Рішення № 96053636, 05.04.2021, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/2374/20

Провадження № 2-а/943/82/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Буську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління національної поліції України у Львівській області в особі Буського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним вище позовом, у якому просить скасувати постанову начальника СРПП Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Біловуса Руслана Васильовича серії ЕАН №3533526 від 09.12.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що відповідачем відносно нього 9 грудня 2020 року винесено постанову, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн. штрафу за ч. 3 ст. 121 КУпАП, начебто за порушення ним вимог п. 31.3 «б» ПДР України через непроходження водієм транспортного засобу обов`язкового технічного контролю. Натомість керований позивачем транспортний засіб марки «Fiat Ducato», номерний знак НОМЕР_1 , за своїми технічними характеристиками є легковим транспортним засобом, фургоном малотонажним, повною масою 3250 кг, а обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби вантажного типу масою понад 3500 кг. Відтак, позивач вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки транспортний засіб, яким він керував, використовувався для власних потреб та не підлягав відповідному технічному контролю, а тому винесена поліцейським постанова є незаконною та необгрунтованою, а тому просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 30.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.

Крім того, сторонам було роз`яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як вбачається із оскаржуваної постанови начальника СРПП Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Біловуса Руслана Васильовича серії ЕАН №3533526 від 09.12.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що 09 грудня 2020 року о 06 год. 40 хв. на вулиці Петрушевича в місті Буську позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Fiat Ducato», номерний знак НОМЕР_1 , який не пройшов обов`язкового технічного контролю, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КУпАП.

Частиною третьою статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

В силу вимог підпункту «б» пункту 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Тобто названа законодавцем заборона експлуатації транспортних засобів стосується виключно тих, що підлягають такому контролю.

Згідно пункту 2 частини першої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають, серед іншого, легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Як вбачається з представленого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що транспортний засіб («Fiat Ducato», номерний знак НОМЕР_1 ), яким керував позивач в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні є фургоном малотонажним – В, повна маса якого становить 3250.

Відтак, даний транспортний засіб не підлягав обов`язковому технічному контролю, а тому в діях позивача відсутнє порушення приписів підпункту «б» пункту 31.3 ПДР України та відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності у діях позивача складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає до безумовного скасування із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 77, 242-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову начальника СРПП Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Біловуса Руслана Васильовича серії ЕАН №3533526 від 09.12.2020, якою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ40108833).

Повний текст рішення складено: 05 квітня 2021 року.

Суддя І. Б. Кос