Ухвала суду № 96062671, 05.04.2021, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1964/13-ц

Провадження № 4-с/723/1715/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі головуючої судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сторожинець цивільну справу за скаргою АТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління, особа, дії якої оскаржуються Сторожинецький районний відділ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), заінтересована особа ОСОБА_1 , про визнання незаконними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

встановив:

Заявник звернувся до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що Сторожинецьким районним судом 13.03.2014 року був виданий виконавчий лист у справі №723/1964/13 про стягнення з ОСОБА_1 користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії, що становить 49660,57 євро, що еквівалентно 516692,80 грн.

09.10.2019 р. заявник повторно звернувся із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа і згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження Сторожинецьким ВР ДВС 11.10.2019 р. відкрито виконавче провадження №60274362.

26.11.2019 р. стягувач звернувся до Сторожинецького РВ ДВС про надання інформації про проведені виконавчі дії, на яку не отримано відповіді.

11.01.2021 р. стягувач звернувся з повторною заявою, на яку отримав відповідь від 18.02.2021 р. про те, що виконавче провадження було повернуто державним виконавцем 27.12.2019 р. на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

З наведеного стягувачем зроблено висновок, що боржник ОСОБА_1 померла або її визнано померлою чи безвісно відсутньою.

Зазначає, що станом на 18.02.2021 р. стягувачем так і не отримано жодної постанови по виконавчому провадженню №60274362, як і відсутні будь-які відомості щодо звернення відділу ДВС з відповідними заявами про заміну сторони її правонаступником.

Вважають, що Сторожинецьким РВ ДВС не виконано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ч.5 ст.15 закону, повернення виконавчого документа є незаконним, передчасним, що позбавило стягувача можливості на реалізацію свого права звернутися із заявою до виконавця для звернення до суду із заявою про заміну сторони правонаступником.

Просять визнати незаконними дії Сторожинецького РВ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) щодо винесення 27.12.2019 р. постанови про закінчення виконавчого провадження №60274362 та скасувати дану постанову.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій підтримала вимоги, заявлені в скарзі, та просила суд розглянути справу у їх відсутності

Сторожинецький РВ ДВС, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду невідомі. Будь-яких письмових пояснень стосовно скарги суду не надано.

Повідомлення про розгляд справи, направлене на ім`я ОСОБА_1 , зазначеної в скарзі заінтересованою особою, повернулося до суду без вручення із відміткою в довідці пошти, що адресат померла.

У відповідності до положень ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні дані.

13.03.2014 року Сторожинецьким районним судом був виданий виконавчий лист у справі №723/1964/13-ц від 03.12.2013 р. про стягнення з ОСОБА_1 користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії, що становить 49660,57 євро, що еквівалентно 516692,80 грн.

Згідно листа Сторожинецького РВ ДВС від 18.02.2021 року, наданого на заяву АТ «Державний ощадний банк України», філія Чернівецьке обласне управління, повідомляють, що на виконанні в даному відділі перебувало виконавче провадження №60274362 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 49660,75 євро на підставі виконавчого листа, виданого Сторожинецьким районним судом №723/1964/13-ц 03.12.2013 р. Дане виконавче провадження було повернуто державним виконавцем 27.12.2019 р. на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено поштовим відправленням до органу, який видав виконавчий документ.

Судом двічі направлявся запит про надання матеріалів виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні, однак орган ДВС їх не надав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вимогами частини першої, пунктів 1, 5 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони (стягувача, боржника), а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У пункті 12 розділу П Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, зазначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі ухвали суду виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження.

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Водночас, за правилами частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 608 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування - є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

В даному випадку правовідносини, що виникли між заявником та боржником у виконавчому провадженні, допускають правонаступництво.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду у справі №591/7886/19, постанова від 27.07.2020 р.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Єторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( "Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ( "Чіжов проти України" п. 40).

Таким чином, державний виконавець Сторожинецького РВ ДВС, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не вжив всіх заходів, необхідних для своєчасного і повного виконання рішення по стягненню з правонаступників боржника заборгованості перед заявником, передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обгрунтованість скарги та її задоволення.

Керуючись ст.ст. 1, 18, 34, 39,40 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.447-453 ЦПК України, суд, -

постановив:

Скаргу АТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Сторожинецького РВ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) щодо винесення 27.12.2019 р. постанови про закінчення виконавчого провадження №60274362 неправомірними.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Сторожинецького РВ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 27.12.2019 р. про закінчення виконавчого провадження №60274362.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її оголошення.

Суддя