Ухвала суду № 96053513, 05.04.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/2501/21

Провадження № 2/336/2541/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 р. м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стефанова, 46», Голови правління Компанієць Оксани Анатоліївни про захист прав споживача шляхом визнання певних фактів дискримінацією, а дій відповідача при обмеженні та порушенні конституційних прав – неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії і не вчиняти перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2021 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла вищезазначена позовна заява.

Одночасно із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача в особі голови правління ОСББ Компанієць О. А. надати позивачу доступ до приміщення електрощитової в будинку АДРЕСА_1 та до підвальних і інших приміщень жилого будинку.

В обґрунтування заяви вказує, що він є співвласником нежитлового приміщення №106 першого поверху в будинку АДРЕСА_1 , що 11.12.2020 року в належне йому приміщення перестала поступати електроенергія, так, як позивач має заборгованість перед ОСББ зі сплати членських внесків, а від`єднання від мережі Інтернет та не допуск до приміщень, через які проходить електролінія, через яку подається електроенергія фактично призвело до припинення його підприємницької діяльності, до позбавлення доходу та можливостей сплачувати податки.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до абзацу першого п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.2 ст. 150 ЦПУ України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Змістовний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що застосування такого виду забезпечення позову, як встановлення обов`язку вчинити певні дії, можливо лише у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Позивач у заяві просить, зобов`язати відповідача вчините певні дії, однак позов заявлено не з сімейних правовідносин.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що однією із заявлених позовних вимог є зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належним майном шляхом зобов`язання відповідача у вчиненні позитивних дій – надання доступу до підвальних і інших приміщень жилого будинку АДРЕСА_1 , через які проведена належна позивачу лінія електропостачання на всій її протяжності, що є тотожним виду забезпечення позову, про який просить позивач.

Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні даної заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, у справі за його позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стефанова, 46», Голови правління Компанієць Оксани Анатоліївни про захист прав споживача шляхом визнання певних фактів дискримінацією, а дій відповідача при обмеженні та порушенні конституційних прав – неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії і не вчиняти перешкод в користуванні майном, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: О.А. Савеленко