.2021 до судового засідання з`явився представник позивача.

07.04.2021 до судового засідання не з`явився представник відповідача.

Хоча відповідач і отримав ухвали суду, якими призначено підготовче засідання на 10.02.2021 та 10.03.2021 із запізненням: 12.02.2021 та 15.03.2021 відповідно, суд враховує, що фактично з 12.02.2021 відповідач був обізнаний про відкриття провадження у справі (оскільки отримав ухвалу суду від 14.01.2021, якою перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6180/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.02.2021).

У вказаній ухвалі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Також в ухвалі (отриманій відповідачем 12.02.2021) від 14.01.2021 відповідачу було роз`яснено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив не подав.

Суд зазначає, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України" .

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19, від 24.03.2020 у справі 904/1975/19.

За наведених обставин Суд доходить висновку, що вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, вчинення відповідних процесуальних дій та надання йому можливості взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позову, натомість відповідач, незважаючи на обізнаність про відоме йому судове провадження у цій справі, не вживав заходів, щоб дізнатись про його стан, зокрема, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, та не скористався процесуальними правами навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 ГПК України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

При цьому, відповідач був обізнаний про наявність судового провадження у цій справі щонайменше з 12.02.2021 (за його твердженнями) та не обґрунтував об`єктивної неможливості скористатись передбаченими статтею 42 ГПК України правами.

Згідно з частиною першою статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі «Пономарьов проти України» та у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», згідно з якою сторони в розумні «інтервали часу» мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Постач" (покупець) було укладено договір поставки № 142 (далі - договір).

Постачальник зобов`язується протягом строку дії цього договору передавати/поставляти покупцю у власність молочну продукцію, іменовану надалі «продукція/товар», а покупець зобов`язується приймати та оплачувати дану продукцію на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Найменування, одиниця виміру, кількість і асортимент продукції вказуються у видатковій накладній, рахунку-фактурі, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Поставка продукції здійснюється на підставі попередньої заявки покупця (п. 3.1. договору).

Продукція супроводжується наступними документами: видатковою накладною із зазначенням даних якісного посвідчення (надається при кожній поставці продукції) (п. 3.6. договору).

Право власності, ризик випадкової загибелі, псування або недостачі продукції, поставка якої відбувається за даним договором, переходить від постачальника до покупця з моменту передачі продукції, що засвідчується підписами уповноважених осіб у товарній накладній. Дата отримання продукції вказується покупцем в товарній накладній, про що покупець робить відповідну відмітку (п. 3.9. договору).

Підписанням цього договору покупець підтверджує, що особа, що прийняла товар і підписала видаткову накладну, є особою, уповноваженою покупцем, та таким, що діє за його дорученням, з його згоди та в його інтересах (п. 3.12. договору).

Ціна продукції є договірною, встановлюється в національній валюті України і вважається узгодженою між постачальником і покупцем при наявності печаток (штампів) та підписів уповноважених осіб в накладних на поставку продукції (п. 5.1. договору).

Сума договору визначається як сума всіх партій продукції, поставлених протягом строку дії цього договору (п. 5.3. договору).

Розрахунки за продукцію здійснюються по факту доставки (п. 6.1. договору).

Вид розрахунків - безготівковий (п. 6.2. договору).

Порядок і форма розрахунків можуть бути змінені за письмовою згодою сторін (п. 6.3. договору).

Датою оплати за цим договором вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 6.4. договору).

При наявності у покупця простроченої заборгованості за раніше придбаний у постачальника товар, незалежно від причин її утворення, кошти, що надходять від покупця, у першу чергу зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості за раніше поставлений товар, а також на погашення неустойки (пені) (п. 6.5. договору).

Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в порядку та у строки, встановлені цим договором (п. 7.2. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним договором, винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 8.1. договору).

За порушення строків оплати за поставлену продукцію (за умови відстрочки платежу), покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення платежу (п. 8.2. договору).

Будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу в разі їх письмового оформлення і підписання обома, сторонами (п. 10.1. договору).

Цей договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2017 за умови виконання сторонами всіх своїх зобов`язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення (п. 11.1. договору).

Якщо за 30 днів до закінчення дії цього договору жодна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення договірних відносин, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік. Така пролонгація договору не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно (п. 11.2. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, у період з 01.11.2019 по 20.12.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 459 294,96 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- РНк-055342 від 01.11.2019 про поставку товару на суму 21 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 14);

- РНк-055711 від 04.11.2019 про поставку товару на суму 14 208,00 грн. з ПДВ (а.с. 16);

- РНк-057932 від 13.11.2019 про поставку товару на суму 79 509,84 грн. з ПДВ (а.с. 18);

- РНк-058832 від 18.11.2019 про поставку товару на суму 21 657,60 грн. з ПДВ (а.с. 20);

- РНк-059500 від 20.11.2019 про поставку товару на суму 78 969,60 грн. з ПДВ (а.с. 22);

- РНк-060943 від 27.11.2019 про поставку товару на суму 14 400,00 грн. з ПДВ (а.с. 24);

- РНк-062417 від 04.12.2019 про поставку товару на суму 57 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 26);

- РНк-062913 від 06.12.2019 про поставку товару на суму 393,12 грн. з ПДВ (а.с. 28);

- РНк-063214 від 09.12.2019 про поставку товару на суму 20 044,80 грн. з ПДВ (а.с. 30);

- РНк-063996 від 11.12.2019 про поставку товару на суму 51 840,00 грн. з ПДВ (а.с. 32);

- РНк-065454 від 18.12.2019 про поставку товару на суму 57 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 34);

- РНк-065883 від 20.12.2019 про поставку товару на суму 41 472,00 грн. з ПДВ (а.с. 36) та товарно-транспортні накладні:

- КНк-005670 від 01.11.2019 про поставку товару на суму 21 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 15);

- КНк-005692 від 04.11.2019 про поставку товару на суму 14 208,00 грн. з ПДВ (а.с. 17);

- КНк-005896 від 13.11.2019 про поставку товару на суму 79 509,84 грн. з ПДВ (а.с. 19);

- КНк-005971 від 18.11.2019 про поставку товару на суму 21 657,60 грн. з ПДВ (а.с. 21);

- КНк-006031 від 20.11.2019 про поставку товару на суму 78 969,60 грн. з ПДВ (а.с. 23);

- КНк-006169 від 27.11.2019 про поставку товару на суму 14 400,00 грн. з ПДВ (а.с. 25);

- КНк-006314 від 04.12.2019 про поставку товару на суму 57 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 27);

- КНк-006366 від 06.12.2019 про поставку товару на суму 393,12 грн. з ПДВ (а.с. 29);

- КНк-006393 від 09.12.2019 про поставку товару на суму 20 044,80 грн. з ПДВ (а.с. 31);

- КНк-006543 від 11.12.2019 про поставку товару на суму 51 840,00 грн. з ПДВ (а.с. 33);

- КНк-006604 від 18.12.2019 про поставку товару на суму 57 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 35);

- КНк-006655 від 20.12.2019 про поставку товару на суму 41 472,00 грн. з ПДВ (а.с. 37).

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за продукцію здійснюються по факту доставки.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар сплатив частково, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 441 932,96 грн.

Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 441 932,96 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 441 932,96 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 825,92 грн. за період з 21.12.2019 по 13.11.2020.

Відповідно до п. 8.2. договору за порушення строків оплати за поставлену продукцію (за умови відстрочки платежу), покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення платежу.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно.

Як вказано вище, відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за продукцію здійснюються по факту доставки.

З аналізу наведеного пункту договору вбачається, що покупець зобов`язався оплатити товар негайно після його прийняття. У зв`язку із чим господарський суд дійшов висновку, що відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня наступного за днем прийняття товару.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 459 294,96 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- РНк-055342 від 01.11.2019 про поставку товару на суму 21 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 14);

- РНк-055711 від 04.11.2019 про поставку товару на суму 14 208,00 грн. з ПДВ (а.с. 16);

- РНк-057932 від 13.11.2019 про поставку товару на суму 79 509,84 грн. з ПДВ (а.с. 18);

- РНк-058832 від 18.11.2019 про поставку товару на суму 21 657,60 грн. з ПДВ (а.с. 20);

- РНк-059500 від 20.11.2019 про поставку товару на суму 78 969,60 грн. з ПДВ (а.с. 22);

- РНк-060943 від 27.11.2019 про поставку товару на суму 14 400,00 грн. з ПДВ (а.с. 24);

- РНк-062417 від 04.12.2019 про поставку товару на суму 57 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 26);

- РНк-062913 від 06.12.2019 про поставку товару на суму 393,12 грн. з ПДВ (а.с. 28);

- РНк-063214 від 09.12.2019 про поставку товару на суму 20 044,80 грн. з ПДВ (а.с. 30);

- РНк-063996 від 11.12.2019 про поставку товару на суму 51 840,00 грн. з ПДВ (а.с. 32);

- РНк-065454 від 18.12.2019 про поставку товару на суму 57 600,00 грн. з ПДВ (а.с. 34);

- РНк-065883 від 20.12.2019 про поставку товару на суму 41 472,00 грн. з ПДВ (а.с. 36) та товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п. 3.9. договору дата отримання продукції вказується покупцем в товарній накладній, про що покупець робить відповідну відмітку.

