Постанова № 9606732, 29.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1232/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

Суддів: Вільчинського Олександра Ванадійовича

Воробйової Інни Анатоліївни

при секретарі судового засідання: Подолян Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача : Султанова С.А., Ліханової О.В, Іванова О.В.,

відповідача : не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ"

до: Вінницької митниці

про: визнання протиправними дій; визнання нечинними та скасування акту камеральної перевірки та податкового повідомлення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез» (далі позивач) звернулося у Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Вінницької митниці щодо визначення коду товару "тести для визначення вагітності" за кодом 3002 10 99 00 УКТЗЕД; визнання нечинним та скасування акту камеральної перевірки № К/0001/10/401000000/0020091016 від 12.02.2010 року та визнання нечинним та скасування податкового повідомлення форми «Р» від 15 березня 2010 року №1.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що податковим повідомленням від 15 березня 2010 року форми “Р” №41, прийнятим Вінницькою митницею на підставі акту камеральної перевірки по дотриманню положень законодавства України з питань митної справи ТОВ «Синтез» під час здійснення митного оформлення товару «тести для визначення вагітності» № К/0001/10/401000000/0020091016 від 12.02.2010 року, позивачу визначено та донараховано податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 405397,42 гривень, у тому числі: 386092,78 гривень основний платіж з податку на додану вартість; 19304,64 гривень штрафні санкції.

З даним податковим повідомленням та актом камеральної перевірки позивач не погоджується та вважає їх прийнятими з порушенням чинного законодавства, оскільки, на його думку, комісія Вінницької митниці в ході камеральної перевірки самостійно та безпідставно змінила код імпортованого товару, що призвело до донарахування податкового зобовязання та накладення штрафних санкцій.

Позивач стверджує, що ввезенні ним на митну територію України товар (тести для визначення вагітності) за кодом згідно УКТЗЕД №38220000 00 звільнені від сплати податку на додану вартість, так як належать до переліку виробів медичного призначення, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 17.12.2003 року №1949, що стверджується відповідними доказами в матеріалах адміністративної справи. Натомість, як зазначає позивач, відповідач протиправно та безпідставно зробив висновок, що ввезений ТОВ «Синтез» товар повинен класифікуватися за товарною позицією 3002 10 99 00 згідно з УКТЗЕД. А медичні вироби за цим кодом не включені до зазначеної вище Постанови КМУ, а відтак і не звільнені від сплати ПДВ.

Таким чином, акт камеральної перевірки та податкове повідомлення, згідно із яким товариству було донараховано податкове зобовязання саме за ввезення та розмитнення без сплати податку на додану вартість товару, який нібито не звільнений від сплати податку на додану вартість, є необґрунтованими та протиправними. У звязку із чим, на думку позивача, вони підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з урахуванням зазначених в адміністративному позові обставин, просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явися, хоча повідомлявся завчасно та належним чином. Проте надав суду письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких зазначив, що дії Вінницької митниці з винесення податкового повідомлення є законними, а оспорюване податкове повідомлення є правомірним, тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач в запереченнях звернув увагу, що виявлені порушення чітко відображені в акті перевірки, і відповідають дійсним обставинам.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

12 лютого 2010 року Вінницькою митницею проведена камеральна перевірка по дотриманню положень законодавства України з питань митної справи ТОВ «Синтез» під час здійснення митного оформлення товару «тести для визначення вагітності» № К/0001/10/401000000/0020091016 від 12.02.2010 року, про що складений відповідний акт від 12.02.2010р.

Згідно вказаного Акту, а саме з його висновку вбачається, що під час проведення митного оформлення товару «тести для визначення вагітності стрип по сечі в вигляді смужки в алюмінієвій упаковці «BABYCHECK-1»; тести для визначення вагітності по сироватці/сечі, HCG улаштування «BABYCHECK-1» з піпеткою всередині алюмінієвої упаковки, пристрій MIDSTREAM EVIDENCE, виробник товару - фірма 'VEDA LAB' (Франція); тест-системи для визначення вагітності HCG по сечі у вигляді смужки в алюмінієвій упаковці: - Tests DIPSTRIP, 34001MUT; - Tests CARD, номер 22001 MU; - Tests STICK, номер 35001 UW виробник - Zer Hitech Ltd, Ізраїль, за вантажними митними деклараціями: №401010000/8/001389 від 22.09.08, №401010000/7/001500 від 27.12.07, 400101000/7/000375 від 27.04.07, №401010000/8/001457 від 04.10.08, №401010000/7/001048 від 28.09.07, №401010000/9/000464 від 07.04.09, №40010000/9/000706 від 27.05.09, №401010000/9/000520 від 22.04.09, №401010000/8/000023 від 18.01.09 та товаросупровідними документами до них, імпортер TOB „Синтез" (Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Будівельників, 79-117, ЄДРПОУ 20091016) було допущено методологічну помилку, а саме: невірно заявлено код товару згідно УКТ ЗЕД, тим самим порушено вимоги Закону України «Про митний тариф» від 05.04.2001 № 2371- III (зі змінами та доповненнями) та підпункт 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість" 03.04.97 №168/97-ВР що призвело до несплати TOB „Синтез" податків на загальну суму 386 092,78 грн. (ПДВ - 386 092,78), яка підлягає перерахуванню до - Державного бюджету України.

За наслідками перевірки та на підставі зазначеного вище Акту Вінницькою митницею виставлено податкове повідомлення форми "Р" від 15 березня 2010 року за №1, яким визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 405397,42 гривень, в тому числі: 386092,78 гривень основний платіж з податку на додану вартість; 19304,64 гривень штрафні санкції.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу були донараховано податкове зобовязання у вигляді податку на додану вартість та засновано штрафні санкції, оскільки на думку відповідача, товариством невірно заявлено код товару згідно УКТ ЗЕД, тим самим порушено вимоги Закону України «Про митний тариф» від 05.04.2001 № 2371- III (зі змінами та доповненнями) та підпункт 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість" 03.04.97 №168/97-ВР. Спір фактично виник щодо встановлення коду товару УКТ ЗЕД під час проведення митного оформлення товару «тести для визначення вагітності». Так, при ввезені товару позивачем, останнім вказано код товару згідно УКТ ЗЕД 3822 00 00 00 при проведення камеральної перевірки Вінницькою митницею встановлено, що імпортований товар необхідно класифікувати за кодом УТК ЗЕД 3002 10 99 00.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих сторонами доказів, суд виходить з наступного.

З висновком відповідача, зазначеному в Акті перевірки, не можна погодитись з огляду на таке.

Судом з пояснень представників позивача та матеріалів адміністративної справи встановлено, що ТОВ «Синтез» з 2005 року на підставі контракту № 06 від 20.08.2003 року, який укладено між TOB «Синтез» та фірмою «VEDA LAB» (Франція) та додаткової угоди до контракту № 01 від 07.10.2004 року імпортує на митну територію України реагенти діагностичні: «тести для визначення вагітності стрип по сечі в вигляді смужки в алюмінієвій упаковці «BABYCHECK-1»; тести для визначення вагітності по сироватці/сечі, HCG улаштування «BABYCHECK-1» з піпеткою всередині алюмінієвої упаковки, пристрій MIDSTREAM EVIDENCE, виробник товару - фірма «VEDA LAB» (Франція); а також з 2006 року на підставі контракту № 3 від 11.05.2006 року, який укладено з фірмою Zer Hitech Ltd (Ізраїль) та додаткових угод №№ 01,02,03,04 від 22.05.2006 року, 02.08.2006 року, 03.01.2007 року та 10.12.2007 року: тести-системи для визначення вагітності HCG по сечі у вигляді смужки в алюмінієвій упаковці: Test DIPSTRIP, номер 34001MUI; - Test CARD, номер 22001MU; - Test STIK, номер 35001 UW, виробник - Zer Hitech Ltd, Ізраїль.

Як визначено п. 35 ст. 1 МК України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно п. 19 тієї ж норми Закону із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно п. 10.3 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР платники податку, що імпортують товари ( супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають; товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень ( п. 2.4 ст. 2) відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті, а саме: митному органу.

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 N 168/97-ВР звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 17.12.03 N 1949 затверджено перелік звільнених від обкладення податком на додану вартість виробів медичного призначення.

Відповідно до даного Переліку у ньому наявний виріб за кодом УКТЗЕД 3822 00 00 00 - реагенти діагностичні або лабораторні на підкладках і приготовлені, діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї

З аналізу положень зазначених вище нормативно-правових актів підставою для звільнення від сплати податку на додану вартість є підтвердження державної реєстрації виробів медичного призначення та їх наявність в Переліку.

Як встановлено судом, імпортований TOB «Синтез» товар відповідно до Свідоцтв про державну реєстрацію № 4071/2005 від 24.06.2005 року, №4554/2005 від 15.11.2007 року та № 6883/2007 від 04.09.2007 року, які видані Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України на підставі наказів, відповідно, № 142, 367 та 82, зареєстровано за кодом згідно УКТЗЕД № 3822 00 00 00 (а.с.26-28).

Крім того, в матеріалах адміністративної справи містяться експертні висновки Вінницької торгово-промислової палати від 26 квітня 2005 року за №В-160, від 10 травня 2005 року за №В-175 та від 04 березня 2010 року за №В-113, які свідчать, що швидкі тести на вагітність «BABYCHECK-1» смужка, «BABYCHECK-1» пристрій, «EVIDENCE»; тести на визначення вагітності «AFTER 10 DIPSTRIP», «AFTER 10 CARD», «AFTER 10-тм Stick»; діагностичні реагенти для зовнішнього використання, «HCG Rregnancy Series Test (CARD, STICK, DIPSTRIP) відповідають коду УТК ЗЕД 3822 00 00 00. (а.с.29, 30, 32)

Також судом досліджено, надані позивачем переклади документів (декларацій) (а.с.33, 52, 53) за підписом президентів фірм «VEDA LAB» (Франція) та Zer Hitech Ltd (Ізраїль), які засвідчують, що експортований даними фірмами товар відноситься до діагностичних реагентів, які включені у митний код 382 200 000 Міжнародної Митної Організації в Брюсселі.

Разом із тим, при проходженні імпортованими в Україну товарами іноземних митниць (Франція, Ізраїль) він також маркувався за кодом 3822 00 00 00 (а.с.54-63, 67-70, 78-82)

Таким чином, досліджуючи матеріали адміністративної справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що є всі підстави класифікувати імпортований позивачем товар за кодом УТК ЗЕД 3822 00 00 00.

Втім, Вінницька митниця в ході камеральної перевірки самостійно та безпідставно змінила код імпортованого TOB «Синтез» товару.

Таким чином, Вінницька митниця зробила висновок, що ввезений TOB «Синтез» товар повинен класифікуватись за товарною позицією 3002 10 99 00 .

На думку суду, така позиція Вінницької митниці не містить під собою правового підґрунтя, з огляду на таке.

Згідно положень Міжнародної конвенції Гармонізованої системи опису та кодування товарів від 16.06.1983 року, до якої Україна приєдналась відповідно Указу Президента № 466/2002 від 17.05.2002 року, остання включає в себе товарні позиції, субпозиції та віднесені до них цифрові коди.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що кожна договірна сторона зобов'язується використовувати всі товарні позиції та субпозиції Гармонізованої системи, а також віднесені до них цифрові коди без будь-яких доповнень та змін.

Отже, дані ТНЗЕД країни експортера ввезеного товару повністю співпадають з товарними позиціями УКТЗЕД країни імпортера.

Встановлення іншого коду є порушенням Міжнародної системи опису та кодування товару.

Суд вважає, що необхідно звернути увагу також на той факт, що за період, який охоплений камеральною перевіркою, TOB «Синтез» за відповідними контрактами неодноразово здійснювало імпортні операції щодо ввезення на митну територію України тестів для визначення вагітності.

При цьому, як вбачається із митних декларацій, при митному оформленні даного вантажу TOB «Синтез» заявляло у вантажній митній декларації тільки код товару згідно УКТЗЕД 3822 00 00 00. Окрім того, у ВМД зазначалось про наявність преференції «002», тобто звільнення від сплати ПДВ.

Як визначено розділом 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджений Наказом ДМС України № 314 від 20.04.2005 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719 передбачено: під час прийняття вантажної митної декларації та проведенні митного контролю посадовою особою митного органу перевіряється правильність заповнення декларантом ВМД ( п.5); проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) ( п. 17); перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства ( п. 21); контроль своєчасності й повноти сплати податків і зборів ( п. 22).

Також, для вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів посадова особа ВМО має повноваження оформити запит за належною формою до Відділу (п. 26).

Відповідно до п. 29 Порядку завершення митного оформлення здійснюється шляхом проставлення своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД.

Ввезені TOB «Синтез» тести для визначення вагітності по 9 вантажним митним деклараціям, які стали предметом камеральної перевірки, були пропущені на митну територію України Вінницькою митницею, про що свідчать відбитки номерних печаток.

Таким чином, митний орган в особі Вінницької митниці погодився з відомостями щодо звільнення ввезеного товару від сплати ПДВ на підставі пп. 5.1.7 п. 5 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР.

Враховуючи наведене, відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення, посилаючись на порушення підпункту 5.1.7 п.5.1 ст. 5 Закону України № 168/97-ВР, застосування якого визнано правомірним її посадовими особами під час митного оформлення.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 1.2 Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого Наказом Державної митної служби України N 514 від 22.06.2006 року, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 р. за N 816/12690, митне оформлення товарів, щодо яких відповідно до законодавства України встановлено пільги в обкладенні ввізним/вивізним митом, податком на додану вартість або акцизним збором, здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування пільг, або за умови сплати всіх належних податків і зборів, установлених законодавством України.

Як вбачається з пункту 2.1 Порядку переліки документів, подання яких необхідне для здійснення митного оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні відповідно до положень нормативно-правових актів, визначені в Додатках 1 - 2 вищезазначеного Порядку.

Пунктом 3 переліку документів, подання яких потрібне для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, який є Додатком N 1 до Порядку, передбачено, що для звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України виробів медичного призначення (крім підакцизних товарів), зареєстрованих та допущених до застосування в Україні, подається оригінал реєстраційного посвідчення або його копія, або підтвердження державної реєстрації виробів медичного призначення, видане МОЗ України, згідно з Переліком.

Таким чином, судом встановлено, що в період, за який проводилося донарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ, позивачем було надано всі необхідні документи, що і не заперечувалося відповідачем під час судового засідання, тому відповідно митне оформлення товару, а саме: тестів для визначення вагітності, повинне було здійснюватися без сплати податку на додану вартість.

Оскаржуване позивачем податкове повідомлення, яке, як вже зазначалось вище, прийняте відповідачем на підставі результатів камеральної перевірки та пункту «в» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181, суперечить самому Закону, оскільки, дія наведеної норми не поширюється на відповідача і не надає йому повноважень в даному випадку на проведення камеральної перевірки.

Так, згідно з цим пунктом контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо цей орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Однак, оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій податковій декларації.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на подану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, податкова декларація подається виключно податковому органу.

А відтак, саме податковий орган наділений повноваженнями на проведення камеральної перевірки на підставі пункту «в» п.п 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України № 2181, що повністю узгоджується та підтверджується позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові колегії суддів судової палати в адміністративних справах від 02.06.2009 року в справі за позовом TOB «Юнік Фарма» до Житомирської митниці, третя особа - Новоград-Волинська об'єднана податкова інспекція Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення.

Разом із тим, не підлягають сплаті штрафні санкції застосовані до позивача, оскільки це суперечить положенням пп. 17.1.5 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно із яким у разі, коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у пункті «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2. ст. 4 Закону, штрафні санкції не застосовуються.

З огляду на встановлені факти та норми діючого законодавства України, суд вважає, що позивачем під час проведення митного оформлення товару «тести для визначення вагітності» було вірно зазначено код товару згідно УКТЗЕД 3822 00 00 00, у звязку із чим товар звільнявся від оподаткування, а тому правових підстав для донарахування податкового зобовязання у відповідача не було.

Суд дійшов висновку про те, що Вінницька митниця, самостійно змінюючи код товару згідно УКТЗЕД в ході камеральної перевірки, діяла не підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені діючим законодавством України. А відтак податкове повідомлення, яким позивачу визначено та донараховано податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 405397,42 гривень, є безпідставним та протиправним.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Вінницької митниці щодо визначення коду товару "тести для визначення вагітності" за кодом 3002 10 99 00 УКТЗЕД; визнання нечинним та скасування податкового повідомлення форми «Р» від 15 березня 2010 року №1 підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог в частині визнання нечинним та скасування акту камеральної перевірки № К/0001/10/401000000/0020091016 від 12.02.2010 року, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії"), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Отже, акт камерної перевірки не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне податкове законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта господарювання.

Тобто, вищезазначений Акт складений за результатами камеральної перевірки, не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржене в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача не надано достатніх аргументів та доводів, які б свідчили, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно із ч. 3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Вінницької митниці щодо визначення коду товару "тести для визначення вагітності" за кодом 3002 10 99 00 згідно УКТЗЕД.

3 Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми "Р" від 15.02.2010 року №1.

4. В решті позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ" понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 гривні 70 копійок.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.04.10р.

СуддяСауляк Юрій Васильович

Суддів: Вільчинський Олександр Ванадійович

Воробйова Інна Анатоліївна

29.04.2010