Вирок № 96058476, 05.04.2021, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/2847/18

Провадження № 1-кп/126/22/2021

"05" квітня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем судових засідань Франківською Н.В.

за участі прокурора Бурковського Ю.В., обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Кадочнікова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження № 12018020090000548 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Старий Оскол Бєлгородської області Російської Федерації, проживає в АДРЕСА_1 , росіянки, громадянки Російської Федерації, з середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02.10.2018 року о 12 год. 49 хв. в м. Бершадь Вінницької області обвинувачена ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 зайшли до магазину «Грош Експрес № 23», який розташований по вул. Юрія Коваленка 4, щоб купити продукти харчування. Перебуваючи в овочевому відділі цього магазину, зважуючи яблука, котрі вона мала намір купити, біля ваг ОСОБА_1 побачила мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» серійний номер - НОМЕР_1 , в якому знаходилося дві сім-карти оператора «Київстар» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_3 та котрий вона випадково залишила у вищевказаному місці. В цей час в ОСОБА_1 виник умисел на вчинення крадіжки цього телефону, про що вона не повідомляла свого чоловіка. Взявши поліетиленовий пакет, обвинувачена накрила телефон зверху і, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, умисно таємно з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна викрала мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» серійний номер - НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку експерта становить 3033 грн. 33 коп. та дві сім-карти оператора «Київстар», які знаходились в телефоні, вартість яких згідно довідки-вартості становить 25 грн. кожна. В подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном залишила магазин «Грош Експрес № 23», розпорядившись ним як своїм власним, чим заподіяла ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 3083 грн. 33 коп.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому звинуваченні не визнала та показала, що вона приїхала в м. Бершадь, зайшла в магазин. Вони з чоловіком взяли фрукти, чоловік пішов вперед, а вона побачила телефон біля ваг в овочевому відділі. Вона подивилась по сторонах, побачила, що нікого не було. Вона взяла цей телефон, положила його в карман та пішла на вулицю. Вона пішла розміняти гроші через дорогу від магазину, положила телефон на рушник на бордюрі. Коли повернулась в магазин, до неї підійшов охоронець і сказав, що вона взяла телефон, на що вона відповіла, що телефону в неї немає. Охоронець викликав поліцію. Вона поліції сказала, що взяла телефон, але забула його. Якийсь чоловік, чи то брат чи чоловік потерпілої знайшов телефон в тому місці, де вона його залишила. Вона телефон взяла щоб в подальшому його повернути.

Не визнання вини обвинуваченою суд розцінює як її намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки її вина у вчиненому кримінальному проступку підтверджується наступними доказами у їх сукупності.

Показаннями свідка ОСОБА_4 , який показав суду, що працював на посаді начальника служби охорони магазину «Грош Експрес № 23». Жінка прийшла в магазин. Через деякий час, він помітив, що вона схвильована і щось шукає. Коли він її запитав, то потерпіла йому повідомила, що шукає телефон. Вона сказала, що підходила до овочів та фруктів, там вона важила і там можливо залишила. Вони підійшли до камери відеоспостереження та на камері побачили, що дійсно вона залишила мобільний телефон біля ваг. Через деякий час до цих ваг підійшли чоловік та жінка і жінка взяла телефон. Жінка, яка залишила свій мобільний телефон, сказала йому свій номер, він набирав, але телефон вже був відключений. Потім він підійшов до жінки та чоловіка і запропонував їм віддати телефон той, що вони взяли. Вона сказала що не брала телефон. Тоді він запропонував їй пройти до кабінету, де на відео показав, як це все було. Потім вони викликали поліцію.

Протоколом огляду місця події від 02.10.2018 року, з котрого видно, що під час огляду магазину «Грош Експрес» по АДРЕСА_2 мобільний телефон виявлений не було. У цьому магазині наявні відеокамери спостереження по всьому периметру приміщення.

Протоколом огляду місця події від 02.10.2018 року, з котрого видно, що за два мерти від електрощитка під сходами, котрі ведуть до приміщення Бершадської центральної дитячої бібліотеки виявлений мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» серійний номер - НОМЕР_1 чорного кольору в чорному резиновому чохлі, котрий був виключений. Присутня при виявлені телефону ОСОБА_1 пояснила, що цей телефон вона взяла в овочевому відділі магазину, а потім викинула.

Протоколом огляду речового доказу від 18.10.2018 року оптичного DWD-диска «VS» з № PSP336WAIOI54354 та безпосереднім дослідженням цього доказу в судовому засіданні, з котрого видно що саме обвинувачена взяла зі столика біля ваг мобільний телефон потерпілої ОСОБА_3 . Як видно з цього ж відеозапису, обвинувачена не відкривала телефон, оскільки таким чином вона могла встановити власника, але вона не намагалась цього зробити.

Висновком товарознавчої експертизи від 11.10.2018 року № 669, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону з «Xiaomi Redmi 5» на 16 гб станом на момент крадіжки, а саме 02.10.2018 року могла становити 3033.33 грн.

Виходячи з вищенаведеного, заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка мала підстави вважати, де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №128/984/17.

Винісши мобільний телефон за межі торговельного центру, обвинувачена ОСОБА_1 мала змогу ним розпорядитися і цього моменту злочин вважається закінченим.

Крім того умисел обвинуваченої на заволодіння чужим майном підтверджується тим, що після того як охоронник магазину продемонстрував відеозапис з камери спостереження та запропонував ОСОБА_1 повернути телефон, вона відповіла відмовою.

Щодо твердження сторони захисту про недопустимість зібраних стороною обвинувачення доказів внаслідок порушення права на захист обвинуваченої, оскільки вона не володіє українською мовою, то суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що в ході досудового розслідування обвинуваченій ОСОБА_1 були роз`яснені її права, в тому числі і її право на захист, що підтверджується її власноручними підписами в пам`ятці та в протоколі про роз`яснення права на захист.

У ч. 1 ст. 68 КПК України зазначено, що в разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача). Водночас у цьому Кодексі не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача.

Питання про дотримання вимог ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача слід вирішувати в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час з 2013 року проживає на території України в с.Попова Гребля Чечельницького (Гайсинського) Вінницької області, під час досудового розслідуванні не заявляла клопотання про те, що потребує перекладача. Враховуючи те, що вона не вказувала про необхідність залучення перекладача у цьому кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, у слідчого не було об`єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою. Не було підстав і для обов`язкового залучення захисника відповідно до ст. 52 КПК України під час досудового розслідування. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 52 цього Кодексу, обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту.

У слідчого могли виникнути хіба що сумніви щодо підозрюваної в достатності володіння нею українською мовою, що не є підставою для забезпечення обов`язкової участі захисника. У цьому випадку визначальним є те, що слідчий пересвідчився в тому, що підозрювана розуміла наявність у неї права на кваліфіковану правову допомогу з боку захисника та можливість його реалізації за рахунок держави. До того ж ОСОБА_1 зрозуміло довела до органів розслідування своє бажання захищатися самостійно, що підтверджується даними протоколу роз`яснення права на захист.

Крім того, з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України кваліфікація діяння, у вчиненні якого підозрювалася ОСОБА_1 не вимагала обов`язкової участі захисника під час досудового розслідування. Тому, зважаючи на відсутність підстав для забезпечення обов`язкової участі захисника, те, що особа відмовилася від участі захисника і захищалася самостійно, не свідчить про порушення її права на захист.

Така правова позиція викладена у постанові колегії Кримінальної палати Верховного Суду у справі №672/1599/17

За таких обставин суд вважає доведеним, що 02.10.2018 року о 12 год. 49 хв. в м. Бершадь Вінницької області обвинувачена ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 зайшли до магазину «Грош Експрес № 23», який розташований по вул. Юрія Коваленка 4, щоб купити продукти харчування. Перебуваючи в овочевому відділі цього магазину, зважуючи яблука, котрі вона мала намір купити, біля ваг ОСОБА_1 побачила мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» серійний номер - НОМЕР_1 , в якому знаходилося дві сім-карти оператора «Київстар» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_3 та котрий вона випадково залишила у вищевказаному місці. В цей час в ОСОБА_1 виник умисел на вчинення крадіжки цього телефону, про що вона не повідомляла свого чоловіка. Взявши поліетиленовий пакет, обвинувачена накрила телефон зверху і, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, умисно таємно з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна викрала мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» серійний номер - НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку експерта становить 3033 грн. 33 коп. В подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном залишила магазин «Грош Експрес № 23», розпорядившись ним як своїм власним, чим заподіяла ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 3033 грн. 33 коп. Крадіжка двох сім карт на суму п`ятдесят гривень не знайшла свого підтвердження, оскільки відсутній висновок експерта про їх вартість.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує по ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує, що нею вчинено кримінальний проступок, особу винної, яка позитивно характеризується по місцю проживання та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Відповідно до ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Як видно з досудової доповіді, ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої ОСОБА_1 , історію правопорушень, спосіб життя, такі фактори як те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутні фактори притягнення до адміністративної відповідальності, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, для виправлення ОСОБА_1 доцільним буде застосувати альтернативний вид покарання, який не пов`язаний з позбавленням або обмеженням волі. У разі якщо суд дійде висновку про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням доцільно було б покласти на правопорушника додатковий обов`язок, передбачений ч.2 ст. 76 КК України.

З урахуванням соціально-психологічної характеристики обвинуваченої, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з врахуванням думки потерпілої, висновку органу пробації, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень буде обрання їй покарання у виді штрафу.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати на проведення експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи.

Витрати на проведення експертизи становлять 715 грн.

Вищезазначені витрати на залучення експертів з ініціативи сторони обвинувачення, відповідно до ч.2 ст.122 та ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить вісімсот п`ятдесят гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 715 грн. витрат за проведення експертизи.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: арешт на мобільний телефон Xiaomi Redmi 5, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_5 , який переданий на зберігання власниці ОСОБА_3 , та на який ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 05.10.2018 накладено арешт - скасувати.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили: мобільний телефон Xiaomi Redmi 5, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_5 , який переданий на зберігання власниці ОСОБА_3 - залишити їй, як власниці; DVD-диск з відеозаписом з камери спостереження № 3 магазину «Грош Експрес № 23» за 02.10.2018, який прилучено до матеріалів кримінального провадження - залишити при справі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя В. І. Гуцол