Ухвала суду № 96056843, 06.04.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3803/20

1-кс/357/724/21

Категорія 252

У Х В А Л А

06.04.2021 м. Біла Церква

Слідчий суддя - суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ларіна О.В., при секретарі судового засідання Шутенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 м. Біла Церква, Київська область по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000406 від 28.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

клопотання представника заставодавця - адвоката Семенюти Руслана Анатолійовича в інтересах заставодавця ОСОБА_1 про повернення застави,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: Шевченко В.О.,

представник заставодавця - адвокат: Семенюта Р.А.,

У С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Представником заставодавця - адвокатом Семенютою Русланом Анатолійовичем в інтересах ОСОБА_1 заявлено клопотання про повернення застави, в обґрунтування заявленого клопотання просив повернути заставодавцю заставу в розмірі 181600,00 гривень, внесену за ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2020 у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000406 від 28.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Позиція сторін

В судовому засіданні представник заставодавця ОСОБА_1 - адвокат Семенюта Р.А. просив задовольнити клопотання з викладених в ньому підстав, на заявленому клопотанні наполягав, навівши свої доводи, які аналогічні викладеними у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, у ракурсі установлених фактичних обставин

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про повернення застави, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, у судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2020 відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі - 181600,00 грн.

За вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

24.12.2020 заставодавцем ОСОБА_1 була внесена застава у вказаному розмірі за підозрюваного ОСОБА_2 , що підтверджується відповідною квитанцією.

Між тим, 24.12.2020 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладені на два місяця, тобто 23.02.2021.

Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020110030000406 від 28.01.2020 заступником керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців тобто до 23.03.2021.

19.02.2021 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області підозрюваному ОСОБА_2 продовжено строк дії обов`язків визначених при застосування запобіжного заходу у вигляді застави по 23.03.2021 включно.

22.03.2021 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у продовжені строку дії обов`язків покладених ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено.

Інших документів прокурор не надав слідчому судді щодо підтвердження продовження строків дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_2 .

Так, відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, згідно із якою обов`язки, передбачені частиною п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Водночас у разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням лише прокурора в порядку, визначеному у ст. 199 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості звернення із окремим клопотанням про продовження строків виконання обов`язків, а тому за необхідності продовження цього строку звернення до слідчого судді оформляються клопотанням про продовження строків дії запобіжного заходу.

В той же час, у судовому засіданні встановлено, що заставу повернуто заставодавцю, як власнику внесених за підозрюваного ОСОБА_2 коштів не було.

Відтак, станом на даний час у зв`язку із закінченням строку дії ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2020, якою було визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та які ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2021 строк дії покладених обов`язків покладених на ОСОБА_2 продовжені по 23.03.2021, слід вважати, що дія запобіжного заходу в вигляді застави у розумінні вимог ст. 182 КПК України - припинилась.

За ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (скасування ухвали слідчого судді), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої права на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відтак, у зв`язку з припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та наданням суду клопотання представника заставодавця про повернення застави, та враховуючи вимоги, передбачені ч. 11 ст. 182 КПК України заставодавцю внесених ним в якості застави грошових коштів за підозрюваного ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-179, 182, 183, 193, 194, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника заставодавця - адвоката Семенюти Руслана Анатолійовича в інтересах заставодавця ОСОБА_1 про повернення застави, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000406 від 28.01.2020, - задовольнити.

Заставу у розмірі - 181600,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот грн. 00 копійок) гривень, що внесена за підозрюваного ОСОБА_2 на рахунок Територіального управління ДСА України в Київській області № UA768201720355259001000018661, Державної казначейської служби України, м. Київ, ЄДРПОУ 26268119, згідно квитанції № 0.0.1956654534.1 від 24.12.2020, на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ларіної О.В. від 24.12.2020, - повернути заставодавцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяО. В. Ларіна