Постанова № 9605653, 03.12.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2009 р. Справа № 2а-2946/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представника позивача Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області Павлович М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тлумацькому ройоні Івано-Франківської області до Асоціації підприємців Тлумацького району про стягнення податкового боргу в розмірі 680 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2009 року Державна податкова інспекція в Тлумацькому ройоні Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Асоціації підприємців Тлумацького району (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 680 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" своєчасно не було подано податкової звітності по податку на прибуток за 9 місяців 2008 року, півріччя 2008 року, 11 місяців 2008 та 2008 рік. За результатами проведених позивачем невиїзних перевірок 24.10.2008 року та 09.04.2009 року вказані порушення були виявлені і до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680 гривень. Відповідачем в порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не сплачено суму нарахованих штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Суду пояснив, що відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Тлумацькому ройоні Івано-Франківської області на загальних підставах, вказав, що відповідач відмовився подати документи, передбачені наказом Державної податкової адміністрації України за №232 від 11.07.1997 року для внесення його до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 19.10.2001 року Тлумацьким районним управлінням юстиції Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи громадської організації Асоціації підприємців Тлумацького району.

Стаття 3 Закону України «Про обєднання громадян»визначає, що громадська організація є обєднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Особливості правового регулювання діяльності громадських організацій визначаються Законом України «Про обєднання громадян».

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про обєднання громадян»встановлено, що обєднання громадян, створені ними установи та організації зобовязані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Статтею 26 вказаного Закону передбачено, що обєднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів). Стаття 4 цьогож Закону визначає, що платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Пунктом 2.1.1 статті 2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено платників податку на прибуток з числа резидентів субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Пунктом 2.2. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України за №232 від 11.07.1997 року для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів.

Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на платників податків покладено обовязок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.

Судом встановлено, що позивачем 24.10.2008 року та 09.04.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток, якою встановлено, що відповідачем за період 9 місяців 2008 року, півріччя 2008 року, 11 місяців 2008, 2008 рік не було подано декларацію з податку на прибуток, що підтверджується актами перевірки про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №00020/1530/260559984 від 24.10.2008 року та за № 00013/1530/26055984 від 09.04.2009 року (а. с. 7, 14).

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення, податковими повідомленнями-рішеннями від 24 жовтня 2008 року за №ER, та 09 квітня 2009 року за №0000241530/0 до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 680 гривень. Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідачем, в порушення вищевказаного обов'язку погашення нарахованої суми податкового зобов'язання, не сплачено податковий борг на суму 680 гривень.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було надіслано відповідачу 12.11.2008 року першу податкову вимогу, а 16.12.2008 року - другу податкову вимогу. Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що узгоджена заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій застосованих за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток на загальну сума 680 гривень є податковим боргом відповідача, який ним несплачений.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про стягнення з Асоціації підприємців Тлумацького району податкового боргу в розмірі 680 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Асоціації підприємців Тлумацького району, 78000, вулиця Грушевського, 2, місто Тлумач, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 26055984 в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 680 (шістсот вісімдесять) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяС.В. Остапюк

Постанова в повному обсязі складена 08.12.2009 року.