Ухвала суду № 96069473, 22.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19413/20

Провадження №: 2/755/1324/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 лютого 2021 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про залучення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» до участі у справі в якості співвідповідача відмовлено.

Крім того, 22 лютого 2021 року ухвалою суду залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Авангард» (01133, вул. Коновальця, 32-б, оф. 1016, м. Київ) до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

До суду представником відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва подано заяву про визнання висновку спеціаліста недопустимим доказом та заяву про відвід спеціаліста інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича, відповідно до яких преждставник відповідача просить відвести спеціаліста інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича від участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 38 ЦПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 2 ст. 38 ЦПК України експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо: він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи; з`ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

Згідно ч. 1 ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Однак судом встановлено, що Дніпровським районним судом м. Києва не постановлялася ухвала про залучення спеціаліста інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а тому у задоволенні заяви представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва подано заяву про відвід спеціаліста інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича слід відмовити повністю.

Щодо визнання висновку спеціаліста - інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича - недопустимим доказом суд вважає таке.

У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України.

Так, стаття 31 Конституції гарантує таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; стаття 32 забороняє втручання в особисте життя, не допускає збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди; стаття 129 закріплює як один з основних принципів судочинства законність.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.

Загальний характер допустимості означає, що по всіх справах, незалежно від їх категорії, повинна дотримуватися вимога про отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з дотриманням порядку збирання, представлення і дослідження доказів (іншими словами, дотримання процесуальної форми доказування). Порушення цих вимог приводить до неприпустимості доказів.

Спеціальний характер допустимості - це правила, що передбачають використання чітко визначених законом доказів для встановлення певних обставин справи (позитивна допустимість) або забороняють використання певних доказів (негативна допустимість).

Допустимість судових доказів необхідно розглядати в широкому і вузькому значенні. Допустимість доказів в широкому сенсі означає, що будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, можуть бути отримані на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Допустимість доказів у вузькому значенні конкретизується в нормах матеріального права. Так, в ст. 218 ЦК вказано, що недотримання вимог щодо письмової форми правочину спричиняє незаконність рішення суду, обґрунтованого свідченнями свідків.

Визнання доказу недопустимим - це не обов`язок, а право суду. Існує спеціальне правило, відповідно до якого суд може, виходячи з обставин справи і ходу її розгляду, визнавати недопустимим той або інший доказ.

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише під час прийняття рішення по справі. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій особа, яка подала заяву, повинна подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє особі, яка зробила заяву, у збиранні доказів. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про долучення заяви представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про визнання висновку спеціаліста - інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича - недопустимим доказом до матеріалів справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 74, 36, 38, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва подано заяву про відвід спеціаліста інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича відмовити повністю.

Заяву представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про визнання висновку спеціаліста - інженера лісового та садово-паркового господарства Кушика Володимира Тарасовича - недопустимим доказом долучити до матеріалів справи.

Відповідно до положень ч.2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

Суддя Н.Є.Арапіна