Постанова № 96053467, 06.04.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.04.2021 Справа № 337/799/19

Провадження № 3/337/309/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2021 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, за участю захисника Івлєва М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2021 року об 23год 45 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Новгородській у Хортицькому районі м. Запоріжжя, керував транспортним засобом RENAULT LOGAN, держномер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість ). Від проходження медичного огляду у встановленому Законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, суду пояснив, що від проходження медичного огляду він не відмовлявся, однак не мав можливості залишити службовий автомобіль, тому чекав на приїзд колег, яким писав повідомлення через мобільний зв`язок. Наркотичні засоби не вживав. Поліціанти не дочекалися на приїзд осіб, яким він телефонував, запросили свідків та склали відповідний протокол.

Захисник Івлєв М.М. вважає, що жодним доказом провина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні не доведена, сам ОСОБА_1 фактично від огляду не відмовлявся, факт керування транспортним засобом свідки не бачили, в поясненнях свідків відсутній час відібрання таких пояснень, копію протоколу ОСОБА_1 не отримував, в матеріалах відсутній Акт огляду на стан сп`яніння, ознаки сп`яніння, що зазначені у протоколі не були виявлені у присутності свідків та сумнівними.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду пояснили, що їх зупинили поліціанти та запросили бути присутніми при пропозиції водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, при цьому водій поводився зухвало, не зовсім адекватно, нервував. У їхній присутності водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що він відповів категоричною відмовою, при цьому постійно пояснював, що йому треба їхати працювати. Факт самого керування вони не бачили, у їх присутності водія не оглядали. Від них відібрали відповідні пояснення, які вони засвідчили своїми підписами та підписали складений протокол, після чого поїхали з місця події.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що за порушення правил дорожнього руху по вул. Новгородській у м. Запоріжжі ними було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, останній поводився не зовсім адекватно, його руки тремтіли, обличчя було блідним. Хтось з них за допомогою ліхтарика перевірив реакцію очей на світло та було виявлено, що така реакція відсутня. На водія була винесена постанова за ст.122 КУпАП та накладено штраф. Також водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Водій ОСОБА_1 пояснив, що він наркотичних засобів не вживав та згоден пройти огляд на стан сп`яніння, але зараз йому потрібно працювати. При спілкуванні водій користувався мобільним зв`язком, писав повідомлення. Вони неодноразово запропоновували йому пройти такий огляд, на що водій повідомляв, що йому потрібно працювати, а від самого огляду він не відмовляється, однак усі його дії висловлювали небажання проходити такий огляд. Вони в категоричній формі запропонували водієві надати конкретну відповідь на питання: «Чи згоден він зараз їхати на огляд до медичного закладу?», роз`яснили, що якщо він відмовляється від такого огляду, тоді вони запросять свідків, у присутності яких він підтвердить свою відмову. При цьому водієві були роз`ясненні його права та те, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння також передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП та буде складено протокол, на що водій відповів, що відмовляється від огляду, при цьому він не просив зачекати на приїзд колег, не скаржився, що не має можливості залишити службове авто, лише пояснював, що він повинен працювати, а огляд пройде вранці. Вони запросили двох свідків, у присутності яких запропонували водієві пройти огляд на стан сп`яніння у нарколога, на що він категорично відмовився, після чого у свідків були відібрані пояснення та складений протокол, який водій відмовився підписати. Вже після складання протоколу на місце приїхали знайомі ОСОБА_1 , але матеріал вже був оформлений. Автомобіль був залишений на місці зупинки, бо його знайомі були тверезі та мали право керування.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює у компанії «Болт», адміністратором. ОСОБА_7 є його товаришем по роботі. ОСОБА_7 на зміну заступив об 12-00 год 11.02.2021 року. Перед зміною працівник здійснює огляд водіїв, вимірює тиск та продуває на «Драгер» та надає дозвіл на роботу, тому він з впевненістю може стверджувати, що ОСОБА_7 був тверезим. Автомобілем водії користуються за договором оренди. З ОСОБА_8 тієї зміни вони підтримували мобільний зв`язок. Приблизно об 24-00 год. ОСОБА_7 повідомив, що його зупинили працівники поліції та вимагають пройти огляд. Він та їх керівник ОСОБА_9 вирішили приїхати на місце, щоб посторожити машину, поки ОСОБА_7 з`їздить на огляд, але на місце приїхали десь через годину, на той час протокол за ст. 130 КУпАП був вже складений, томі працівники пояснили. Що вже запізно. Вони мали певні претензії щодо дій працівників поліції, але на гарячу лінію не телефонували.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , допитаних свідків, оглянувши матеріали відеофіксації, які містять інформацію щодо руху транспортного засобу та процедуру відмови водія від запропонованого огляду, ( при цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 , на неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, пояснює, що згоден пройти такий огляд, але вранці, бо йому потрібно працювати, при цьому користується телефоном, але жодним словом не пояснює працівникам поліції щодо неможливості залишити службове авто, не повідомляє, що чекає на приїзд колег, яким бажає доручити догляд за машиною, не визначається у часі, який потрібно зачекати, та не бажає сісти в машину поліцейських та їхати до наркодиспансеру; на вимогу поліцейських конкретно визначитися: «Чи буде він проходити такий огляд?» - у присутності запрошених свідків відповідає, що «Ні».), розглянувши матеріали провадження: протокол про адміністративне правопорушення, рапорти інспекторів поліції, направлення на огляд на стан сп`яніння, письмові, пояснення свідків, суд приходить до наступних висновків.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 146510 від 12.002.2021 року містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного сп`яніння встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року

У відповідності до Розділу І Інструкції « Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Системний аналіз норм Інструкції свідчить, що поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом проводиться огляд на стан алкогольного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно лікарем закладу охорони здоров`я у найближчому спеціалізованому закладі. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

При цьому додаток 2 до Інструкції у вигляді Акту огляду складається поліцейським лише при проведенні на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а тому доводи захисника щодо відсутності в матеріалах провадження Акту огляду на стан сп`яніння, не спростовує провину водія .

У відповідності до п. 6 Розділу ІХ « Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі 07.11.2015 № 1395», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час складання протоколу правопорушнику були роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, однак він не оскаржував незаконні дії працівників УПП .

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши у судовому засіданні наявні докази, суд вважає , що провина ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні підтверджена у повному обсязі, а невизнання його провини є способом ухилення від передбаченої законом відповідальності, при цьому на думку суду його висловлена згода на таких огляд та повна бездіяльність, яка виявилася у небажанні вжити необхідних дій щодо проведення такого огляду (зокрема, залишити автомобіль та у службовому вирушити до медичного закладу), що мала місце протягом певного часу ( процедура складання матеріалу та заповнення протоколу відбувалася більш ніж годину),без наведення жодних поважних причин та підтвердження такої відмови від огляду у присутності запрошених свідків, при роз`ясненні водієві працівниками поліції наслідків такої відмови, однозначно свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При цьому відсутність часу у поясненнях свідків та інші технічні помилки, допущені при складанні матеріалу, не є такими, що тягнуть за собою неналежність доказів в цілому.

Крім того, суд враховує, що згідно протоколу ДПР 18 146510 зазначено, що ОСОБА_1 на час складання протоколу тимчасово не працює, жодного доказу на підтвердження належності автомобіля RENAULT LOGAN, держномер НОМЕР_1 до службового та факт перебування водія у трудових відносинах з певним підприємством, як і результат огляду уповноваженою особою перед початком зміни, суду не надані взагалі, правила внутрішнього розпорядку або інші документи, які б забороняли ОСОБА_1 залишити автомобіль на місці зупинки, та які б могли бути оцінені у відповідності до ст.18 КУпАП як крайня необхідність, також з боку захисту суду не надані, а тому доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо неможливості залишити службове авто для проходження огляду не є слушними.

Дії правопорушника ОСОБА_1 кваліфіковані судом за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст.33 КУпАП, суд вважає, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення мети, передбаченої ст.23 КУпАП, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без вилучення транспортного засобу.

Крім того, з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись: ст.ст.130 ч.1 , 33, 221, 283, 287-294, КУпАП, ЗУ «Про судовий збір»

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень в прибуток держави ( Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997, Рахунок: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати у встановлений законом строк штрафу стягнути з ОСОБА_1 на підставі ст.308 КУпАП у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень в прибуток держави .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн (отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня отримання її копії .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня отримання її копії .

Суддя: Л. Г. Салтан