Ухвала суду № 96053085, 06.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.04.2021

Справа № 320/4646/19

Провадження 1-кс/937/121/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши клопотання ТОВ «Центаріс» в особі директора ОСОБА_1 про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження №62019100000000185 від 21.02.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду надійшло клопотання ТОВ «Центаріс» в особі директора ОСОБА_1 про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження №62019100000000185 від 21.02.2019 року за ознаками ч.2 ст.375, ч.4 ст.190 КК України накладений на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №320/4646/19 (1-кс/320/3158/19) від 13.06.2019 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №320/4646/19 (1-кс/320/3158/19) від 13.06.2019 року накладено арешт на: квартиру сімикімнатну за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 378,7 кв.м., житловою площею 180,3 кв. м., право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Центаріс» (код ЄДРПОУ - 42676759) із забороною відчужувати та розпоряджатись таким майном; квартиру трьохкімнатну за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 154,4 кв.м., житловою площею 75,3 кв. м., право власності на яку зареєстровано за ТОВ «Центаріс» (код ЄДРПОУ - 42676759) із забороною відчужувати та розпоряджатись таким майном. На даний час з моменту арешту майна пройшло більше 1 року, підозра нікому не пред`явлена, арештоване майно не визнано речовим доказом, а тому відсутня потреба в перебуванні майна під арештом і підлягає скасуванню.

До суду надійшов лист №17-02/2182/9-23/2021 від 29.03.2021 року за підписом слідчого Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополь) ТУ ДБР у м. Мелітополь Калініченко Д. з якого вбачається, що на підставі рішення процесуального керівника 02.10.2019 року підслідність у кримінальному провадженні №62019100000000185 від 21.02.2019 року визначено з Печерським УП ГУНП у м. Києві.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

У главі 10 КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування» перелічено види заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, відповідно до положень ст. 131 цього Кодексу арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частина 2 статті 132 КПК України встановлює загальне правило, за яким клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).

Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі статті 174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий Першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополь) ТУ ДБР у м. Мелітополь Калініченко Д. надав лист з якого вбачається, що на підставі рішення процесуального керівника 02.10.2019 року підслідність у кримінальному провадженні №62019100000000185 від 21.02.2019 року визначено з Печерським УП ГУНП у м. Києві.

Відтак, на цей час кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної підсудності Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Так, пунктом 1 частини 1 статі 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.

При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульвано, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді, застосувавши аналогію закону, а саме: норми пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України щодо повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 170-174, 304, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ТОВ «Центаріс» в особі директора ОСОБА_1 про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження №62019100000000185 від 21.02.2019 року - повернути заявнику

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення судом.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко