Рішення № 96050146, 05.04.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/177/21

Провадження № 2-а/345/7/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2021 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі :

головуючої - судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, вимоги якого в подальшому збільшив, мотивуючи його тим, що 01.01.2021 інспектором батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Гуменяком А.В. винесено постанову серії ЕАН № 3620383, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Зокрема, згідно даної постанови позивач 01.01.2021 о 10.18 год. в с. Старі Кривотули на дорозі Н10 на 123 км. він керуючи транспортним засобом перевищив встановлену швидкість руху більше, ніж на 20 км/год., чим порушив 12.4 ПДР України. З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується з огляду на наступне. Фактично розгляд справи відбувся на дорозі на місці зупинки автомобіля, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин, підготовки до її розгляду не було, як і не оголошувалася особа, яка її розглядала. Клопотання позивачам не вирішувалися, докази не досліджувалися, свідки не опитувалися, що є порушенням ст.ст. 278, 279 КУпАП. При цьому, зазначає, що ПДР України він не порушував, жодних забороняючих чи попереджувальних дорожніх знаків там не було, а оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази його вини. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому постанову про накладення на нього адмінстягнення просить скасувати, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Представник відповідача т.в.о. начальника сектору правового забезпечення управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Гриневич І.Б. скористалася своїм правом на подання відзиву на позов, в якому зокрема зазначила, що вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, Гуменяк А.В. , під час несення служби 01.01.2021, зокрема під час зупинки автомобіля позивача та винесення оскаржуваної постанови, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а його рішення про накладення адміністративного стягнення є законним. На підтвердження представником відповідача надано ряд письмових доказів та відеозапис, які судом досліджено та яким надано відповідну правову оцінку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 р. № 23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

Як встановлено судом, відносно позивача ОСОБА_1 01.01.2021 інспектором батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Гуменяком А.В. винесено постанову серії ЕАН № 3620383, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. (а.с. 6). Зокрема, згідно даної постанови позивач 01.01.2021 о 10.18 год. в с. Старі Кривотули на дорозі Н10 на 123 км. керуючи транспортним засобом перевищив встановлену швидкість руху більше, ніж на 20 км/год., чим порушив 12.4 ПДР України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України.

Згідно п.п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Оскаржуючи постанову, позивач посилається на те, що будь-які дорожні знаки, як і ті, які вказують на початок населеного пункту були відсутні.

Однак, такі твердження та доводи позивача, на думку суду, є голослівними та необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, відділом безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Івано-Франківській області 05.10.2018 направлено вимогу начальнику Службі автомобільних доріг в Івано-Франківській області про встановлення дорожніх знаків, зокрема в с. Старі Кривотули км 125+500-км 127+700 (протяжність 2, 2 км), яка виконана, що підтверджується відповідним листом № 06-21/2137 та схемою.

Натомість позивачем, на підтвердження своїх доводів щодо відсутності будь-яких дорожніх знаків на вищевказаній ділянці дороги, жодних доказів не додано.

Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 пристрій «TruCam» був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Проте, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями. Суд звертає увагу, що така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для «TruCam» визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення іі результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/19290, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 19.08.2021, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCamLTI 20/20, серійний № ТС000742», є придатним до застосування, копія свідоцтва міститься у матеріалах справи .

Лазерний вимірювач швидкості «TruCam LT1 20/20» здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Правильність реалізації у приладі «TruCam» зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі «TruCam», але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

В матеріалах справи наявний диск, на якому міститься відеозапис, відповідно до якого зафіксовано порушення ПДР позивачем.

З приводу тверджень позивача щодо не роз`яснення його прав, порушення процесуального порядку розгляду справи та ненадання йому можливості отримати правову допомогу, то вони, на думку суду, є безпідставними.

Насамперед, це підтверджується переглянутим відеофайлом з місця подій згідно якого працівник поліції повідомляє водію, що на даний час відбувається розгляд справи за ч. 1 ст. 122 КУпАП, озвучується сума штрафу та порядок його оплати. При цьому, ОСОБА_1 нічого не оспорює та не суперечить фіксації Гуменяком А.В. порушень ПДР України, зокрема перевищення швидкості. На відеофайлі чітко видно, як позивачу вручають оскаржувану постанову, водій читає її зміст та розписується в ній, зауважень не висловлює. Фактично після завершення розгляду справи, ОСОБА_1 коментує, що «має три варіанти: оплатити штраф, не оплачувати його та право оскаржити». Однак, наведене жодним чином не спростовує факт порушення ОСОБА_1 ПДР України.

На думку суду, процедура розгляду справи про адміністративні правопорушення порушена не була, а будь-які клопотання зі сторони ОСОБА_1 не заявлялися, як і відсутні такі посилання в оскаржуваній постанові серії ЕАН № 3620383.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо твердження позивача про грубі порушення при складанні адмінматеріалу, необгрунтованість та незаконність постанови, суд врахувавши надані відповідачем матеріали, вважає, що такі твердження спростовано в ході розгляду справи. Надані відповідачем докази в сукупності з дослідженими в судовому засіданні фото-відео матеріалами, є належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП.

Інспектором батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Гуменяком А.В. було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову на місці вчинення правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , відповідач діяв правомірно, в межах своїх повноважень у спосіб передбачений законом, оскаржувана постанова є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 245, 271, 286 КАС України,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3620383 від 01.01.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: