Рішення № 96057561, 01.04.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
01.04.2021
Номер справи
546/825/19
Номер документу
96057561
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

єдиний унікальний номер справи 546/825/19

номер провадження 2/546/170/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/825/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

27.07.2019 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направивши позовну заяву засобами поштового зв`язку, яка отримана судом 01.08.2019.

У своєму позові, позивач просить суд сягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.11.2012, станом на 22.07.2019 у розмірі 77 653,04 грн, а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 1921,00 грн

У обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 07.11.2012 між сторонами укладено Відповідачка отримала кредит у розмірі 9000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, унаслідок чого станом на 22.07.2019 утворилася заборгованість у розмірі 77 653,04 грн, яка складається із:

-1044,63 грн - заборгованості за тілом кредиту;

-19682,85 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту;

-52 751,61 грн - заборгованості за пенею;

-500,00 грн - штраф (фіксована частина);

-3 673,95 грн - штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладене, позивач звернувся до суд за захистом своїх майнових прав.

03.10.2019 суддею Лизенко І.В. відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розгляд справи не було завершено у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. згідно рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 07.02.2020.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 04.08.2020 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О., яку зараховано до штату суду наказом від 06.07.2020 № 27а-ОС та повноваження на здійснення правосуддя якої розпочалися із 28.07.2020.

12.08.2020 суддею Романенко О.О. справу прийнято до провадження, повторно розпочато розгляд справи, ухвалено проводити розгляд у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого розгляду.

У встановлений судом строк, відповідачка правом на надання відзиву не скористалась.

12.11.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач долучив до позовної заяви клопотання, у якому просить розгляд справи проводити за його відсутності, вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.37).

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час, дату і місце розгляду справи, була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.109). Клопотання про розгляд справи за її відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідачки до суду не надходило. Відповідачка не надала заперечень проти зазначених у позові обставин, зокрема щодо укладення між ним та банком договору про надання кредиту, приєднання ним до Умов і Правил надання банківських послуг, визнання ним Тарифів банку.

Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2012 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», укладено кредитний договір із ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 10).

При оформленні кредитної картки позичальниця була ознайомлена і погодилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанк» (а.с.10).

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідачки та керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд вважає встановленим, що 07.11.2012 між позивачем та відповідачкою укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання, в порядку ст. 634 ЦК України, до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачкою заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від її імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами.

До позову позивач надав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRAKT», «Універсальна GOLD» (а.с.11), а також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 12-34).

Позивачем відповідачу було видано три кредитні картки, строк дії останньої з яких визначено до лютого 2020 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.74).

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , 21.03.2014 останній було встановлено кредитний ліміт у розмірі 8000,00 грн, який було збільшено 16.06.2014 - до 9000,00 грн, 31.01.2017 - до 12100,00 грн, та 19.07.2018 зменшено до 0,00 грн (а.с.73).

З наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором б/н від 07.11.2012 (а.с.5-9) та виписки за договором № б/н, станом на 03.07.2020 (а.с.68-72) вбачається, що за вищевказаним картковим рахунком відповідачкою проводилися операції зі зняття готівкових коштів та внесення коштів з метою повернення отриманого кредиту, окрім того, здійснюється автоматичне погашення простроченої заборгованості за кредитом.

Останнє поповнення карткового рахунку відповідачкою здійснено 14.07.2018 на суму 1000,00 грн. Останнє автоматичне погашення простроченої заборгованості з іншої картки відповідачки відбулось 18.12.2019 на суму 819,00 грн (а.с.69).

З розрахунків заборгованості за договором б/н від 07.11.2012 (а.с.5-9), наданих банком, вбачається, що станом на 22.07.2019 заборгованість відповідача становить 77 653,04 грн, яка складається із:

-1044,63 грн - заборгованості за тілом кредиту;

-19682,85 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту;

-52 751,61 грн - заборгованості за пенею;

-500,00 грн - штраф (фіксована частина);

-3 673,95 грн - штраф (процентна складова).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Даючи правову оцінку укладеному між сторонами договору, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір карткового рахунку, який в розумінні змісту ст. 1066 ЦК України, є різновидом договору банківського рахунку, умовами якого було передбачено кредитування відповідача у межах кредитного ліміту (ст.1069 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунку, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Дослідивши письмові докази, надані на підтвердження позовних вимог, та норми матеріального права у їх сукупності та системному зв`язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що стосується заборгованості за тілом кредиту, то суд вважає доведеним належними і допустимими доказами заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1044,63 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

У той же час, на підтвердження заборгованості по кредитному договору позивачем надано дві роздруківки розрахунку заборгованості за договором - одна за період з 23.03.2014 по 29.02.2016 (а.с.5), друга - з 01.03.2016 по 22.07.2019 (а.с.6-9).

Вказані таблиці розрахунків мають суттєві відмінності як по своїм складовим, так і по принципу нарахування заборгованості .

Зокрема, в першому розрахунку банк вказує така графу як «нараховані на поточну заборгованість за кредитом проценти», «нараховані на прострочену заборгованість за кредитом проценти» та «сальдо простроченої заборгованості за кредитом».

Разом з цим, така роздруківка заборгованості взагалі не містить такого поняття як «заборгованість за простроченим тілом кредиту», натомість має графи по нарахуванню процентів, заборгованість по яким позивач в своїй позовній заяві визначає як - 0, 00 грн.

Проте, вже в іншій роздруківці заборгованості зазначені зовсім інші складові, відмінні від вказаних за інший період заборгованості.

Наявність вищевказаних протиріч в самих розрахунках заборгованості, а також відсутність в Умовах та правилах надання банківських послуг взагалі такого поняття як «заборгованість за простроченим тілом кредиту» позбавляє суд можливості покладати на споживача банківських послуг відповідальність по їх сплаті.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для стягнення з відповідачки вказаної складоваї заборгованості, оскільки при цьому буде порушуватись принцип юридичної (правової) визначеності, який визначає якість законодавства, однозначність та точність формулювання правових норм.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін.).

В даному випадку банком не наведено чітких, однозначних та зрозумілих норм закону, на підставі яких ним було пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, та які б слугували достатньою правовою підставою для її задоволення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 19 682,85 грн не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та штрафів, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, одночасне стягнення з боржника пені та штрафів - не допускається.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів.

Щодо стягнення нарахованої суми пені, суд вважає, що її розмір підлягає зменшенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Оскільки суд прийшов до висновку про доведеність заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1044,63 грн, а вимоги щодо стягнення відтоків позивачем не заявлено, розмір пені (52 751,61 грн) перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, яке підлягає стягненню за рішенням суду (1044,63 грн) у 50 разів.

Таким чином, виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи норми ч. 3 ст. 551 ЦК України, та те, що розмір нарахованої банком пені значно перевищує наявний розмір заборгованості, а саме у п`ятдесят разів, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до розміру тіла кредиту - 1044,63 грн.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 07.11.2012, яка станом на 22.07.2019 становить 2 089,26 грн та складається із наступного:

-1044,63 грн - заборгованості за тілом кредиту;

-1044,63 грн - заборгованості за пенею;

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № PROM4B3VVB від 24.07.2019 (а.с.1).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість у загальній сумі 77 653,04 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у загальному розмірі 1 044,63 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 2,7 % (2 089,26 х 100 : 77 653,04 = 2,7%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 2,7 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 51,87 грн (1921,00 х 2,7%=24,94).

На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549,551, 610, 626,628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1066,1069 ЦК України, керуючись ст. ст. 1-18, 81-82, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.11.2012 станом на 22.07.2019 у розмірі 2 089,26 грн (дві тисячі вісімдесят дев`ять гривень 26 копійок), яка складається із наступного:

-1044,63 грн (одна тисяча сорок чотири гривні 63 копійки) - заборгованості за тілом кредиту;

-1044,63 грн (одна тисяча сорок чотири гривні 63 копійки) - заборгованості за пенею.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 51,87 грн (п`ятдесят одна гривня 87 копійок) в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст рішення суду складено 01 квітня 2021 року.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Романенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 96057561 ?

Документ № 96057561 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 96057561 ?

Дата ухвалення - 01.04.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 96057561 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 96057561 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 96057561, Решетилівський районний суд Полтавської області

Судове рішення № 96057561, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 01.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 96057561 відноситься до справи № 546/825/19

Це рішення відноситься до справи № 546/825/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 96057560
Наступний документ : 96081779