Рішення № 96061141, 30.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9331/19

Провадження № 2/344/545/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Бородовського С.О., за участі секретаря судового засідання Герлан Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_11., відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ПАТ страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано, що 07 жовтня 2018 року близько 01 годин 30 хвилин ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «Mitsubishi OUTLANDER» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною дороги по вул. Галицька в напрямку вул. Надрічна, навпроти будинку № 139 А, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Лапшин Бережанського району Тернопільської області. В результаті наїзду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Обласної клінічної лікарні Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА де того ж дня помер. За даним фактом Івано-Франківським ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018090010003638 від 07.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Досудове розслідування триває, процесуальних рішень про оголошення підозри у межах кримінального провадження не приймалось. Відповідно до висновку СМЕ, проведеної у межах кримінального провадження, смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної тупої травми грудної клітки, живота, їх органів, грудного відділу хребта, органів за очеревинного простору, лівої руки та ноги з забоями та розривами внутрішніх органів, переломами кісток скелету, яка ускладнилася тяжкими травмами. Тілесні ушкодження, що призвели до смерті утворились від дії тупих твердих предметів, та могли утворитись при автомобільній травмі - зіткнення автомобіля що рухався з пішоходом в терміни вказані в постанові, тобто 07.10.2018р. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, який керував транспортним засобом марки «Mitsubishi OUTLANDER» НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві страхова компанія «ПЗУ Україна» (PZU Україна), що підтверджується Полісом страхування №АК/9835780, укладеним між Страховою компанією та ОСОБА_2 . Ліміт відповідальності за даним Договором за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200000 гривень, а за шкоду, заподіяну майну - 100000, 00 гривень, розмір франшизи - 1000 грн. За умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів договір страхування укладено 28.12.2017 року строком дії до 27.12.2018 року. Поліс №АК/9835780 відповідає зразку та технічному опису, вказаному у Розпорядженні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.08.2011 року №558.

У наслідку перенесених стресів позивач відчуває прояви негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього.

Тому позивач просила суд про стягнення з відповідача «ПЗУ Україна» 44676 гривень майнової шкоди, 44676 гривень моральної шкоди, 2000 гривень витрат на правову допомогу. Також позивач просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 2126 гривень майнової шкоди, 30324 гривень моральної шкоди, 2000 гривень витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача надав перед судом пояснення про те, що компенсація витрат на пам`ятник і поховання передбачено законом. Смерть потерпілого настала саме через ДТП. Відповідальність за ДТП несе володілець транспортного засобу. Позивач здійснила витрати на поховання, які підлягають компенсації. На чеках вказано, хто оплачував. Гроші, які використовувала донька загиблого належали позивачу. Всі документи видано на ім?я позивача або доньки загиблого, а не на відповідача. Донька позивача подала страховій заяву, в якій відмовилась від виплат. Будь-яких розписок позивач про відшкодування відповідачами не видавала. Позивач залишилась сама, а онука навчається і цим позивачу завдано моральну шкоду. В кримінальному провадженні рішення немає, вина і необережність не встановлена. Відповідач не просив навіть вибачення. Досудове розслідування значення немає, оскільки позов про відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за ДТП.

Представник відповідача та відповідач заперечили позов з тих підстав, що відповідач передав позивачу документи про оплату витрат на поховання загиблого, щоб позивач могла надати їх в страхову компанію для компенсації витрат; відповідач оплатив всі збитки; відповідач оплатив транспортування з села до міста.

Відповідач надав перед судом пояснення про те, що він усе виплатив позивачу в м. Івано-Франківськ і просив вибачення, позивачі сказали ми тебе вибачаєм, але тобі з цим жити; це був нещасний випадок, без умислу; померлий йшов спиною вперед. Скільки відповідач дав грошових коштів не пам`ятає, скільки заплатив за витрати теж не пам`ятає.

Представник відповідача надав перед судом пояснення про те, що відповідач не заперечує проти відшкодування за поховання; у відповідача є розписка про відшкодування. Вина потерпілого в ДТП підлягає врахуванню. Дії потерпілого були грубою необережністю, а не звичайною необачністю. В кримінальному провадженні встановлено, що ДТП мало місце з вини потерпілого. Відповідач не міг попередити ДТП. Відповідач надав померлому допомогу, відвіз в лікарню. Сестра склала розписку, що отримала гроші від відповідача. Сестра отримала гроші і відмовилась від претензій; автомобіль було застраховано і страхова компанія готова нести відповідальність.

Відповідач «ПЗУ Україна» подав суду відзив на позов, в якому вказано, що 2030 гривень за чеком від 10/10/2018 право на відшкодування грошових коштів належить доньці загиблого ОСОБА_5 , а не позивачу. За відзивом відповідача претензії позивача обґрунтовано на суму 43542 гривень, а не на суму 44676 гривень. Отже відповідач заперечив придбання таблички, лоскута матеріалу і послуг катафалку. Також у відзиві відповідачем визнано претензію позивача щодо відшкодування моральної шкоди на суму 22338 гривень, оскільки з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата становить 3723 гривні, а 3723х12= 44676. Заяву до страхової подано від двох осіб, а тому сума компенсації моральної шкоди передбачено ділити на двох осіб, відповідно позивачу належить лише половина від граничного розміру компенсації моральної шкоди.

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_7 15/04/1991 ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_3 ОСОБА_4 ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_4 .

В позові вказано, що в результаті смерті ОСОБА_4 Позивач понесла матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням та похованням сина в сумі 46802 грн., а саме:

1) витрати на лікування - 2825 грн.;

2) послуги катафалка - 2030 грн.;

3) придбання домовини, хреста, та інші супутні витрати - 7447 грн.;

4) виготовлення та встановлення короба на могилі - 1850 грн.;

5) виготовлення таблички - 650 грн.;

6) виготовлення надмогильного пам`ятника - 32000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник не надали суду свого розрахунку на заперечення розрахунку позивача.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної тупої травми грудної клітки, живота, їх органів,грудного відділу хребта, органів за очеревинного простору, лівої руки та ноги з забоями та розривами внутрішніх органів, переломами кісток скелету, яка ускладнилася тяжкими травмами. Тілесні ушкодження, що призвели до смерті утворились від дії тупих твердих предметів, та могли утворитись при автомобільній травмі - зіткнення автомобіля що рухався з пішоходом в терміни вказані в постанові, тобто 07.10.2018р.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, який керував транспортним засобом марки «Mitsubishi OUTLANDER» НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві страхова компанія «ПЗУ Україна» (PZU Україна), що підтверджується Полісом страхування №АК/9835780, укладеним між Страховою компанією та ОСОБА_2 . Ліміт відповідальності за даним Договором за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200000 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 100000, 00 грн., розмір франшизи - 1000 грн. За умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів договір страхування укладено 28.12.2017 року строком дії до 27.12.2018 року.

Відповідно до товарного чеку від 10/10/2018 сплачено за накриття катафалку, обслуговування катафалком та за обслуговуючий персонал 2030 гривень, а платником зазначено ОСОБА_8 .

Відповідно до заперечення відповідача ПЗУ Україна проти позову, відповідачем може бути компенсовано витрати у формі страхового платежу виключно особі, яка їх понесла за належним про це доказом. Оскільки платіжний документ на суму 2030 гривень вказує, що платником була ОСОБА_9 , яка понесла витрати і яка звернулась до страхової компанії по їх компенсацію, тому компенсувати такі витрати відповідач може виключно зазначеній особі. Однак ОСОБА_9 не подала позову до суду.

Відповідно до накладної від 05/04/2019 сплачено 1850 гривень за короб на цвинтар, доставку і встановлення.

Відповідно до квитанції №8472 сплачено за тканини 580 гривень.

Відповідно до товарного чеку від 08/10/2018 сплачено 1050 гривень за покривало в домовину, подушку.

Відповідно до товарного чеку від 08/10/2018 сплачено 917 гривень за туфлі чоловічі.

Відповідно до товарного чеку від 08/10/2018 сплачено 3200 за костюм і сорочку.

Відповідно до квитанції №0300650 сплачено 1700 гривень за транспортні послуги.

Відповідно до фіскального чеку №591586 сплачено 2099,24 гривень за медичні засоби.

Відповідно до фіскального чеку №591585 сплачено 726,06 за медичні засоби.

Відповідно до накладної №1 сплачено 650 гривень за табличку.

Відповідно до накладної №12/03 сплачено 32000 гривень за гранітні деталі надгробного пам`ятника.

В ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» вказано, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 27.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

У відзиві «ПЗУ Україна» відповідачем визнано претензію позивача щодо відшкодування моральної шкоди на суму 22338 гривень, оскільки з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата становить 3723 гривні, а 3723х12= 44676. Заяву до страхової подано від двох осіб, а тому сума компенсації моральної шкоди передбачено ділити на двох осіб, відповідно позивачу належить лише половина від граничного розміру компенсації моральної шкоди.

Таким чином витрати на суму 2030 гривень понесла ОСОБА_9 , а не позивач.

Витрати за чеком №8472 не містять інформацію про призначення товару і належність такої речі до переліку тих, витрати на придбання яких підлягають компенсації на підставі закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховою компанією.

Відповідно до відзиву «ПЗУ Україна» на позов до позивача за компенсацією витрат звернулись дві особи, що мають право на їх компенсацію: позивач і донька загиблого ОСОБА_9 . Тому моральна шкода підлягає поділу на рівні частки за змістом ст. 27.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Оскільки право вимоги ОСОБА_10 належить виключно зазначеному суб?єкту цивільних прав, а позивачу не належить право на розпорядження правами інших учасників цивільних відносин, тому позов про стягнення на користь позивача грошових коштів, права вимоги на що належить іншим родичам померлого є неправомірним.

Так в ч. 1 ст. 15 ЦК України вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже право на позов ОСОБА_10 належить і реалізується нею, або іншою особою за її дорученням, але від імені, в інтересі і за рахунок

ОСОБА_10 ч. 2 ст. 15 ЦК України вказано, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тому від власного імені, у власному інтересі право на захист позивач реалізує виключно щодо прав, які належать саме позивачу.

Оскільки ОСОБА_9 звернулась до «ПЗУ Україна», отже сума відшкодування моральної шкоди підлягає компенсації з урахуванням двох суб?єктів звернення.

Так відповідачем і визнано претензію позивача щодо відшкодування моральної шкоди на суму 22338 гривень.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

В ст. 1201 ЦК України вказано, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

В ч. 2 ст. 1187 ЦК України вказано, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Так представник відповідача ОСОБА_2 не довів перед судом, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок його умислу.

Власного розрахунку на спростування розрахунку позивача відповідач ОСОБА_2 та його представник суду не подали. Натомість на заперечення позову відповідач ОСОБА_2 надав перед судом пояснення про те, що в день поховання ним сплачено грошові кошти в якості компенсації за витрати з поховання грошові кошти, розмір і суму яких не пам`ятає.

При цьому обставина, що відповідач ОСОБА_2 не пам`ятає скільки, кому і та за що він сплатив не визнана в змісті ЦПК України правовою підставою для відмови в позові.

Натомість в ч. 4 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з цим в ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до переліку витрат на поховання ОСОБА_4 за змістом позову позивачем витрачено 46802 гривень, страхова компанія може відшкодувати 44676 гривень, а частка відповідача у витратах на поховання ОСОБА_4 складає 2126 гривень.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зокрема моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

В ст. 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Розмір моральної шкоди, що компенсується страховиком за положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежена максимальним розміром. При цьому розмір моральної шкоди, що передбачена положеннями ЦК України не містить такого обмеження та стягується з особи, що завдала відповідну шкоду в розмірі, що здатен компенсувати моральні страждання позивача. Так представником позивача надано перед судом пояснення про те, що позивачка страждала і страждає через смерть її сина; страждання полягають емоційній напрузі, дискомфорті, погіршення стану психічного здоров`я через щоденні думки і спогади, негативні переживання та спогади, емоційні реакції при згадуванні про трагічну подію, почуття образи і обурення; порушено життєвий уклад і плани позивача, у зв`язку зі смертю сина виконує його обов`язки, переносить стреси, пригнічення порушення сну, пасивність, відчуває образу і досаду.

Відповідно до змісту позову моральні страждання позивача можуть бути компенсовані стягненням з ОСОБА_2 30324 гривень моральної шкоди.

Будь-якого заперечення щодо підстав позову про стягнення моральної шкоди відповідач ОСОБА_2 та його представник суду не надали, будь-якого спростування розрахунку моральної шкоди позивачем відповідач ОСОБА_2 та його представник суду не надали, будь-якого власного розрахунку моральної шкоди позивача ОСОБА_2 та його представник суду не надали.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16.

28/03/2019 позивач та адвокат Благодир С.М. уклали договір про надання професійних правничих послуг.

Відповідно до Тарифів адвоката Благодир С.М. зазначено на вартість професійних правничих послуг.

Відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю воно належить ОСОБА_1 .

Відповідно до акту розрахунку гонорару адвоката Благодир С.М. позивачу надано послуг на 4000 гривень.

Відповідно до квитанції №00000505 від 28/03/2019 позивач сплатила адвокату Благодир С.М. 4000 гривень. За професійні правничі послуги.

В ст. 141 ЦПК України вказано, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ч. 3 ст. 141 ЦПК України вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Так, за обставин часткового задоволення позову до «ПЗУ Україна» компенсації підлягають витрати на правничу допомогу також частково, з урахуванням положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

В ч. 6 ст. 141 ЦПК України вказано, що, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже судовий збір за розгляд спору, в якому відповідача звільнено від сплати такого збору стягується з відповідачів на користь держави.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково;

стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) 43542 гривень майнової шкоди, 22338 гривень моральної шкоди, 1500 гривень витрат на правову допомогу;

стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 2126 майнової шкоди, 30324 гривень моральної шкоди, 2000 гривень витрат на правову допомогу;

стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) на користь держави 768,4 гривень судового збору;

стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312) на користь держави 768,4 гривень судового збору;

в іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя Бородовський С.О.