Вирок № 96049715, 05.04.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2478/18

Номер провадження 1-кп/184/19/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Малашиної Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12018040360000733 від 26.09.2018 року, №12018040360000841 від 01.11.2018 року та №12020040360000022 від 11.01.2020 року, №12020040360000111 від 14.02.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Теплий ключ, Тамбовський район, Якутія, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.10.2007 Апеляційним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік;

- 08.12.2009 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.121, ч.1 ст.296, ч.1 ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбутий термін 1 рік по вироку від 24.10.2007, до відбуття 10 років позбавлення волі;

- 20.08.2013 Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.391 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбутий термін 1 рік по вироку від 08.12.2009, до відбуття 5 років 5 місяців позбавлення волі;

- 13.07.2016 року Хмельницьким міським судом за ст.ст. 391, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнився 22.09.2017 року по відбуттю покарання;

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, ?

учасники кримінального провадження: прокурор - Бадов О.В., Дорош Д.В., обвинувачений - ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого - Петечко В.М.

ВСТАНОВИВ :

11.01.2020 близько 17 год.00 хв. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 йшли по проїжджій частині біля буд.43 по вул. Соборній м. Покров Дніпропетровської області, де побачили ОСОБА_3 , який тримав в лівій руці поліетиленовий пакет та ОСОБА_4 , у якої через плече знаходилася жіноча сумка. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були раніше знайомі, між ними зав`язалась розмова.

В цей же день та час ОСОБА_1 побачив у ОСОБА_3 в лівій руці поліетиленовий пакет з речами, належними ОСОБА_5 та в нього з корисливих спонукань винник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення вказаного поліетиленового пакету з речами належними ОСОБА_4 .

В той же день та час ОСОБА_1 , знаходячись неподалік будинку № 43 по вул. Соборній м. Покров Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, і, бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, відкрито з корисливих спонукань, шляхом ривку рукою вирвав поліетиленовий пакет з лівої руки ОСОБА_3 та побіг в напрямку вул. Л.Чайкіної у м. Покров Дніпропетровської області.

Відбігши від ОСОБА_3 та відкривши поліетиленовий пакет, ОСОБА_1 побачив, що в пакеті немає нічого цінного. Після чого в останнього виник злочинний намір направлений на відкрите викрадення жіночої сумки, яка знаходилася через плече у ОСОБА_4 .. Після чого, ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, і, бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, відкрито, з корисливих спонукань, наздогнав ОСОБА_4 , яка знаходилася на стежці між буд. АДРЕСА_2 та шляхом ривку заволодів жіночою сумкою належною ОСОБА_4 , в якій знаходилися гаманець, грошові кошти в сумі 130 гривень, мобільний телефон марки «Ergo В504», вартість якого складає 1299 грн. 00 коп., 2 банківські картки «IdeaBank» та 1 банківська картка «Ощадбанку». Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1429 гривень.

Крім того, 11.01.2020 о 18 годині 00 хвилин, у ОСОБА_1 , який знаходився поряд з банкоматом АТ КБ «ПриватБанк», розташованим в буд.30 по вул. Л.Чайкіної м. Покров Дніпропетровської області, виник злочинний намір, направлений на зняття грошових коштів з банківської картки «IdeaBank» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_4 , якою він незаконно заволодів раніше. В цей же день та час ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «IdeaBank» № НОМЕР_1 , належної потерпілій ОСОБА_4 , попросив раніше знайому йому ОСОБА_6 , яка проходила неподалік, зняти грошові кошти з вказаної картки, яка не будучи обізнана про протиправність дій ОСОБА_1 погодилася на його прохання.

Після чого ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно передав банківську картку IdeaBank № НОМЕР_1 належну потерпілій ОСОБА_4 разом з пін-кодом до неї, ОСОБА_6 , яка вставила її в банкомат АТ КБ «ПриватБанк» розташований в буд.30 по вул. Л.Чайкіної м. Покров Дніпропетровської області для доступу до банківського рахунку Idea Bank № НОМЕР_1 .

Після чого, ОСОБА_6 , використовуючи пін-код викраденої ОСОБА_1 банківської картки, шляхом проведення операції зняття грошових коштів з рахунку, зняла грошові кошти потерпілої ОСОБА_4 в сумі 1000 гривень, комісія за зняття якої склала 55 гривень та передала їх ОСОБА_1 , який в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1055 гривень.

Крім того, 13.02.2020 у денний час (точного часу встановити не надалось можливим) ОСОБА_1 перебуваючи в гостях у раніше знайомого ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_3 , побачив на столі ключ, який, як повідомив ОСОБА_7 , був від квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_8 , і який напередодні ОСОБА_9 залишила у ОСОБА_7 з власної необережності.

В цей же день (точного часу встановити не надалось можливим), перебуваючи там же, у ОСОБА_1 виник кримінально протиправний намір, спрямований на заволодіння чужим майном із зазначеної квартири шляхом проникнення до неї, скориставшись при цьому ключем, який взяв із квартири ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, в цей же день (точного часу встановити не надалось можливим) ОСОБА_1 наявним у нього ключем, відчинив вхідні двері квартири АДРЕСА_4 , зайшов в середину, тим самим незаконно проник до житла ОСОБА_9 та продовжуючи реалізовувати свій кримінально протиправний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_9 , а саме:

1. ТВ-тюнер цифровий приймач марки «Uclan» T2HD SE Internet, серійний номер T2SEI128216, вартість якого згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 91 від 13.03.2020 складає 293 гривні 92 копійки;

2. Фен Mirta модель HDP316B, вартість якого згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 91 від 13.03.2020 складає 142 гривні 56 копійок;

3. Електричний чайник марки Rainberg модель RB-901 об`ємом 2 літри, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 91 від 13.03.2020 складає 230 гривень 10 копійок;

4. Телевізор марки Samsung модель 21F5, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 91 від 13.03.2020 складає 750 гривень;

5. Електричний обігрівач, плед, 3 лампи розжарювання, комплект постільної білизни, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1416 гривень 58 копійок.

Крім того, 13.02.2020 у денний час (точного часу встановити не надалось можливим) ОСОБА_1 перебуваючи в гостях у раніше знайомого ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_3 , побачив на столі ключ, який, як повідомив ОСОБА_7 , був від квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_8 , і який напередодні ОСОБА_9 залишила у ОСОБА_7 з власної необережності.

В цей же день (точного часу встановити не надалось можливим), перебуваючи там же, у ОСОБА_1 виник кримінально протиправний намір, спрямований на заволодіння чужим майном із зазначеної квартири шляхом проникнення до неї, скориставшись при цьому ключем, який взяв із квартири ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, в цей же день (точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим) ОСОБА_1 наявним у нього ключем, відчинив вхідні двері квартири АДРЕСА_4 , зайшов в середину, тим самим незаконно проник до житла ОСОБА_9 . Знаходячись в кімнаті вказаної квартири, ОСОБА_1 в канцелярському файлі, який знаходився на верхній поличці у шафі побачив різного роду документи, серед яких був паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний податковий номер, виданий на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та трудову книжку, видану на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого у нього виник кримінально протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння вказаними документами шляхом їх викрадення.

Реалізовуючи свій кримінально протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння документами ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , знаходячись в кімнаті вказаної квартири, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, діючи таємно, умисно, незаконно з канцелярського файлу, який знаходився на верхній поличці у шафі викрав паспорт громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний податковий номер, виданий на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та трудову книжку, видану на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, з викраденими документами, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.

Крім того, 27 жовтня 2018 року близько 01 години 20 хвилин ОСОБА_1 знаходився на сходинковому майданчику 2 поверху під`їзду АДРЕСА_6 , де в нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужою майна із квартири АДРЕСА_6 .

В цей же день та час, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаної квартири, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де побачив на тумбі паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому знаходились грошові кошти в сумі 200 гривень.

З метою реалізації свого злочинною наміру, спрямованою на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 протиправно перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, діючи таємно, умисно, повторно, викрав грошові кошти в сумі 200 гривень, які належать ОСОБА_12 .

З викраденими грошовими коштами ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріальний збиток в сумі 200 гривень.

Крім того, 27 жовтня 2018 року близько 01 години 20 хвилин ОСОБА_1 знаходився на сходинковому майданчику 2 поверху під`їзду АДРЕСА_6 , де в нього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна із квартири АДРЕСА_6 . В цей же день та час, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаної квартири, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, через незачинені на запірний пристрій вхідні двері, незаконно проник до квартири АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після чого, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні коридору вказаної квартири побачив на тумбі паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого у нього виник злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння вказаним паспортом.

Після чого, ОСОБА_13 , знаходячись в приміщенні коридору вказаної квартири, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння вказаним паспортом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що ніхто не побачить його протиправних дій, діючи таємно, умисно, незаконно заволодів паспортом громадянина України, ви даний на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З викраденим паспортом ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Крім того, 19.09.2018 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку № 60 по вул. Торгова у м. Покров Дніпропетровської області, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_14 , 1982 року народження, підійшов до нього та почав з ним розмову. В ході розмови ОСОБА_14 злякався ОСОБА_1 та швидкою ходою пішов до своєї квартири АДРЕСА_7 , а ОСОБА_1 в цей же час прослідував за ним.

Прийшовши до своєї квартири, ОСОБА_14 відчинив двері наявними у нього ключами та покликав на допомогу свого вітчима ОСОБА_15 , який разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_16 перебували на кухні. Почувши крик, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вийшли в коридор та побачили біля вхідних дверей раніше невідомого їм ОСОБА_1 .

В цей же день і час, знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_7 , у ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на незаконне проникнення до житла, із застосуванням насильства. Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , умисно переступив поріг квартири АДРЕСА_7 , таким чином проник всередину житла, порушивши тим самим гарантоване право на недоторканність житла ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , передбачене ст. 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перебуваючи в коридорі вказаної квартири ОСОБА_1 побачив раніше невідомого йому ОСОБА_15 , який намагався завадити проникненню ОСОБА_1 до житла та виштовхати останнього із квартири. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне проникнення до житла потерпілих, застосовуючи насильство, ОСОБА_1 умисно наніс один удар правою ногою в ділянку правого передпліччя ОСОБА_15 , від якого останній впав на підлогу.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 наніс не менше 6 ударів ногою в ділянку правого передпліччя та лівого стегна ОСОБА_15 , який після кожного удару падав на підлогу та підіймавшись знову підходив до ОСОБА_1 з метою виштовхати останнього з квартири. Після цього потерпіла ОСОБА_16 здійснила спробу зупинити незаконні дії ОСОБА_1 та виштовхати останнього з квартири. Побачивши це ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_16 два удари ногою в область лівої гомілки та живота. Після цього ОСОБА_1 вийшов з приміщення квартири АДРЕСА_7 та з місця вчинення злочину зник.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_15 у вигляді внутрішньо-шкіряних крововиливів та саден правого передпліччя, саден лівого стегна, які згідно висновку експерта № 586 від 04.10.2018, виданого Нікопольським міжрайонним відділенням КЗ «ДОБ СМЕ «ДОР» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_16 у вигляді синця лівої гомілки, які згідно висновку експерта № 585 від 04.10.2018, виданого Нікопольським міжрайонним відділенням КЗ «ДОБ СМЕ «ДОР» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Під час допиту у судовому засіданні 01.04.2021 р. обвинувачуваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не визнав, наголосивши, що проти нього немає жодного прямого доказу, та надав наступні показання. Щодо обвинувачення у незаконному проникненню до житла із застосуванням насильства, то він не заперечує, що приходив з сином ОСОБА_16 до квартири останньої, оскільки її син на вулиці забруднив йому штани, і він ( ОСОБА_1 ) сказав йому: «Ти зараз винесеш воду і ганчірку та будеш чистити мені штани». Але коли він ( ОСОБА_1 ) піднявся до квартири, то відразу «вилітає» тато [ ОСОБА_15 ], а потім мати [ ОСОБА_16 ], накинулись на нього ( ОСОБА_1 ), зірвали сумочку, що була на ньому та поклали на полку у прихожій. Нікого він ( ОСОБА_1 ) не бив, тільки відштовхнув тата, зайшов у коридор, забрав свою сумочку і пішов. Більше до них він не приходив. На запитання, звідки, на його думку, у потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 утворились тілесні ушкодження, обвинувачений ОСОБА_1 відповів, що ніяких тілесних ушкоджень він не бачив, жодної фотографії з синцями йому не показували, а написати можна будь-що.

Щодо обвинувачення у крадіжки та заволодінні паспортом ОСОБА_17 , то обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував, що він приходив у зазначений під`їзд, проте, він приходив приблизно в час ночі до ОСОБА_18 купити горілку, проте, її не було. Коли він спускався, то почув, що на першому поверсі з квартири ОСОБА_17 гучно лунає музика, тому вирішив зайти. Йому відкрила ОСОБА_17 ( ОСОБА_17 ). У квартирі була ОСОБА_17 та ОСОБА_22 . Він розповів ОСОБА_22 про те, що приходив до її матері, хотів купити горілку, проте, її не було. ОСОБА_22 разом з ним піднялась на другий поверх, дала йому горілки, і він пішов. Крім того, на відеозапису зафіксований не він, і його ніхто з присутніх у судовому засіданні не впізнали. Крім того, ОСОБА_1 у судовому засіданні 01.04.2021 р. підтвердив, що йому дзвонила ОСОБА_17 з приводу паспорту, на що він відповів, з чого вона взяла, що він взяв паспорт, повідомивши, що може допомогти їй знайти цей документ.

Щодо обвинувачення у вчиненні грабежу ОСОБА_4 , то його ( ОСОБА_1 ) взагалі тоді не було на місці події, він в той час гуляв з жінкою та дитиною. Щодо обвинувачення у вчиненні крадіжка грошей ОСОБА_4 , то гроші з банкомату знімав не він, а знімала інша особа.

Щодо обвинувачення у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_9 та її паспорту та трудової книжки, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що до ОСОБА_7 він іноді приходив в гості, допомагав йому, проте, ніякий ключ від квартири ОСОБА_9 він не брав, і ніякого майна останньої також не брав.

Заслухавши наведені вище показання обвинуваченого, надані суду під час допиту, заслухавши показання потерпілих та свідків, дослідивши письмові документи та висновки експертів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом доводиться сукупністю доказів, що були досліджені під час судового розгляду.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 11.02.2020 р. приблизно о 16 год. 30 хв. йшла разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 з магазину « Ромашка » додому за адресою АДРЕСА_8 . На зустріч йшов обвинувачений ОСОБА_1 та ще один хлопець на прізвисько « ОСОБА_2 », яких вона раніше не знала. Зазначені чоловіки почали до них приставати, просячи то закурити, то гроші на пиво. Співмешканець ОСОБА_3 почав віднікуватися, затримався з ними, а вона пішла далі вперед. Потім вона повернулась, сказала співмешканцю: «Ну вже пішли» і побачила, як ОСОБА_1 вдарив останнього у плечі, від чого той впав. Вона підбігла до них, ОСОБА_1 її теж штовхнув, від чого вона впала. Потім вона допомогла піднятися співмешканцю, а ОСОБА_1 вирвав у нього пакет, в якому були куплені нею пляшка горілки, цигарки, корм для котів, і кудись побіг. Другий хлопець - « ОСОБА_2 » залишився і продовжував йти за ними. Потім ОСОБА_1 прибіг знову, і з`явилась якась інша дівчина, якій вона сказала, щоб відстала він них. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_9 , почалась штовханина, під час якої ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_3 , який стояв біля входу в підвал, від чого він впав у підвал. Вона ( ОСОБА_4 ) намагалась закрити собою співмешканця та допомогти йому піднятись. В цей час ОСОБА_1 зірвав з неї сумочку чорно-білого кольору, в якій був телефон, два гаманці - один з грошима - приблизно 130 грн., а інший - з банківськими картками та пін-кодами до них, які належали їй. Витягнувши гроші з одного гаманця, ОСОБА_1 кинув їй пустий гаманець. При цьому другий хлопець - « ОСОБА_2 » тільки за цим спостерігав. Потім всі втрьох побігли, вона кричала: «Поможіть!». Вона ( ОСОБА_4 ) повернулась додому, викликала поліцію та намагалась заблокувати картки, проте, не встигла - з банківської картки «Ідея-банк» було знято 1 тис. грн. Пізніше телефон їй повернули в поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав показання, що у 2020 р. у прохолодну пору року, коли вже смеркалось (місяця та дати назвати не зміг), він разом з співмешканкою ОСОБА_4 йшли з магазину і зі сторони «АТБ», що у м. Покрові, до них підійшли двоє чоловіків, одного з яких він знав на ім`я ОСОБА_2 (прізвисько « ОСОБА_2 »). ОСОБА_4 пішла вперед, а він ( ОСОБА_3 ) затримався. Чоловіки запропонували випити, проте, він відмовився, після чого ОСОБА_1 вирвав пакет, в якому була пляшка та продукти, після чого вони кудись побігли. Він ( ОСОБА_3 ) з співмешканкою пішли далі додому, що знаходиться по АДРЕСА_20. В цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулись. Між ним ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_1 почалася штовханина, з`явилась якась дівчина. Під час штовханини ОСОБА_1 вдарив його ( ОСОБА_3 ) у груди, від чого він впав у розташований поряд підвал. За нього вступилась співмешканка ОСОБА_4 , яку теж штовхнули і яка впала. Бачив, як у співмешканки ОСОБА_1 вирвав сумочку, в якій були банківські карточки та телефон, проте, не пам`ятає де це було: біля магазину чи біля підвалу. Після цього він ( ОСОБА_3 ) із співмешканкою пішли додому.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала показання, що приблизно у січні 2020 р. ввечері вона йшла додому, як почула, як з рогу будинку АДРЕСА_9 закричала жінка, просячи про допомогу. Вона ( ОСОБА_6 ) підійшла і побачила поряд з жінкою раніше їй знайомих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (« ОСОБА_2 »). Неподалік ще стояв якийсь чоловік, який був, напевно, з потерпілою. Вона ( ОСОБА_6 ) запитала у жінки, що сталось. Та відповіла, що в неї забрали пакет з продуктами та зірвали сумочку, при цьому показуючи на ОСОБА_1 . Вона ( ОСОБА_6 ) спитала у ОСОБА_1 навіщо він таке зробив, на що останній відповів, що це не її справа. Вона ( ОСОБА_6 ) самих подій та пакета з сумочкою не бачила. Після зазначеного вона пішла додому за адресою проживання по АДРЕСА_10 . Приблизно через півгодини від цих подій вона пішла в магазин «АТБ», де в районі магазину «Спокуса» зустріла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які попросили її допомогти зняти з банкомату гроші, на що вона погодилась. Хто саме передав їй дві банківських картки із картонними коробочками, на яких було написано пін-коди - не пам`ятає. До банкомату підійшла вона та ОСОБА_2 , кошти вона зняла лише з однієї карти у розмірі 1 тис. грн. - у сумі, яку просили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Гроші вона передала ОСОБА_1 . Потім вони попросили в неї телефон, кудись подзвонили та пішли, лишивши їй банківські картки з пін-кодами. Вона гукала їх, проте, вони кудись поспішали. Після цього вона ( ОСОБА_6 ) пішла в «АТБ», а коли через 30-40 хв. поверталась, то побачила, що біля магазину «Ромашка» стоять працівники поліції та потерпіла жінка. Вона ( ОСОБА_6 ) підійшла до них і там взнала, що потерпілу пограбували. Тоді вона ( ОСОБА_6 ) відразу добровільно віддала працівникам поліції 2 банківські картки.

Також, вказані показання свідків узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме:

? витягом з ЄРДР № 12020040360000022 від 11.01.2020 р., згідно якого 11.01.2020 р. близько 17:00 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись поряд з буд. 45 по вул. Соборній м. Покров Дніпропетровської області відкрито заволодів сумкою належною ОСОБА_4 , чим спричинив останній матеріальний збиток, сума якого встановлюється;

? витягом з ЄРДР № 12020040360000022 від 12.01.2020 р., згідно якого 11.01.2020 о 18:05 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з банківської картки «IdeaBank» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_4 за допомогою банкомату, розташованому за адресою: вул.. Л.Чайкіної,30, м.Покров Дніпропетровської області, здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 1000 грн., належній останній;

? протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2020 року, згідно якого ОСОБА_4 просить притягти до відповідальності невідому їй особу, яка 11.01.2020 р. приблизно в 17:00 неподалік від будинку АДРЕСА_11 застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя, відкрито викрав належне їй майно;

? протоколом огляду місця події від 11.01.2020 р., відповідно до якого огляду підлягає ділянка місцевості, на яку вказала ОСОБА_4 , а саме - проїзжу частину біля буд. 45 по вул. Соборній м. Покров, де було виявлено дві ручки п/е з-під пакету білого кольру; на відстані близько 150 м. від вказної ділянки місцевості в бік вул. Л.Чайкіної на проїзжій частині виявлено п/е пакет, на якому відірвані ручки білого колору; на відстані близько 100 м. від сміттевих баків біля буд. 45 по вул. Соборній м. Покров виявлено 2 ремінці чорного кольору;

- протоколом огляду місця події від 13.01.2020 р., відповідно до якого огляду підлягає вхід до підїзду №1 буд. 43 по вул. Соборній м. Покров Дніпропетровської обл., над яким мається бетонний навіс - крильце і на якому зверху виявлено сумку бежево - чорного кольору;

- протоколом огляду добровільно виданих працівникам поліції ОСОБА_6 двох банківських карток («IdeaBank» № НОМЕР_2 та «Ощадбанк» № НОМЕР_3 ), двох відрізків паперу, з написами, здійсненими від руки: «Идея Банк 3280» та «Идея Банк 8146» та сім - картки з написом НОМЕР_4 , при поміщенні якої до мобільного телефону встановлено номер НОМЕР_5 ;

- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2021 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1 як чоловіка, який 11.01.2020 р. скоїв відносно неї злочин;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, який 11.01.2020 р. скоїв відносно ОСОБА_4 злочин;

- випискою з банківського рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_6 , відкритому в АТ «Ідея Банк», згідно якої з кредитної картки НОМЕР_1 11.01.20 у 18:05 відбулось зняття готівки з банкомату DN00 (CADN8607), Покров, у розмірі 1000,00 грн., за що банком було знято додаткову плату у розмірі 55,00 грн.;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2020 р., згідно якого слідчим було отримано доступ та вилучено СD-R диск вх29270-ВБ від 20.01.2020 в АТ КБ «Приватбанк»;

- протоколом огляду предмета від 11.02.2020 р., а саме СD-R диску вх29270-ВБ від 20.01.2020 та фототаблиць до нього, з яких вбачається перебування 11.01.2020 р. з 18:02 по 18:07 біля банкомату ОСОБА_6 , позаду якої перебувають двоє чоловіків, один з яких - ОСОБА_2 , а обличчя другого - не можливо розпізнати;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.10.2018 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 показала механізм вчинення відносно неї злочину, а саме відкрите викрадення ОСОБА_1 належної їй сумки;

- протоколом пред`явлення для впізнання від 13.02.2020 р., відповідно до якого свідок ОСОБА_32 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, в якої 11.01.2020 р. близько 20:00 придбав мобільний телефон марки «ERGO» біля кафе «Вавілон» по вул. Соборній м. Покров;

- протоколом огляду предмету від 13.02.2020 р., а саме мобільного телефону «ERGO», який видав працівникам поліції ОСОБА_32

- постановою про долучення речових доказів від 13.02.2020 р. а саме: п/е пакету, в якому знаходиться 2 ручки від поліетиленового пакету, поліетиленовий пакет без ручок та 2 ремінці від сумки; ключ магнітний з тримачем з полімерного матеріалу чорного кольору та п/е пакет, в якому знаходиться жіноча сумка з відірваними ремінцями.

Таким чином, оскільки вказані вище показання потерпілої є логічними, послідовними та переконливими, узгоджуються із наведеними вище доказами, а також оскільки в суду відсутні будь-які об`єктивні дані, які б свідчили про наявність у потерпілої ОСОБА_4 , яка взагалі до зазначених подій не знала обвинуваченого ОСОБА_1 , мотивів давати суду завідомо неправдиві показання та оговорювати у вчиненні кримінального правопорушення обвинуваченого, суд вважає ці показання достовірними та бере за основу при ухваленні вироку.

У той же час, показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб його захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, суд звертає увагу на непослідовність позиції обвинуваченого щодо визнання своєї вини за ч.2 ст. 186 КК України, зокрема у судовому засіданні 18.06.2020 р. обвинувачений ОСОБА_1 частково визнав свою вину, заявивши, що після допиту потерпілої він скаже, з чим погоджується. Проте, при допиті в суді 01.04.2021 р. обвинувачений взагалі заперечував своє знаходження на місці події, пояснюючи суду, що він в той час гуляв з жінкою та дитиною. Однак присутність обвинуваченого підтверджена як показами потерпілої ОСОБА_4 , так і показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_33 (останні два свідки особисто знали обвинуваченого ОСОБА_1 ).

Суд критично оцінює позицію обвинуваченого ОСОБА_1 , який заперечував щодо його причетності у вчиненні крадіжки грошей ОСОБА_4 , оскільки гроші з банкомату знімав не він, а знімала інша особа - ОСОБА_6 . Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 р., крадіжку потрібно вважати закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Водночас у п.17 зазначеної Постанови ВСУ звертає увагу на те, що якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. Якщо обман чи зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній; такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій.

Враховуючи зазначене, суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_6 про те, що після того як вона зняла з банківської карти, яку їй дали ОСОБА_1 та ОСОБА_33 , грошові кошти у розмірі 1 тис. грн., вона передала зазначені кошти ОСОБА_1 , який після цього пішов разом з ОСОБА_33 з місця події. При цьому ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні (зокрема після допитів ОСОБА_1 , ОСОБА_33 , ОСОБА_6 ) не було встановлено змови між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 щодо викрадення майна ОСОБА_4 .

Разом з цим, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що десь у 2019 - 2020 рр. зимою (точніше не пам`ятає), він в нетверезому стані зустрів біля «монолітки» ОСОБА_1 , з яким пішли додому по вул. Л. Чайкіної у м. Покров. Біля смітника по вул. Л. Чайкіної зустріли знайомого, якого знав як « ОСОБА_34 » з своєю співмешканкою, і який був винен йому ( ОСОБА_2 ) пиво. Він ( ОСОБА_2 ) почав запитувати у «ОСОБА_35», де пиво. Співмешканка « ОСОБА_35 » пішла далі, ОСОБА_1 теж був десь поряд, він їх не бачив, оскільки стояв до них спиною. Крім них чотирьох на місці події більше нікого не було. Раптом співмешканка «ОСОБА_35» почала «істерити», він ( ОСОБА_2 ) повернувся і побачив, що біля неї стоїть ОСОБА_1 . Потім він ( ОСОБА_2 ) запитав « ОСОБА_36 », що відбувається. « ОСОБА_34 » підійшов до неї та заспокоїв. Потім він ( ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 провели «ОСОБА_36» та його співмешканку додому, на розі будинку, де живе зазначена жінка, вони ще разом пили горілку. Потім усі розійшлися, і він разом з ОСОБА_1 пішли в сторону магазину «Ромашка», де зустріли ОСОБА_37 , з якою разом пішли до банкомату, де вона знімала гроші. З якої картки ОСОБА_38 знімала кошти - він не знає, грошей вона їм не давала. Приблизно через день, він ( ОСОБА_2 ) зустрів « ОСОБА_36 » і той казав, що заяву писати не будуть. Він ( ОСОБА_2 ) не знає, що в кого вирвали, оскільки нічого не бачив, як і не бачив на потерпілій сумочки.

