Постанова № 9607076, 02.02.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року <Текст >Справа № 2а-151/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 21.10.1995),

представників відповідача Лаптинського І.Г. (довіреність від 02.02.2010 №93),

Сніжка І.О. (довіреність від 25.01.2010 №64)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області

до Запорізького обласного військового комісаріату

про стягнення невиплачених видів грошового забезпечення та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

13.01.2010 ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду із позовом до Запорізького обласного військового комісаріату (далі-Запорізький ОВК, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь додаткові види грошового забезпечення, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2 723,78 грн., одноразову грошову допомогу за бездоганну безперервну військову службу у розмірі 1 211,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

02.02.2010 позивач надала суду уточнення до адміністративного позову, в якому просить виключити із стягнення одноразову грошову винагороду за бездоганну безперервну військову службу у сумі 1211,00 грн. Підставою для змін позовних вимог є те, що зазначена виплата вже проведена відповідачем та отримана позивачем, що підтверджується розрахунковою відомістю №490, відомістю зарахування коштів на картковий рахунок від 22.12.2009 №106, платіжним дорученням від 23.12.2009 №1058.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги позовної заяви, з урахуванням прийнятого судом уточнення від 02.02.2010. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у день звільнення позивача відповідачем не були виплачені належні суми додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення за 2008 рік у сумі 2723,78 грн., що підтверджується довідкою, виданою військовим комісаром Запорізького обласного військового комісаріату за № 95 від 27.10.2009. Крім того, зазначає, що зазначені дії відповідача спричинили їй моральні страждання, які вона оцінює у сумі 2 000 грн. З урахуванням викладеного, просить адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, з підстав, наведених у наданому запереченні. Зокрема зазначають, що позивач вимагає стягнути грошові кошти щодо зазначеного виду грошового забезпечення саме у максимальному розміру, що допущений до виплати, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу». Тоді як відповідач не має можливості здійснити позивачу спірну виплату в максимальному розмірі, оскільки відсутні необхідні бюджетні асигнування.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, заступник військового комісара начальник відділення комплектування та обліку чисельності Мелітопольсько-Веселівського обєднаного районного військового комісаріату (по стройовій частині) Запорізької області наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 30.04.2009 №202, звільнена з військової служби у відставку за п.«б» ч.6 (за станом здоровя) ст. 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу». Наказом військового комісара Мелітопольсько-Веселівського обєднаного районного військового комісаріату (по стройовій частині) Запорізької області (далі - Мелітопольсько-Веселівський ОРВК) від 03.06.2009 №43, виключена із списків особового складу Мелітопольсько-Веселівського ОРВК, всіх видів забезпечення при Запорізькому обласному військовому комісаріаті і направлена для постановки на військовий облік до Мелітопольсько-Веселівського ОРВК.

Згідно із наказу військового комісара Мелітопольсько-Веселівського ОРВК від 02.07.2008 №61, під час проходження військової служби, ОСОБА_1 до чергової відпустки повинна бути виплачена грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2008 рік.

Розмір грошового забезпечення позивача за останньою займаною посадою заступник військового комісара начальник відділення комплектування та обліку чисельності становить 2814,60грн., що підтверджується довідкою Запорізького ОВК від 10.07.2009 №202.

Проте зазначена виплата відповідачем проведена не була, що саме ним і визнається (листи військового комісара Запорізького ОВК від 15.06.2009 №168/ф, від 27.10.2009 №905). Основною підставою невиконання зазначеного наказу є недостатнє фінансування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (далі-Інструкція).

Відповідно до п.1.10 Інструкції, грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Пунктом 30.1 Інструкції встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України.

Згідно із п.30.3 Інструкції виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Розмір грошової допомоги визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день вибуття в щорічну основну відпустку (п.30.4 Інструкції).

Як установлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до приписів зазначеної постанови, право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення мають керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання.

Із матеріалів справи вбачається, що із зазначеного питання т.в.о.військового комісара Мелітопольсько-Веселівського ОРВК Ісаєв М.Т. - керівник державного органу видав відповідний наказ від 02.07.2008 №61, яким позивачу встановлено вид та розмір грошового забезпечення. Отже, ураховуючи викладене можна зробити висновок, що ОСОБА_1 відповідний вид грошового забезпечення, а також його розмір надавався та встановлювався керівником військової частини у межах відповідних асигнувань.

Також необхідно зазначити, що відповідно до довідки від 10.07.2009 №202, спільно виданої військовим комісаром Запорізького ОВК та начальником відділу фінансового забезпечення, розмір грошового забезпечення позивача за останньою займаною посадою становить 2814,60грн. Тоді як, із змісту листів військового комісара Запорізького ОВК розмір зазначеної допомоги становить 2723,78грн., що обґрунтовує вимогу позивача та, в свою чергу, спростовує твердження відповідача щодо стягнення позивачем максимального розміру допомоги, що допущений до виплат згідно із законодавством.

Крім того, наказ військового комісара Мелітопольсько-Веселівського ОРВК від 02.07.2008 №61, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувався, уповноваженими органами не змінювався та не скасовувався, отже є чинним і підлягає виконанню.

Посилання представників відповідача, як на доказ, на витяг акту контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 03.04.2009 №008/0007, судом до уваги не приймається, оскільки мова у ньому іде про матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та винагороду за тривалість безперервної календарної військової служби, які не є предметом спору даної справи.

Доводи представників відповідача про відсутність державного бюджетного фінансування суд, також, до уваги не приймає, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань щодо забезпечення конституційних гарантій своїх працівників, у частині своєчасного одержання винагороди за працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, як встановлено ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачем не надано суду доказів, що підтверджують факт заподіяння їй моральних страждань, за яких обставин вони заподіянні, чому позивач оцінила моральну шкоду на таку суму та з чого вона при цьому виходила, а також інші обставини, що мають значення для вирішення цієї вимоги.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, ураховуючи викладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальної допомоги для оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2 723,78 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Запорізького обласного військового комісаріату (код 07835529) матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2723,78 (дві тисячі сімсот двадцять три гривні 78 коп.).

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1, виданого Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькі області 21.10.1995) суму судового збору у розмірі 29,67 (двадцять девять гривень 67 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 08.02.2010.

Суддя (підпис)О.С.Янюк