Господарський суд зазначає, що спірні видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Враховуючи викладене, відповідно до п. 6.1. договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар:

- за видатковою накладною РНк-055342 від 01.11.2019 суму 21 600,00 грн. з ПДВ - 01.11.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-055711 від 04.11.2019 суму 14 208,00 грн. з ПДВ - 04.11.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-057932 від 13.11.2019 суму 79 509,84 грн. з ПДВ - 13.11.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-058832 від 18.11.2019 суму 21 657,60 грн. з ПДВ - 18.11.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-059500 від 20.11.2019 суму 78 969,60 грн. з ПДВ - 20.11.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-060943 від 27.11.2019 суму 14 400,00 грн. з ПДВ - 27.11.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-062417 від 04.12.2019 суму 57 600,00 грн. з ПДВ - 04.12.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-062913 від 06.12.2019 суму 393,12 грн. з ПДВ - 06.12.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-063214 від 09.12.2019 суму 20 044,80 грн. з ПДВ - 09.12.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-063996 від 11.12.2019 суму 51 840,00 грн. з ПДВ - 11.12.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-065454 від 18.12.2019 суму 57 600,00 грн. з ПДВ – 18.12.2019 включно;

- за видатковою накладною РНк-065883 від 20.12.2019 суму 41 472,00 грн. з ПДВ - 20.12.2019 включно.

Таким чином, прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару починатиметься з дня наступного за днем прийняття товару:

- за видатковою накладною РНк-055342 від 01.11.2019 на суму 21 600,00 грн. з ПДВ – з 02.11.2019;

- за видатковою накладною РНк-055711 від 04.11.2019 на суму 14 208,00 грн. з ПДВ – з 05.11.2019;

- за видатковою накладною РНк-057932 від 13.11.2019 на суму 79 509,84 грн. з ПДВ – з 14.11.2019;

- за видатковою накладною РНк-058832 від 18.11.2019 на суму 21 657,60 грн. з ПДВ – з 19.11.2019;

- за видатковою накладною РНк-059500 від 20.11.2019 на суму 78 969,60 грн. з ПДВ – з 21.11.2019;

- за видатковою накладною РНк-060943 від 27.11.2019 на суму 14 400,00 грн. з ПДВ – з 28.11.2019;

- за видатковою накладною РНк-062417 від 04.12.2019 на суму 57 600,00 грн. з ПДВ – з 05.12.2019;

- за видатковою накладною РНк-062913 від 06.12.2019 на суму 393,12 грн. з ПДВ – з 07.12.2019;

- за видатковою накладною РНк-063214 від 09.12.2019 на суму 20 044,80 грн. з ПДВ – з 10.12.2019;

- за видатковою накладною РНк-063996 від 11.12.2019 на суму 51 840,00 грн. з ПДВ – з 12.12.2019;

- за видатковою накладною РНк-065454 від 18.12.2019 на суму 57 600,00 грн. з ПДВ – з 19.12.2019;

- за видатковою накладною РНк-065883 від 20.12.2019 на суму 41 472,00 грн. з ПДВ – з 21.12.2019.

Позивач зазначає, що 30.10.2020 відповідачем було частково оплачено спірний товар, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 441 932,96 грн.

Господарський суд зазначає, що з наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню:

- на заборгованість 576 932,96 грн. (що є більшою, аніж підтверджена первинними документами, загальна сума здійснених у спірний період поставок товару - 459 294,96 грн.) за період з 21.12.2019 по 30.01.2020;

- на заборгованість 546 932,96 грн. (що є більшою, аніж підтверджена первинними документами, загальна сума здійснених у спірний період поставок товару - 459 294,96 грн.) за період з 31.01.2020 по 12.03.2020;

- на заборгованість 531 932,96 грн. (що є більшою, аніж підтверджена первинними документами, загальна сума здійснених у спірний період поставок товару - 459 294,96 грн.) за період з 13.03.2020 по 23.04.2020;

- на заборгованість 521 932,96 грн. (що є більшою, аніж підтверджена первинними документами, загальна сума здійснених у спірний період поставок товару - 459 294,96 грн.) за період з 24.04.2020 по 11.06.2020;

- на заборгованість 521 932,96 грн. (що є більшою, аніж підтверджена первинними документами, загальна сума здійснених у спірний період поставок товару - 459 294,96 грн.) за період з 12.06.2020 по 13.11.2020.

Таким чином, нарахування пені на заборгованість у розмірах 576 932,96 грн., 546 932,96 грн., 531 932,96 грн., 521 932,96 грн., що є більшою, аніж підтверджена первинними документами (загальна сума здійснених у період з 01.11.2019 по 20.12.2019 поставок товару - 459 294,96 грн.) є необґрунтованим та безпідставним.

Також, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що укладеним сторонами договором не передбачено збільшення терміну нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки з наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на загальну суму заборгованості (яка є більшою, аніж підтверджена первинними документами, загальна сума здійснених у період з 01.11.2019 по 20.12.2019 поставок товару - 459 294,96 грн.), то початковою датою періоду нарахування має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару за першою у спірному періоді видатковою накладною, тобто № РНк-055342 від 01.11.2019 суму 21 600,00 грн.

Як вказано вище, відповідно до п. 6.1. договору, відповідач повинен був оплатити поставлений товар за видатковою накладною РНк-055342 від 01.11.2019 суму 21 600,00 грн. з ПДВ - 01.11.2019 включно. Таким чином, прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару за видатковою накладною РНк-055342 від 01.11.2019 починатиметься з дня, наступного за днем прийняття товару – з 02.11.2019.

Таким чином, пеня на загальну суму заборгованості, за поставлений у період з 01.11.2019 по 20.12.2019 товар, яка підтверджена первинними документами та становить суму 459 294,96 грн., з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України підлягає нарахуванню з 02.11.2019 по 02.05.2020.

Однак, оскільки господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог та самостійно збільшувати визначені позивачем періоди нарахування, пеня підлягає нарахуванню на суму заборгованості 459 294,96 грн. за період з 21.12.2019 по 02.05.2020.

Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 442 758,88 грн., з яких: 441 932,96 грн. - основний борг, 825,92 грн. – пеня.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 08.06.2018, укладений між позивачем та адвокатом Адвокатського об`єднання «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація» Скочко Ольгою Анатоліївною, додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги від 08.06.2018, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, рахунок на оплату № 1311/01 від 13.11.2020 на суму 10 000,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера № 13112020 від 13.11.2020 про сплату адвокату Скочко О.А. 10 000,00 грн., акт прийому-передачі правничої допомоги.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України)

Господарський суд зазначає, що позивач подав до суду довідку про перелік та вартість правничої допомоги 10.11.2020, відповідно до якої Товариству з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» надана правнича допомога наступних видів:

- консультація - 800 грн.;

- аналіз первинної бухгалтерської документації - 700 грн.;

- складання та підготовка для подання до суду позовної заяви – 2 500 грн.;

- складання заяви про забезпечення позову – 1 500 грн.;

- участь в судових засіданнях - 4 500 грн. Загальна сума сплаченої правничої допомоги, наданої адвокатом Скочко Ольгою Анатоліївною Товариству з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» в Господарському суді Дніпропетровської області по справі за позовом до ТОВ «Фуд Постач» про стягнення заборгованості складає 10 000,00 грн.

Господарський суд зазначає, що в рамках цієї справи заява про забезпечення позову позивачем не подавалась, у зв`язку із чим сума 1 500 грн. за складання заяви про забезпечення позову заявлені позивачем необґрунтовано та безпідставно.

Враховуючи вищевикладене, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 8500,00 грн.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 6641,39 грн. згідно з платіжним дорученням №13 від 13.11.2000, замість 6641,38 грн.. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,01 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 6 641,38 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Постач" (53070, Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Широке, вул. Зоотехнічна, буд. 2, ідентифікаційний код 41505858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта 2015" (28500, Кіровоградська область, Долинський р-н, м. Долинська, вул. Центральна, буд. 144, ідентифікаційний код 39625877) 442 758,88 грн., з яких: 441 932,96 грн. - основний борг, 825,92 грн. – пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 641,38 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн. про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 07.04.2021

Суддя І.В. Мілєва