Ухвала суду № 96050523, 06.04.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1579/21

провадження №: 2-а/398/32/21

УХВАЛА

"06" квітня 2021 р. Суддя Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши заяву судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловського В.В. про самовідвід у справі №398/1579/21 (провадження №2-а/398/32/21) за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради та Олександрійської райдержадміністрації про скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Олександрійської міської ради та Олександрійської райдержадміністрації про скасування рішення Олександрійської міської ради щодо надання в оренду земельної ділянки .

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 квітня 2021 року дану справу розподілено судді ОСОБА_2 .

Під час моніторингу Єдиного реєстру судових рішень 06.04.2021 року суддею було виявлено наявність ухвали Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2021 року (справа № 398/3659/19, провадження № 22-ц/4809/821/21), відповідно до якої апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2021 року залишити без руху. Запропонувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги.

Згідно п.4 ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає самовідводу за наявності обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно ч.1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до так і після відкриття провадження по справі.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності» згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до п. 2.5. другого показнику «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, які враховані при прийняті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Враховуючи наявність цивільного позову ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, відповідачем за яким є суддя ОСОБА_2 , та наявність майнових претензій з боку ОСОБА_1 до судді ОСОБА_2 з метою запобігання у подальшому сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючого, а також звинувачень у заінтересованості у результаті розгляду справи, суддя дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід. Враховуючи наявність в Олександрійському міськрайонному суді інших суддів, відведення судді ОСОБА_2 не призведе до неможливості розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Задовольнити заяву судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловського Володимира Володимировича про самовідвід у справі №398/1579/21 (провадження №2-а/398/1579/21) за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради та Олександрійської райдержадміністрації про скасування рішення. Відвести суддю Орловського В.В. у розгляді цієї справи.

Справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Орловський