Ухвала суду № 96069722, 28.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35533/20

Провадження № 1-кп/761/1815/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Кваші А.В., при секретарі Ромась Г.Г., за участю прокурора Коріня Б.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пологи Охтирського району Сумської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020100100006810 від 12 жовтня 2020 року),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку, який закінчується 28 січня 2021 року.

Прокурор просив продовжити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, враховуючи існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу на досудовому слідстві не зменшилися. Вони встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, є раніше неодноразово судимим за вчинення а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обвинувачений заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Ухвалою суду від 30.11.2020 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 терміном до 28.01.2021 включно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , який раніше судимий, обвинувачується у вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, санкцією якої визначене покарання у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає даний обов`язок на сторону обвинувачення.

Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судом приймаються до уваги доводи сторони захисту щодо наявності у обвинуваченого соціальних зв`язків у місці проживання, при цьому, підстав для зміни на даний час запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на інший, який не пов`язаний з триманням під вартою, зважаючи на відсутність будь-якого належного обґрунтування існування стримуючих факторів для останнього та продовження подальшого існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також враховуючи його кримінально-протиправну поведінку - суд не вбачає.

Будь-яких підстав, які б могли свідчити про можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, за відсутності стримуючих факторів для обвинуваченого, які б запобігали ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України, встановлено не було та висновків суду про необхідність продовження дії запобіжного заходу не спростовує.

Аналіз та оцінка зазначених обставин дає підстави суду для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України, у 10 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, згідно класифікації злочинів, визначених статтею 12 КК України.

Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 27 березня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у 10 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700 гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положення частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення в частині обрання запобіжного заходу.

Суддя: