Рішення № 96067177, 19.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20959/20

Провадження № 2/752/3632/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.02.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Оджубейської Д.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

позивач ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 5552,37 грн., 3% річних та інфляційну складову на загальну суму 1555,79 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, як споживач електричної енергії, не в повному обсязі виконує обов`язки по сплаті наданих послуг, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути заборгованість з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.10.2020 року, у справі відкрито провадження та розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк, відповідач відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача також не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності. спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.

Позивач ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», є постачальником житлово - комунальних послуг, зокрема здійснює постачання електроенергії.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем електричної енергії за вказаною вище адресою.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбачених договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Однак, обов`язок сплачувати за спожиту електроенергію у споживача виникає не лише з умов договору про постачання електроенергії, а і з вимог чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин.

Зокрема, відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357.

Пунктом 19 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Згідно із п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць.

Пункт 42 Правил користування електричною енергією для населення, передбачає, що споживач електричної енергії зобов`язаний: оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно із п. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Проте, відповідач наведені вимоги закону та договору належним чином не виконував, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з оплати наданої послуги станом на 01.01.2019 року в розмірі 5552,37 грн., а також позивачем розраховано 3% річних та інфляційну складову в сумі 1555,79 грн., що підтверджується відповідними розрахунками.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Інфляційні втрати та 3% річних позивачем нараховані на суму боргу за прострочення відповідачами грошового зобов`язання з оплати послуги з надання електричної енергії, на підставі ст. 625 ч.2 ЦК України, що не суперечить договору, а тому приймається судом до уваги.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті коштів за спожиту електричну енергію, відповідач не надав, в тому числі не спростовано і розміру нарахованої суми заборгованості.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду стороною позивача доведено обґрунтованість позовних вимог, та відповідачем предмет та підстави позову не спростовані, суд вважає позов обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає задоволенню на підставі наведених вище норм закону.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2102 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 264, 265, 273, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», зарахувавши на рахунок № НОМЕР_1 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, ЄДРПОУ 41946011, заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 5552 грн. 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», зарахувавши на рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, ЄДРПОУ 41946011, 3% річних та інфляційну складову в розмірі 1555 грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя