Рішення № 96060189, 05.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05.04.2021

Справа №489/6660/19

Провадження №2/489/162/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Бодюл А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 88407,14 грн., судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та витрати, повязані з правничою допомогою адвоката у розмірі 6000,00 грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що 24 липня 2018 року в м. Миколаєві по пр-ту Центральному, 141 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Фіат, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Сузукі, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ДТП сталося внаслідок порушення ПДР України ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2018 року. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Фіат, державний номер НОМЕР_1 застрахована згідно полісу № АК/9075634 в ПАТ "СК "Ван Клік" (попередня назва ПрАТ "СК "Саламандра-Україна". 23 січня 2019 року ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" направило відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування, проте, до теперішнього часу відповідачем заявлені вимоги не виконані. 25 січня 2019 року між ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" та ТОВ "Маркс.Капітал" був укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу № 01-25.01.2019 від 25.01.2019 року щодо придбання вимоги за грошовими зобов`язаннями, які виникли згідно Додатку № 161 до Договору № 01-25.01.2019 від 25.01.2019 у ПрАТ "СК "Ван Клік" до ОСОБА_1 ПрАТ "СК "Ван Клік" 21 січня 2019 року виплатила страхове відшкодування власнику автомобіля Сузукі, державний номер НОМЕР_2 , а тому в нього виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що позовні вимоги є безпідставними і не можуть бути задоволені. Регресивний позов виникає, якщо дорожньо-транспортна пригода виникла в результаті невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам ПДР України, тобто технічний стан та обладнання транспортного засобу Фіат, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не відповідав вимогам правил дорожнього руху. В постанові Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2018 року зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті того, що водій не слідкував за дорожньою обстановкою, при виникненні небезпеки для руху, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості до повної зупинки та здійснив наїзд та транспортний засіб Сузукі. А тому, вважає, твердження позивача, про те, що транспортний засіб був в неналежному технічному стані, або його обладнання не відповідало вимогам ПДР є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах Закону.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що в постанові Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Фіат, державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги пп. "б" п. 2.3, п. 12.3 ПДР України. Крім того, у вищезазначеній постанові вказано, що ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав в повному обсязі та пояснив, що дорожньо-транспортна подія сталася через те, що в автомобілі, яким він керував, лопнула шина. Таким чином, відповідач перед виїздом не перевірив технічний стан транспортного засобу, яким він керував, що доводить невиконання ним обов`язку як водія.

Ухвалою суду від 17.01.2020, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову заперечує. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд не вбачає передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, що повністю узгоджується з приписами статті 223 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

24 липня 2018 року о 16 год. 45 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Fiat Nuovo Doblo номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись біля будинку № 141 по пр. Центральному в м. Миколаєві, в порушення вимог пп. «б» п. 2.3, п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), не слідкував за дорожньою обстановкою, при виникненні небезпеки для руху не вжив всіх заходів для зменшення швидкості до повної зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд на транспортний засіб Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_2 знаходився поза межами транспортного засобу, що призвело до отримання транспортними засобами механічних пошкоджень та заподіяння матеріальних збитків.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

Крім того, судом, при внесені постанови, встановлено, що ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав в повному обсязі та пояснив, що дорожньо-транспортна подія сталася через те, що в автомобілі яким він керував лопнула шина.

На дату скоєння пригоди між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна» та ОСОБА_3 укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/9075634, а саме забезпечений транспортний засіб Fiat Nuovo Doblo номерний знак НОМЕР_1 . Термін дії поліса з 10.06.2018 року по 09.06.2019 року.

25 липня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" з повідомленням про подію, яка має ознаки страхового відшкодування, в якій зазначено по дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 24 липня 2018 року за участі автомобіля Fiat Nuovo Doblo номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на праві власності.

31 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" з заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи.

21 січня 2019 року позивачем, на підставі: звіту № 56/10-18 про оцінку вартості збитків, спричинений пошкодженням транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_2 від 14.10.2018 року; було складено страховий акт № 0019381.07.18/2 та розрахунок страхового відшкодування до страхового акту № 0019381.07.18/2, що належить до виплати страхувальнику.

21 січня 2019 року ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 згідно страхового акту № 0019381.07.18/2 у розмірі 88407,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2255 від 21.01.2019 року.

23 січня 2019 року за вих. № 05223 на адресу ОСОБА_1 направлено претензію на відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 88407,14 грн.

06 березня 2019 року за вих. № 05223/2 на адресу ОСОБА_1 направлено відповідь на відзив на претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 88407,14 грн.

25 січня 2019 року між ТОВ "Маркс.Капітал" (далі - фактор) та ПрАТ "Саламандра-Україна" (далі-клієнт) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 01-25.01.2019, відповідно до якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли до клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування, зокрема за Договором страхування № АК/9075634 від 07.06.2018 року, боржник ОСОБА_1 , страхове відшкодування у розмірі 88407,14 грн., що підтверджується Додатком № 161 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 01-25.01.2019 від 23.09.2019 року та Актом приймання-передачі документів від 23.09.2019 року.

Згідно протоколу № 2 річних загальних зборів акціонерів ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра - Україна" від 26.04.2019 року, ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" змінено найменування на ПрАТ "Ван Клік".

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

31 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" з заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи.

21 січня 2019 року ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 згідно страхового акту № 0019381.07.18/2 у розмірі 88407,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2255 від 21.01.2019 року.

23 січня 2019 року за вих. № 05223 на адресу ОСОБА_1 направлено претензію на відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 88407,14 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до вимог п. «г» ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що згідно описової частини постанови суду від 06.09.2018 по справі № 489/4891/18, вбачається, що ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав в повному обсязі та пояснив, що дорожньо-транспортна пригода сталася через те, що а автомобілі, яким він керував лопнула шина.

У зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідач перед виїздом не перевірив, не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу Фіат, державний номер НОМЕР_1 , що доводить невиконання відповідачем зобов`язання як водія.

Відповідно до п.п. 31.1 п. 31 Правил дорожнього руху України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Як вбачається з постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2018 по справі № 489/4891/18, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті того, що водій не слідкував за дорожньою обстановкою, при виникненні небезпеки для руху, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості до повної зупинки та здійснив наїзд на транспортний засіб «Suzuki Grand Vitara».

Пред`явивши даний позов, представник позивача обґрунтовував його, тим, що транспортний засіб відповідача був в неналежному технічному стані, або його обладнання не відповідало вимогам Правил дорожнього руху України.

Проте, доказів на підтвердження зазначеного суду не надано, клопотань про проведення експертизи заявлено не було, таким чином зазначене є лише припущеннями позивача не підтвердженими належними та достатніми доказами.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс Капітал», ЄДРПОУ 37686922, юридична адреса: м. Київ, вул.. Саксаганського, 38 Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «06» квітня 2021 року.