Ухвала суду № 96050318, 06.04.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.04.2021

ЄУН 392/813/19

Провадження №1-кп/389/178/19

УХВАЛА

06 квітня 2021 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді зі складу колегії суддів - Ябчик Н.М., за участю: секретаря судового засідання Тарасенко Ю.О., прокурора Дьячкова О.П., обвинуваченого ОСОБА_1 ,захисника - адвоката Урсаленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду міста Знам`янка, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120190000349 від 14.05.2019 року стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями, дане провадження передано головуючому судді Ябчик Н.М., члени колегії - судді Савельєва О.В., Український В.В.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду член колегії - суддя Український В.В. перебуває на лікарняному.

Прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченого міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюна 60 днів, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не одружений, утриманців не має, не працює, тобто не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимий, тож існують ризики переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, вказані ризики не зникли і не змінились.

ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просять обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

В силу ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки на території України діє карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України №558-ІХ від 13.04.2020 року, згідно з абз.5 пункту 20-5 розділу XI"Перехідніположення"Кримінальногопроцесуальногокодексу України даний пункт викладено у новій редакції: «у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Беручи до уваги викладене, те що до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою, сформувати колегію суддів неможливо, отже, неможливо колегіально розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою головуючим суддею зі складу колегії суддів - одноособово.

Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Зважаючи на практику Європейського суду, враховано, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Крім цього, взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у раз і, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин з мірю покарання до 12 років позбавлення волі, раніше судимий, засобів для існування та законних джерел доходів у обвинуваченого не встановлено, він не одружений і утриманців не має, а відтак не має міцних соціальних зв`язків, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані даним складом суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тож тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, слід зауважити, що чинним законодавством, а зокрема лише у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то останнє може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, тобто одному члену колеггії надано повноваження лише вирішити питання щодо продовження тримання під вартою. Проте, обвинувачений та його захисник просили обрати іншний запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, що за своєю суттю є зміною раніше обраного запобіжного заходу, який, з урахуванням вимог чинного законодавства, вирішується колегіює суддів, а не суддею одноособово.

Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, доказів, які-б стали підставою вирішення питання обрання більш м`якого запобіжного заходу до суду не надано, що унеможливлює застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, а відтак, суд вважає, що відносно обвинуваченого необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та завдань кримінального провадження.

В силу п.1 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.

Керуючись ст.ст.177, 183, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Леніна Маловисківського району Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 13.20 год. 06 квітня 2021 року по 13.20 год. 04 червня 2021 року.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.