Ухвала суду № 96069961, 07.04.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1253/21

Провадження № 2-а/0203/24/2021

УХВАЛА

07 квітня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Колісника Ігоря Івановича про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з адміністративною позовною заявою до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Колісника Ігоря Івановича, в якому просить суд:

- визнати дії Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Колісника Ігоря Івановича щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 неправомірними та незаконними;

- скасувати постанову Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради винесену спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Колісником Ігорем Івановичем серії РАП № 287624989 за повідомленням серії ІД № 00308523 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- провадження у справі закрити.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 161, 160 КАС України.

Так, відповідно до ч.9 ст.160 КАС України визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з правилами територіальної підсудності, встановлених ст.26 КАС України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Крім того, ст.25 КАС України встановлено правила альтернативної підсудності, за якими адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Позивач звертається до суду за місцем свого проживання, зазначивши адресу проживання будинок АДРЕСА_1 , однак докази на підтвердження цього в матеріалах справи відсутні, що перешкоджає суду на стадії відкриття провадження по справі визначитись з дотриманням позивачем правил підсудності, встановлених ст.ст.25,26 КАС України.

Отже, на підтвердження місця проживання позивачеві необхідно надати копію документу, до якого вносяться відомості про місце проживання, якими, відповідно до ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивач не додала до позовної заяви документа про сплату судового збору за подання позовної заяви майнового характеру та не надала документи, які підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до вимог чинного законодавства, а лише зазначила у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, що вона відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП звільнена від сплати державного мита, а тому просить суд звільнити її від сплати судового збору.

Разом з цим, статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» визначені об`єкти справляння судового збору та пільги щодо сплати судового збору.

Аналіз вищевказаних норм вказує, що серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2020 року, справа № 543/775/17, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та при подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у справах щодо накладення адміністративного стягнення судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становить 2270,00 гривень.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору на суму 454,00 гривень або копії документів, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо необхідності залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху на підставі ст.ст. 160, 161, 169 КАС України зі встановленням позивачеві строку для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 168, 169, 241 – 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в особі головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Колісника Ігоря Івановича про визнання дій неправомірними та скасування постанови – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- копії документу, який підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) позивача.

- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 454,00 гривень, який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу – судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська;

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва