Рішення № 96065901, 06.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2291/21

Провадження № 2/947/1543/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Грабовій Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» звернулось до суду та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 58067,74 гривень. При цьому представник позивача посилається на те, що 31 березня 2020 року в м. Одесі по вул..Бригадна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Nissan д.н. НОМЕР_1 який належить та яким керував ОСОБА_2 та транспортного засобу Toyota д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок даної ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2020 року винним у зазначеній ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 . На момент скоєння ДТП транспортний засіб Nissan д.н. НОМЕР_1 застрахований у ПрАТ «СК «Вусо» відповідно до Договору добровільного страхування №9080353-02-16-01 від 01.11.2019 року. 02 квітня 2020 страхувальник звернувся із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. На виконання умов Договору страхування, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 58067,74 гривень. У зв`язку з тим, що цивільна-правова відповідальність відповідача не була застрахована у жодній страховій організації, вони вимушені звернутись до суду з даним позовом. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 гривень.

Ухвалою від 27.01.2021 року провадження у справі відкрито.

До судового засідання сторони не з`явились.

Матеріали справи містять заяву представника позивача щодо розгляду справи за його відсутності, в якому також зазначено, що представник не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, повідомлявся, про причини неявки до судового засідання не сповістив, правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких письмових заяв та клопотань до суду з приводу розгляду справи не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 31 березня 2020 року в м. Одесі по вул.Бригадна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Nissan д.н. НОМЕР_1 який належить та яким керував ОСОБА_2 та транспортного засобу Toyota д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок даної ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП транспортний засіб Nissan д.н. НОМЕР_1 був застрахований у ПрАТ «СК «Вусо» відповідно до Договору добровільного страхування №9080353-02-16-01 від 01.11.2019 року.

02 квітня 2020 року страховик отримав Заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від ОСОБА_2 , внаслідок ДТП, що трапилось за участю відповідача.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в позивача, страховиком, на користь ОСОБА_2 , на підставі рахунку №СЧ-48938 від 03.04.2020 року, страхового акту №2025887-1 від 24.04.2020 року та розрахунку до нього, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 58067,74 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №11349 від 24 квітня 2020 року.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є в т. ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.

Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до положень частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ст. 1191 ЦК України передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

Згідно абз. 2 п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Крім того відповідно до ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 2270 гривень також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 273, 274-279, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17, МФО 300346, ЄДРПОУ 31650052) суму страхового відшкодування в розмірі 58067 (п`ятдесят вісім тисяч шістдесят сім) гривень 74 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17, МФО 300346, ЄДРПОУ 31650052) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Огренич І.В.

Суддя Огренич І. В.

ОгреничІ.В.