Ухвала суду № 96061539, 12.03.2021, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/489/20

Провадження№ 2/392/446/21

У Х В А Л А

12 березня 2021 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

Головуючої: - судді Кавун Т.В.,

при секретарі Стець Т.М.,

розглянувши відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Лісовий Сергій Леонідович" про визнання недійсним наказу, визнання договору поновленим,

В С Т А Н О В И В:

19.01.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Лісовий Сергій Леонідович" про визнання недійсним наказу, визнання договору поновленим.

Разом із вказаною позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до якої просить: заборонити Головному Управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, (кадастровий номер 3523182800:02:000:9007) площею 29,4 га на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району; заборонити Головному Управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області та будь яким іншим фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання у здійсненні законної господарської діяльності ОСОБА_1 та суборендаря Селянського (Фермерського) господарства «Лісовий Сергій Леонідович» на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, загальною площею 29,4 га (кадастровий номер 3523182800:02:000:9007).

Заяву обгрунтовує тим, що на підставі розпорядження голови Маловисківської РДА № 577-р від 03 жовтня 2008 року та протоколу земельних торгів від 04 березня 2020 року в березні 2020 року між ОСОБА_1 та Маловисківською РДА укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3523182800:02:000:9007) площею 29,4 га на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району. Договір зареєстровано 14 червня 2010 року за номером 04.10.374.00002 зі строком на десять років. За умовами договору його укладено на десять років з 15 березня 2010 року по 15 березня 2020 року. 30 жовтня 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо надання згоди на суборенду земельної ділянки. До заяви додавались, у тому числі, витяг з державного земельного кадастру. Листом № Б-15753/0-7111/0/17-18 від 02.11.2018 року відповідач погодив передачу земельної ділянки в суборенду. 02.11.2018 року між позивачем та Селянським (Фермерським) господарством «Лісовий Сергій Леонідович» укладено договір суборенди зі строком дії до закінчення строку основного договору. Листом від 11.02.2019 року № 31-11-0.63-1436/2-19 відповідач запропонував позивачу внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди. Позивач погодився виклавши свій варіант додаткової угоди. Додаткова угода в редакції позивача була відправлена на підпис відповідачу 15 березня 2019 року. Вказаною додатковою угодою пропонувалось збільшити розмір орендної плати до 12% від нормативної оцінки та змінити строк дії договору до 15 березня 2029 року. Відповідач не відповів на зазначену вище пропозицію та не підписав додаткову угоду до договору в редакції запропонованій позивачем. 13 лютого 2020 року позивач знову звернулась до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі. До звернення (листа-повідомлення) було додано додаткову угоду. Вказаною додатковою угодою пропонувалось збільшити розмір орендної плати до 12% від нормативної оцінки та змінити строк дії договору до 15 березня 2030 року. Відповідач знову проігнорував та не відповів на пропозиції позивача щодо зміни умов діючого договору оренди у строк встановлений законом (відповідь на пропозицію надійшла вже після закінчення основного строку договору). Позивачем було прийняте рішення про поновлення договору оренди в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тому 13.02.2020 року звернулась до відповідача з відповідним листом-повідомленням. До листа-повідомлення було додано додаткову угоду у відповідності до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі». Лист-повідомлення з додатковою угодою отримано відповідачем 14 лютого 2020 року. 28 березня 2020 року (через 13 днів після закінчення основного строку договору) позивач одержала від відповідача Лист-узгодження істотних умов договору оренди землі датований 20.03.2020 року. Вказаний лист - узгодження містить вимоги щодо надання додаткових документів (агрохімічного паспорту, витягу з державного кадастру тощо) і не містить жодних застережень щодо запропонованих позивачем умов за додатковою угодою. Позивач дізналась про те, що вже 03.04.2020 року відповідачем прийнято Наказ №11-5544/14-20-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки». Враховуючи зміст листа-повідомлення №Б-2332/0-98/0/17-20 від 06.04.2020 року - наказ про припинення права оренди обґрунтовувався посиланням на ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» виходячи з того, що нібито позивач не вчинила дій для укладення додаткової угоди. Хоча сам наказ (відповідно до його преамбули) прийнято на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Вважає такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують право позивача яке підлягає судовому захисту. Не зважаючи на те, що існує спір щодо фактів які вказують на поновлення договірних відносин, не зважаючи на те, що орендар по сьогодні використовує земельну ділянку і на ній присутнє незавершене виробництво і навіть на те, що орендар продовжує сплачувати орендну плату - відповідачем виноситься наказ №11-5544/14-20-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки». За вказаним наказом юридичному управлінню відповідача доручено звернутись до державних реєстраторів прав з метою скасування запису про право оренди позивача. Вважає, що віднесши земельну ділянку до земель запасу вона буде розділена на частини і передана іншим особам у власність або у користування. Заявник зазначив, що позивач може втратити посіви, які знаходяться на орендованій земельній ділянці. Відповідач в квітні 2020 року вніс до реєстру прав на нерухоме майно відомості про те, що договір оренди землі припинився на підставі оскаржуваного позивачем наказу. Крім того, відповідач виніс два десятки наказів щодо поділу земельної ділянки позивача та передачі її у власність іншим особам та на підставі вказаних наказів розроблено відповідні проекти землеустрою. Дії відповідача вказують на недобросовісність поведінки та спробу вирішити спір у позасудовий спосіб. Поділ земельної ділянки та передача у власність земельних ділянок громадянам до ухвалення судового рішення завдасть значних матеріальних збитків позивачу.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Вивчивши матеріали заяви та додані до неї докази, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Аналіз положень статей 149 – 153 ЦПК України дає підставу для висновку про те, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, та врахуванню підлягають інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також заходи забезпечення позову не повинні бути втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Головним Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано накази: 11-7776/14-20-СГ від 13.05.2020 року; 11-7758/14-20-СГ від 13.05.2020 року; 11-7773/14-20-СГ від 13.05.2020 року; 11-7775/14-20-СГ від 13.05.2020 року; 11-7757/14-20-СГ від 13.05.2020 року; 11-7774/14-20-СГ від 13.05.2020 року; 11-8394/14-20-СГ від 19.05.2020 року; 11-8547/14-20-СГ від 20.05.2020 року; 11-8545/14-20-СГ від 20.05.2020 року; 11-8925/14-20-СГ від 25.05.2020 року; 11-8926/14-20-СГ від 25.05.2020 року; 11-8927/14-20-СГ від 25.05.2020 року; 11-9095/14-20-СГ від 29.05.2020 року; 11-9096/14-20-СГ від 29.05.2020 року; 11-9097/14-20-СГ від 29.05.2020 року відповідно до яких надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Лозуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області орієнтовною площею 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га – рілля, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до проектів землеустрою розробленого ТОВ «Тектоареал» на підставі наказів Головного управління Держгеокадасту у Кіровоградській області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03) загальною площею 12,0000 га, 17,4000 га за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Лозуватська сільська рада, за межами населеного пункту. Земельні ділянки відносяться за рахунок поділу раніше сформованої ділянки з кадастровим номером 3523182800:02:000:9007, загальною площею 29,4000 га.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Системний аналіз положень статей 149 – 153 ЦПК України вказує на те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, непропорційного втручання у господарські права юридичної особи.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що право оренди земельної ділянки, кадастровий номер:3523182800:02:000:9007, площею 29,4 га, зареєстровано 02.11.2018 року на підставі договору оренди землі від 15.03.2010 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у кіровоградській області та ОСОБА_1 , зі змісту характеристики іншого речового права вбачається, що строк дії договору з 15.03.2010 року по 15.03.2020 року,

Крім того, з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 232480851 від 13.11.2020 року вбачається, що договір оренди землі б/н від 15.03.2010 року предметом якого є право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523182800:02:000:9007, площею 29,40 га, орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, орендар: ОСОБА_1 , припинено на підставі наказу № 11-5544/14-20-СГ виданого 03.04.2020 року Головним Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Тому, мотиви забезпечення позову, які заявлені позивачем, не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову.

За таких обставин законних підстав для забезпечення позову суд не вбачає.

Керуючись статей 149 - 152 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Лісовий Сергій Леонідович" про визнання недійсним наказу, визнання договору поновленим – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Кавун