Рішення № 96067803, 19.03.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.03.2021

Справа № 497/423/2020

Провадження № 2/497/11/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: представника відповідача - адвоката Стефанюка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати товару за договором поставки та про стягнення відсотків за користування чужими коштами, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРООПТИМА",

ВСТАНОВИВ:

27.03.2020 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, якою просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму заборгованості по оплаті вартості товару за договором поставки №07/02/18-25 від 07.02.2018р. у розмірі 55000грн, а також відсотки за користування чужими коштами в розмірі 15148,38грн. і судови витрати.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 07.02.2018р. між нею - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який представився і підписав папери як фізична особа - підприємець, було укладено договір поставки товару №07/02/18-25 згідно умов якого позивач передала відповідачу (Покупцю) у власність товар, зазначений у п.1.2 договору та у видатковій накладній №28 від 07.02.2018р., вартість якого становила 55тис.гри. Відповідач, у свою чергу, відповідно до договору зобов`язався оплатити вартість зазначеного товару, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в разі прострочення оплати товару у строк не пізніше 30.09.2018 року, однак, у зазначений строк не виконав це своє зобов`язання. Вона, позивач, неодноразово нагадувала відповідачу про необхідність виконати свої фінансові зобов`язання, в тому числі письмово, і пред`являла вимоги про сплату заборгованості за договором, але відповідач це проігнорував, тому вона змушена звернутися до суду за захистом свого права.

Позивач до суду не з`явилася, у заяві просила задовольнити її вимоги та розглянути справу за її відсутністю надавши суду заперечення на відповідь на відзив, якми просила доводи відповідача, заявлені ним у відзиві на позов відхилити, посилаючись на те, що наявність первинного документу, а саме видаткової накладної, наданої нею, позивачем в якості доказу - доводить обставини, на які вона посилається у позові, та наполягає, що поставка товару була фактично здійснена згідно з умовами договору поставки (а.с.75-76).

Представник відповідача - адвокат Стефанюк М.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог позову, просив відмовити задоволенні вимог з мотивів, наведених у відзиві, посилаючись на те, що товар його клієнтом - відповідачем не купувався в позивачки, і їй добре про це відомо - він, відповідач, дійсно раніше, коли був ФОП, кілька разів купував товари на фірмі позивачки, але вже давно закрив підприємницбку діяльність, а в той раз він приводив до неї свого далекого родича з Молдови, яким був придбаний шланг для крапельного зрошення, проте він за нього розрахувався готівкою. Тому ніякого договору він, між вцідповідачем і позивачем укладено не було і не могло бути, ніякої заборгованості відповідача перед позивачем немає, а позивач надала до суду підроблений доказ, в доданого до позову договорі поставки №07/02/18-25 від 07.02.2018р. та видатковій накладній №28 від 07.02.2018р. навіть підписи виконані не позивачем - ФОП ОСОБА_1 особисто, і це підтверджує факт, що жодних правочинів позивач з відповідачем не укладала, що підтвердив експерт, а тому у позивача відсутні підстави для захисту своїх порушених прав у суді ( а.с.45-49).

Вислухавши пояснення представника відповідача у справі, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд, при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- згідно наданого позивачем договору поставки товару №07/02/18-25 від 07.10.2019р., між позивачем та відповідачем було укладено договір,згідно умов якого позивач передав відповідачу (Покупцю) у власність товар вартістю 55000грн., - зазначений у п.1.2 договору та у видатковій накладній №28 від 07.02.2018р.

- відповідач, відповідно до цього договору зобов`язався оплатити вартість зазначеного товару, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в разі прострочення оплати товару у строк не пізніше 30.09.2018р. (а.с. 5-7);

- згідно розрахунку заборгованості на 22.11.2020р., загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на думку позивача, становить 70146,38 грн. (а.с.8);

- згідно листів від 23.2018р., 30.10.2018р., 19.11.2018р. та 22.01.2020р., позивачем було направлено чотири письмових звернення відповідачу щодо оплати боргу ( а.с.10-17);

- проте, згідно висновку №20-6123 від 06.01.2021р. судово-почеркознавчої експертизи, що виконана за ухвалою суду, яка була постановлена за клопотанням відповідача, - підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поставки товару №07/02/18-25 від 07.02.2018р., що розміщені на кожному аркуші документу у графах "Постачальник" (а.с.38-41) - виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у видатковій накладній №28 від 07.02.2018р., що розміщені у графі "От поставщика" (а.с.42), - також виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.182-188).

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а саме, - ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, з огляду на висновок експертизи, основні два письмові докази, наякі посилається позивач - договір поставки товару №07/02/18-25 та видаткова накладна №28 від 07.02.2018р. - не є належними доказами, а тому не підтверджують укладення зазначеногов позові правочину позивача з відповідаче, тому суд не має можливості зробити висновок, що у відповідача перед позивачем існує зазначена у позовних вимогах заборгованість.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог щодо стягнення заборгованості з оплати товару за договором поставки та про стягнення відсотків за користування чужими коштами. А відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати у справі складаються з витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 10000грн., та оплату за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 7452,86грн. (а.с.189), і загалом, складають суму 17452 гривні 86 копійок, яка, відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 82, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-284, 354-356 ЦПК України, суд

ухвалив:

Залишити без задоволення позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати товару за договором поставки та про стягнення відсотків за користування чужими коштами, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРООПТИМА".

Стягнути з позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), - на користь відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), - понесені ним судові витрати в розмірі 17452 (сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) гривні 86 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 29.03.2021 року.

Суддя А.В. Кравцова