Ухвала суду № 96059988, 05.04.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1306/21

Провадження № 2/487/1469/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря Щербатюк М.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» про поновлення на роботі та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Миколаївський бронетанковий завод», в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ №Б300000029к-503 від 26 січня 2021 року про припинення трудового договору, поновити її на посаді провідного інженера відділу матеріально-технічного постачання державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» та стягнути компенсацію за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на її користь сумі витрати в сумі 5000 гривень.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.03.2021 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.

31.03.2021 року від Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги фактично задоволені, позивачку ОСОБА_1 поновлено на роботі та нараховано компенсацію за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим у справі відсутній предмет спору.

02.04.2021 року від представника позивача – адвоката Труби К.Б. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Окрім того повідомила суд про те, що наказом №182-К від 22.03.2021 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі та призначено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що свідчить про визнання відповідачем позову та поновлення прав позивача. Просить суд при розгляді справи вирішити питання про стягнення з відповідача понесених позивачкою судових витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З наданих сторонами доказів судом встановлено, що наказом ДП «Миколаївський бронетанковий завод» №182-к від 22.03.2021 року ОСОБА_1 поновлено на роботі та призначено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.01.2021 року по 22.03.2021 року.

Так, Верховний суд у своїй постанові від 03.05.2018 року по справі №404/251/17 зокрема зазначає, що відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Таким чином, враховуючи, що позивач визнав позов та поновив порушені права відповідача, у зв`язку з чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань, суд приходить до висновку, що на теперішній час у справі відсутній предмет спору, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Цивільним-процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді, взявши до уваги договір про надання правової допомоги від 11.02.2021 року, ордер на надання правової (правничої) допомоги від 24.02.2021 року, квитанцію від 11.02.2021 року, приходить до висновку, що розмір зазначених позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у сумі 5000,00 грн. є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат на правову допомогу підлягають задоволенню в повному осбязі.

Керуючись ст.ст. 137, 142, 200, п.2 ч.1 ст.255, 256, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» про поновлення на роботі та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу закрити.

Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.А. Карташева