Рішення № 96054936, 06.04.2021, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/118/21

Провадження № 2/169/266/21

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , спадщину після смерті якого прийняв його син - ОСОБА_4 , який не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , відмовилася від прийняття спадщини, однак написала заяву про виділ її частки у майні подружжя, що є спільною сумісною власністю, та ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, зокрема, на 1/2 частку житлового будинку із відповідною часткою належних до нього господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт, в якому все своє майно заповіла позивачу у справі. Відповідач, яка є внучкою померлої, заяви про прийняття спадщини не подавала. Вказуючи, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом, який звернувся у встановленому законом поря дку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім`я спадкодавця ОСОБА_5 , просив визнати за ним право власності на 1/2 частку спадкового житлового будинку із господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

У підготовче засідання позивач не з`явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 82), 3 березня 2021 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі (а.с. 84).

Відповідач у підготовче засідання не з`явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 83), 6 квітня 2021 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за її відсутності (а.с. 87).

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 16 травня 1966 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 12),під час якого побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

До складу домоволодіння входять житловий будинок «А-1» загальною площею 64,9 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м, сарай «Б-1», літня кухня «В-1», погріб «Г», убиральня «У», огорожа «1» та колодязь «К» (а.с. 66).

Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 20 березня 2001 року (а.с. 17).

Згідно з частиною третьою статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10), ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8) і після їхньої смерті відкрилася спадщина на належну кожному з них за життя частку у вищевказаному нерухомому майні.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_5 як дружина спадкодавця ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини після смерті останнього і написала заяву про виділ 1/2 частки з майна набутого подружжям за час шлюбу, що є спільною сумісною власністю (а.с. 64).

Син спадкодавця ОСОБА_4 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька, яку після його смерті у 2018 році в порядку спадкування прийняли в рівних частках ОСОБА_5 та відповідач у справі - ОСОБА_2 (а.с. 71 на звороті).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений Купичівською сільською радою Турійського району Волинської області 19 грудня 2019 року, відповідно до якого належне їй майно заповіла ОСОБА_1 , 1958 року народження (а.с. 9).

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 народився 5 січня 1958 року (а.с. 6).

13 лютого 2020 року позивач подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 33).

Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_5 19 грудня 2019 року, не змінювався і є дійсним, свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового будинку після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 34, 35).

ОСОБА_5 на день смерті проживала одна (а.с. 13).

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який у встановленому законом порядку та строки прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Постановою приватного нотаріуса від 9 лютого 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на частку у вищевказаному спадковому нерухомому майні, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_5 (а.с. 21-22).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 28/2020 до майна померлої ОСОБА_5 (а.с. 32-81), зяких також видно, що, окрім позивача, ніхто із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої до нотаріуса не звертався, свідоцтва про право на спадщину за заповітом на інше належне ОСОБА_5 майно видані також позивачу.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 та правових підстав для визнання за ним права власності на 1/2 частку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 454 грн; стягнути з відповідача в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - 454 грн.

На підставі викладеного, статей 368, 1216, 1217, 1218, 1268, 1269, 1270, 1273 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку «А-1», загальною площею 64,9 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б-1», літня кухня «В-1», погріб «Г», убиральня «У», огорожа «1» та колодязь «К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Турійському районі Волинської області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, сплачений відповідно до квитанції ТОВ «НоваПей» № 2251987224 від 10 лютого 2021 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 6 квітня 2021 року.

Головуючий