Зокрема, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 про те, що він та ОСОБА_1 проводили потерпілу ОСОБА_4 та її співмешканця до дому останньої та розпивали з неї горілку; та твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_38 грошей, які зняла у банкоматі, їм не давала, оскільки зазначене не підтверджується ні показами потерпілої ОСОБА_4 , ні показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ні жодним іншим доказом, дослідженим у суді.

Крім того, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_32 , який в судовому засіданні спочатку надав показання, що взимку 2020 р. у м. Покров, на вулиці, біля кафе «Вавілон» до нього підійшов ОСОБА_1 , який запропонував купити телефон, який він ( ОСОБА_32 ) купив, та потім видав поліції. Пізніше, свідок змінив свої показання і розповів, що він купив телефон за 800,00 грн. у ОСОБА_39 , який купив його у ОСОБА_1 . Ще згодом свідок стверджував, що не знає, у кого ОСОБА_39 купив телефон. Коли він ( ОСОБА_32 ) видав телефон працівникам поліції ніяких засобів психічного чи фізичного впливу до нього не застосовували, нічого йому не обіцяли. Протокол його допиту, в якому він вказує на ОСОБА_1 , як на особу, у якої він купив телефон, та протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в якому зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_1 , як особи, у якої він купив телефон, містять його ( ОСОБА_32 ) підпис, проте, пояснити чому під час досудового слідства він вказував на ОСОБА_1 , він ( ОСОБА_32 ) у судовому засіданні не зміг. Враховуючи непослідовність позиції свідка ОСОБА_32 , суд вважає його показання такими, що спрямовані на сприяння обвинуваченому ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності, а тому не бере їх до уваги при винесенні вироку. Водночас суд приймає до уваги протокол пред`явлення для впізнання від 13.02.2020 р., відповідно до якого свідок ОСОБА_32 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, в якої 11.01.2020 р. близько 20:00 придбав мобільний телефон марки «ERGO» біля кафе «Вавілон» по вул. Соборній м. Покров, та протокол огляду предмету від 13.02.2020 р., а саме мобільного телефону «ERGO», який видав працівникам поліції ОСОБА_32 , оскільки зазначені протоколи містить підпис свідка ОСОБА_32 , що не заперечувалось ним у судовому засіданні, крім того, зі слів свідка, засоби психічного чи фізичного впливу до нього працівниками поліції не застосовувалися.

Крім того, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 показала, що зимою 2020 р. вона випивала зі своїм сусідом ОСОБА_7 , який є особою з інвалідністю і якому вона іноді допомагає. Повернувшись до себе додому за адресою: АДРЕСА_12 вона лягла спати. Прокинувшись через деякий час, вона хотіла зачинити двері квартири, але не змогла знайти ключа. Тому вона взяла запасний ключ, замкнула двері і лягла далі спати. Наступного дня вона пішла на роботу, зачинивши за собою двері квартири. Коли вона повернулась, все у квартирі було перевернуто та були відсутні плед, простирадло, телевізор, тюнер, фен, чайник, конвектор, а також її паспорт, ідентифікаційний код та трудова книжка. Зазначені документи їй пізніше повернув ОСОБА_7 , повідомивши, що знайшов їх у себе між якимось газетами. Крім того, сусід ОСОБА_7 повідомив їй, що ОСОБА_1 завіз її телевізор і тюнер до гаражів. Пізніше слідчий повернув їй чайник, тюнер, фен, плед.

Допитаний у судовому засіданні 04.02.2021 р. свідок ОСОБА_7 показав, що минулого року зимою, до нього прийшла із пляшкою його сусідка ОСОБА_9 , з якою випивали. Оскільки ОСОБА_9 була п`яною, то залишила у нього на столі ключ від своєї квартири. Через день чи два після цього до нього прийшов раніше йому відомий ОСОБА_1 і попросився переночувати. До цього він ( ОСОБА_1 ) періодично ночував у свідка. Вони того дня разом спілкувались і він ( ОСОБА_7 ) розповів ОСОБА_1 про те, що його сусідка ОСОБА_9 загубила в нього свій ключ, який тоді лежав на столі. Наступного дня ОСОБА_1 кілька разів виходив десь на 30 хв. і повертався з майном: телевізором, обігрівачем та іншим. Попросив, щоб ці речі недовго постояли в нього. Крім того, ОСОБА_1 піддав йому паспорт і трудову книжку і попросив покласти кудись ці документи. Він ( ОСОБА_7 ) поклав документи під ліжко. Вечором ОСОБА_1 почав виносити майно, склавши речі у чемодан свідка, а телевізор виніс окремо. Через тиждень він ( ОСОБА_7 ) дістав паспорт та трудову книжку та побачив, що вони належать сусідці ОСОБА_9 , якій і віддав ці документи. ОСОБА_9 йому розповідала, що в неї вкрали майно. Вважає, що ОСОБА_1 міг скористатися цим ключем.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 показав, що в 2020 р., можливо в червні, точно він не пригадує, в темну пору дня, він приїхав на автомобілі до будинку по вул. Л. Чайкіної у м. Покров, біля магазину «Ромашка», за викликом раніше знайомого ОСОБА_1 . Останній кілька разів спускався до машини і клав туди майно. Свідок пам`ятає, що у ОСОБА_1 була сумка, якесь покривало, телевізор, масляний обігрівач. Зазначене майно, він ( ОСОБА_41 ) за вказівкою ОСОБА_1 відвіз у район гаражів вище трикотажної фабрики. Оскільки на вулиці була грязюка, він ( ОСОБА_41 ) не зміг доїхати до гаража, на який тоді йому вказав ОСОБА_1 . Зупинившись на середині першого ряду гаражів, ОСОБА_1 вийшов з машини і забрав свої речі, а свідок заїхав до свого знайомого на гаражах, якому розповів, що перевозив речі.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_42 надала показання, що 13.02.2020 р. ОСОБА_1 , з яким вона виросла в одному дворі, попросив залишити у неї два пакети з речами, оскільки він не міг потрапити додому. Вони разом піднялись до її кімнати по АДРЕСА_13 , де поклали речі, а потім пішли. Що точно було в тих пакетах, вона не знає, відчувалось щось тканинне, середньої тяжкості. Цього ж дня чи наступного їй подзвонили з поліції і повідомили, щоб вона віддала зазначені пакети, що вона і зробила. Свідок ОСОБА_42 не пам`ятає, щоб при ній проводили огляд пакетів, хоча підпис на протоколі огляду її, водночас вона не пам`ятає, щоб підписувала цей протокол.

Допитаний в судовому засіданні, за ініціативою сторони обвинувачення, свідок ОСОБА_43 пояснив, що був понятим у кримінальному провадженні, пов`язаному з ОСОБА_1 . Пам`ятає, що разом з іншою понятою ОСОБА_44 , яка є його сусідкою, були у слідчої Цурган Н . Коли він зайшов до кабінету, тюнер та пульт лежали на тумбочці; ОСОБА_1 пам`ятає смутно, що той говорив під час слідчої дії, він ( ОСОБА_43 ) не пам`ятає. Підпис на протоколі огляду його, працівники поліції ні до чого не примушували його.

Також, вказані показання свідків узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме:

? витягом з ЄРДР № 12020040360000111 від 14.02.2020 р., згідно якого в період часу з 07 год. 30 хв. до 22 год. 30 хв. 13.02.2020 ОСОБА_1 шляхом підбору ключа незаконно проник до кв. АДРЕСА_14 , звідки таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_9 , чим спричинив останній матеріальну шкоду, сума якої встановлюється;

? протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.02.2020 року, згідно якого ОСОБА_9 повідомляє про те, що 13.02.2020 р. в період часу з 07 год. 30 хв. до 22 год. 00 хв. невідома особа таємно, шляхом підбору ключа, проникла до квартири АДРЕСА_14 , звідки викрала належне їй майно;

? протоколом огляду місця події від 13.02.2020 р., відповідно до якого огляду підлягає квартира АДРЕСА_14 , під час якого не виявлено пошкоджень дверних приладів, зафіксовано порушення обстановки у кімнаті (двірцята та шухляди шаф відчинені, деякі речі знаходяться посеред кімнати; виявлено та вилучено слід пальця руки на зовнішній частині вхідних дверей;

- протоколом огляду та вилучення предметів від 14.02.2020 р., а саме цифрового Т2 приймача у коробці, ключа, ключа магнітного;

- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 14.02.2020 р.;

- протоколом огляду та вилучення предметів від 14.02.2020 р., за участю свідка ОСОБА_42 , а саме: господарської сумки та пакету з полімерного матеріалу, в які поміщені ключ з тримачем чорного кольору та написом на ньому IMPERIAL на металевому кільці та брелок, плед коричнево-бежевого кольору з рослинним орнаментом, постільна білизна зеленого кольору, ключ магнітний з чорним руків`ям на брелоку карабіні;

- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 14.02.2020 р.;

- протоколом огляду предмету від 02.03.2020 р. за участю свідка ОСОБА_46 , а саме: електричного чайника Rainberg, фену Mirta;

- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 02.03.2020 р., які добровільно видала працівникам поліції ОСОБА_46 ;

- протоколом огляду предмету від 23.03.2020 р. за участю свідка ОСОБА_7 , а саме ключа з тримачем чорного кольору та написом на ньому IMPERIAL, який добровільно видав працівникам поліції останній;

- протоколом огляду предмету від 29.03.2020 р. за участю потерпілої ОСОБА_9 , а саме: паспорту громадянина України серії НОМЕР_8 , виданого на ім`я ОСОБА_9 ; трудової книжки НОМЕР_9 , виданої на ім`я ОСОБА_10 , які надала остання;

- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 29.03.2020 р.;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 29.03.2020 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала свій електричний чайник;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 29.03.2020 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала свій плед коричнево-бежевого кольору з рослинним орнаментом;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 29.03.2020 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала свою постільну білизну зеленого кольору;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 29.03.2020 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала свій фену Mirta;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 29.03.2020 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала свій ТВ-тюнер цифровий приймач марки «Uclan».

Таким чином, оскільки вказані вище показання потерпілої ОСОБА_9 є логічними, послідовними та переконливими, узгоджуються із наведеними вище доказами, а також оскільки в суду відсутні будь-які об`єктивні дані, які б свідчили про наявність у потерпілої ОСОБА_9 , яка взагалі до зазанчених подій не знала ОСОБА_1 , мотивів давати суду завідомо неправдиві показання та оговорювати у вчиненні кримінального правопорушення обвинуваченого, суд вважає ці показання достовірними та бере за основу при ухваленні вироку.

У той же час, показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб його захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що ключ від квартири потерпілої ОСОБА_9 він у свідка ОСОБА_7 не брав, і ніякого майна останньої теж не брав, спростовуються показами свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні підтвердив, що розповідав ОСОБА_1 про те, що його сусідка ОСОБА_9 загубила в нього свій ключ, який тоді лежав на столі, а наступного дня ОСОБА_1 кілька разів виходив з його квартири і повертався з телевізором, обігрівачем та іншим майном, паспортом і трудовою книжкою ОСОБА_9 ; вказані документи ОСОБА_7 пізніше віддав потерпілій.

Крім того, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_46 надані 16.02.2021 р. у судовому засіданні про те, що літом, в минулому році, вона разом зі своєю півтора річною дитиною знаходилась в гостях у своєї знайомої ОСОБА_47 , яка проживає у м. Покров у квартирі біля універмагу. В цей час ОСОБА_48 подзвонили з поліції, після чого вона попросила її віднести речі, які остання склала у пакет, до поліції до слідчої ОСОБА_49 . Крім того, говорила, що ці речі їй приніс ОСОБА_1 . Сама ОСОБА_48 не змогла піти до поліції, оскільки сиділа зі своїми двома малолітніми дітьми (9 та 7 років). Залишивши свою дитину, вона ( ОСОБА_46 ) пішла до поліції. Пам`ятає, що серед речей був синій електрочайник та дві картини. В поліції її попросили розписатися, що вона передала речі, в описі речей, який вона підписала. У судовому засіданні заперечувала те, що вона підписувала покази про те, що вона купила зазначені речі у ОСОБА_1 .

Зокрема, вказані пояснення свідка ОСОБА_46 спростовуються, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_50 , заявленого стороною захисту, яка в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_46 , разом спілкувались, остання приходила до неї додому. Свідок ОСОБА_50 заперечувала те, що вона просила ОСОБА_46 віднести до поліції будь-які речі; ОСОБА_1 їй ( ОСОБА_50 ) нічого не приносив. Пам`ятає, що якось до неї прийшла ОСОБА_46 і повідомила, що працівники поліції дали їй пакет з речами та сказали, щоб вона віднесла його до поліції та сказала, що ці речі від ОСОБА_1 , щоб проти неї не порушили ст. 309 КК України, попросила посидіти з дитиною.

Разом з тим, свідком ОСОБА_46 не заявлялось у судовому засіданні про застосування щодо неї засобів психічного чи фізичного впливу з боку працівників поліції, тому суд вважає зазначені показання такими, що спрямовані на сприяння обвинуваченому ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності, а тому не бере їх до уваги при винесенні вироку. Водночас, суд приймає до уваги протокол огляду предмету від 02.03.2020 р. за участю свідка ОСОБА_46 , а саме: електричного чайника Rainberg, фену Mirta, оскільки свідок ОСОБА_46 під час допиту не заперечувала факт видачі зазначеного майна працівникам поліції і підписання нею процесуального документу.

Крім того, суд приймає до уваги протокол огляду та вилучення предметів від 14.02.2020 р., за участю свідка ОСОБА_42 , а саме господарської сумки та пакету з полімерного матеріалу, в які поміщені: ключ з тримачем чорного кольору та написом на ньому IMPERIAL на металевому кільці та брелок, плед коричнево-бежевого кольору з рослинним орнаментом, постільна білизна зеленого кольору, ключ магнітного з чорним руків`ям на брелоку карабіні, оскільки, хоча свідок ОСОБА_42 судовому засіданні повідомила, що не пам`ятає, щоб при ній проводили огляд пакетів, проте, не заперечувала, що віддавала працівникам поліції зазначені речі, які їй залишив ОСОБА_1 і впізнала підпис на протоколі.

Крім того, суд звертає увагу, що речі, які видали працівникам поліції свідки ОСОБА_46 та ОСОБА_42 в подальшому були впізнані потерпілою ОСОБА_9 .

Водночас, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_51 впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, якого підвозив від останнього АДРЕСА_21 13.02.2020 р. приблизно о 13 год. 20 хв. до двору АДРЕСА_15 , суд визнає як не допустимий доказ на підставі ч.2 ст. 87 КПК України, оскільки суд безпосередньо не сприймав показання зазначеного свідка, а отже, врахування зазначеного доказу при ухваленні вироку буде, на думку суду, порушувати право сторони обвинувачення на перехресний допит.

Так само суд не приймає як докази вини ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 та ч.3 ст. 357 КК України, висновок судової трасологічної експертизи від 05.03.2020 №19/104-17/3/79, постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 29.03.2020 р. та висновок судової трасологічної експертизи від 16.04.2020 р. №19/104-17/3/148, оскільки виявлений на місці вчинення кримінальних правопорушень слід пальця руки не належить обвинуваченому ОСОБА_1 .

Крім того, допитана у судовому засіданні 30.07.2020 р. потерпіла ОСОБА_17 показала, що півтори роки назад, у восени 2018 р. вона відпочивала разом з подругою ОСОБА_22 на квартирі, розташованій на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_16 . Наступного дня вона ( ОСОБА_52 ) мала виїжджати до м. Дніпро на екзамен. У коридорі її квартири лежав її паспорт у рожевому чохлі, в середині якого були 200 грн. Двері квартири були замкнуті. Десь о 24 годині ночі подруга пішла до себе додому на другий поверх. Квартиру на ключ потерпіла не зачинила. Коли вона була на кухні, то почула, як грюкнули двері в квартиру. Вона вийшла подивитися, але нікого не було. Через 10-15 хв. прийшла подруга, з якою ще посиділи 2 години. Потім вони розійшлися і потерпіла замкнула двері. Наступного дня вона, коли збиралась на автовокзал, помітила відсутність паспорту. Через 1-2 дні вона попросила матір подруги - сусідку ОСОБА_53 переглянути їхню камеру відео спостереження, яка була в них встановлена і побачила як незнайомий чоловік входить до її квартири, а потім - виходить та кладе собі щось у кишеню. Вона пізніше показала зазначене відео своїм друзям, які впізнали в цьому чоловікові ОСОБА_1 . Через тиждень дівчина з сусіднього будинку ОСОБА_54 віддала їй паспорт.

Під час додаткового допиту 30.03.2021 р. потерпіла ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що відео, яке їй дала сусідка ОСОБА_18 , вона показала своєму чоловікові ОСОБА_55 , який впізнав на ньому ОСОБА_1 та дав їй телефон останнього. Вона дзвонила по зазначеному номеру до обвинуваченого і просила повернути паспорт, попередивши, що в іншому випадку звернеться у поліцію. Паспорт ОСОБА_1 їй так і не віддав.

Допитана у судовому засіданні 16.02.2021 р. свідок ОСОБА_56 , повідомила, що з ОСОБА_17 добрі знайомі, обвинуваченого ОСОБА_1 не знає. Якось у вечері, коли це було вона не пам`ятає, вона була в гостях у ОСОБА_17 у квартирі по АДРЕСА_22. Разом відпочивали, пили вино. Вона ( ОСОБА_56 ) виходила із квартири ОСОБА_17 за сигаретами на другий поверх до квартири її ( ОСОБА_56 ) матері. Коли йшла по під`їзду бачила чиюсь тінь, тепер вона не пам`ятає хто це був; чула, як хлопнули двері на першому поверсі. Потім вона ( ОСОБА_56 ) повернулась до квартири ОСОБА_17 , згодом пішла до маминої квартири спати. Наступного дня ОСОБА_17 сказала, що в неї зник паспорт, в якому було 200 грн., та який лежав в коридорі, запитувала, чи вона не брала, на що вона ( ОСОБА_56 ) відповіла негативно. Пізніше, ОСОБА_17 показувала відео з відеокамери її ( ОСОБА_56 ) матері, але вона ( ОСОБА_56 ) вже не пам`ятає, що там було. ОСОБА_17 казала, що паспорт взяв ОСОБА_1 . Пам`ятає, що до них у двір приїздив слідчий, тоді ще була її мати та ОСОБА_17 . У протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотографіями, згідно якого вона ( ОСОБА_56 ) впізнала ОСОБА_1 як особу який 27.10.2018 р. о 01 год. 15 хв. знаходився в під`їзді АДРЕСА_6 ., підпис її ( ОСОБА_56 ), проте, на сьогоднішній день вона не пам`ятає, щоб вона ходила в поліцію, щоб їй показували фотографії та були поняті.

Під час додаткового допиту 30.03.2021 р. свідок ОСОБА_56 , у судовому засіданні підтвердила, що зараз вона не пам`ятає події того вечора, проте, якщо вона підписувала протокол, то значить тоді так було насправді. Особисто вона ( ОСОБА_56 ) на паспорту, ні грошей ОСОБА_17 не бачила.

Допитана у судовому засіданні 16.02.2021 р. свідок ОСОБА_59 показала, що знає як потерпілу ОСОБА_17 , так і обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки всі виросли в одному дворі. Приблизно 2 роки назад, вона разом з ОСОБА_17 сиділи на лавці біля під`їзду за місцем проживання, остання показувала їй відео по телефону, стверджуючи, що крадіжку здійснив ОСОБА_1 . Вона ( ОСОБА_59 ) бачила, що на записі хтось ходить, проте, обличчя не було видно. Приблизно через 2 тижні вона ( ОСОБА_59 ) гуляла з донькою у дворі по Торговій, 43 і знайшла під лавкою паспорт ОСОБА_17 , якій їй віддала.

Допитана у судовому засіданні 30.03.2021 р. свідок ОСОБА_18 показала, що потерпіла ОСОБА_17 є її сусідкою, яка мешкає на першому поверсі, а вона ( ОСОБА_18 ) - на другому; обвинуваченого ОСОБА_1 не знає. Десь півтора - два роки назад до неї зранку прийшла ОСОБА_17 і попросила подивитися відеозапис попереднього дня з камер спостереження, розташованих на першому та другому поверхах будинку, казала, що в неї пропали гроші. Вона ( ОСОБА_18 ) погодилась і дала можливість передивитися відео, де було, на скільки вона пам`ятає, зафіксовано якогось хлопця, який заходив та виходив із квартири ОСОБА_17 та щось ніби клав в кишеню. ОСОБА_17 зробила фото із відео на свій телефон. Чи давала вона ОСОБА_17 сам відеозапис - не пам`ятає. Потім з ОСОБА_17 ходили у поліцію, але запис вона ( ОСОБА_18 ) не надавала працівникам поліції; зараз зазначений запис у неї відсутній, оскільки програма автоматично знищує старі записи.

Також, вказані показання свідків узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме:

? витягом з ЄРДР № 12018040360000841 від 01.11.2018 р., згідно якого 27.10.2018 р. о 01 год. 15 хв. ОСОБА_1 проник до квартири АДРЕСА_6 , звідки викрав паспорт на ім`я ОСОБА_12 ;

? витягом з ЄРДР № 12018040360000841 від 13.11.2018 р., згідно якого 27.10.2018 р. о 01 год. 15 хв. ОСОБА_1 проник до квартири АДРЕСА_6 , звідки таємно викрав грошові кошти, які належні ОСОБА_12 , чим спричинив останній матеріальний збиток;

? протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.10.2018 року, згідно якого ОСОБА_12 повідомляє про те, що 27.10.2018 р. близько 01 год. 15 хв. невідома особа вчинила крадіжку її паспорту та грошових по коштів в сумі 200 грн., які знаходились на шафі в коридорі кв. АДРЕСА_17 . Підозрюється ОСОБА_60 ;

? протоколом огляду місця події від 31.10.2018 р., відповідно до якого огляду підлягає квартира АДРЕСА_6 , під час якого не виявлено пошкоджень вхідних дверней; під час огляду у квартирі нічого не виявлено і не вилучено; справа від вхідних дверей на висоті 2,5 м. виявлено відіокамеру;

- протоколом огляду предмету від 02.11.2018 р., за участю потерпілої ОСОБА_12 , а саме, оптичний диск CD-R, добровільно наданий для огляду і вилучення потерпілою, на якому зображено чоловіка, схожого на ОСОБА_1 , котрий о 27.10.2018 р. о 01 год. 20 хв. спускається по сходах на перший поверх та входить до квартири під №14 та через 5 секунд виходить з неї.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.11.2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_56 впізнала ОСОБА_1 , який 27.10.2018 р. о 01 год. 15 хв. знаходився у під`їзді АДРЕСА_6 ;

? протоколом огляду речей від 09.11.2018 р., а саме - паспорту громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_12 , добровільно наданий для огляду і вилучення потерпілою;

- постановою про долучення речових доказів від 09.11.2018 р.

Таким чином, оскільки вказані вище показання потерпілої ОСОБА_17 є логічними, послідовними та переконливими, узгоджуються із наведеними вище доказами, а також оскільки в суду відсутні будь-які об`єктивні дані, які б свідчили про наявність у потерпілої ОСОБА_17 мотивів давати суду завідомо неправдиві показання та оговорювати у вчиненні кримінального правопорушення обвинуваченого, суд вважає ці показання достовірними та бере за основу при ухваленні вироку.

У той же час, показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб його захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він приходив приблизно в час ночі до свідка ОСОБА_18 купити горілку, проте, її не було. Коли він спускався, то почув, що з квартири ОСОБА_17 , розташованої на першому поверсі, гучно лунає музика, тому вирішив зайти. Йому відкрила ОСОБА_17. У квартирі була ОСОБА_17 та ОСОБА_22 . Він розповів ОСОБА_22 про те, що приходив до її матері, хотів купити горілку, проте, її не було. ОСОБА_22 разом з ним піднялась на другий поверх, дала йому горілки, і він пішов.

Зазначені показання спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_56 , які в судовому засіданні повідомили, що обвинуваченого ОСОБА_1 взагалі раніше не знали; крім них 27.10.2018 р. у квартирі потерпілої нікого не було.

Крім того, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що на відеозаписі з місця події зафіксований не він, оскільки його ніхто не впізнав у судовому засіданні, спростовується його ж показаннями про те, що він приблизно в час ночі заходив до квартири ОСОБА_17 ; інших же осіб, які б заходили до квартири обвинуваченого на переглянутому в суді оптичному диску CD-R, зафіксовано не було, як і не було зафіксовано те, що зазначеній особі хтось відчиняє двері, а потім зазначена особа виходить разом з свідком ОСОБА_56 .

Більше того, суд звертає увагу на те, що через декілька днів після того, як обвинуваченому ОСОБА_1 дзвонила потерпіла ОСОБА_17 , з приводу повернення паспорту, попередивши, що звернеться до поліції, що не заперечувалось обвинуваченим у судовому засіданні, зазначений документ був знайдений у дворі потерпілої під лавкою.

Суд також приймає до уваги протокол пред`явлення особи для впізнання за фотографіями, згідно якого свідок ОСОБА_56 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка 27.10.2018 р. о 01 год. 15 хв. знаходилася в під`їзді АДРЕСА_6 ., враховуючи те, що свідок ОСОБА_56 хоч не пам`ятає на сьогоднішній день, кого вона бачила у під`їзді, де проживає потерпіла, і які слідчі з нею проводили за давністю подій, проте, не заперечує, що підпис на зазначеному протоколі її, і якщо вона підписувала протокол, то значить тоді вона впізнала ОСОБА_1 .

Крім того, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 надав показання, що 19.09.2018 р. він перебував вдома у квартирі АДРЕСА_7 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_16 . Під час вечері до квартири забігає син ОСОБА_16 - ОСОБА_61 , який є особою з інвалідністю, та кричить: «Допоможи!». Він ( ОСОБА_15 ) вийшов із кухні у коридор і побачив, що на порозі відчинених дверей стоїть обвинувачений ОСОБА_1 , якого він раніше не знав і який був одягнутий у шорти. Він ( ОСОБА_15 ) запитав останнього: «Що ти хочеш?». ОСОБА_1 нічого не відповів, взявся руками за дверний косяк, і вдарив його ( ОСОБА_15 ) ногами у груди та один раз рукою по обличчю. Від зазначеного удару він ( ОСОБА_15 ) відлетів у кут, вдарився в холодильник та впав. Потім він ( ОСОБА_15 ) знову встав і підійшов до ОСОБА_1 , не даючи останньому зайти ділі у квартиру. Той знову вдарив його ногами, від чого він ( ОСОБА_15 ) знову впав. Так повторилось кілька разів. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 вдарив також два рази по нозі його співмешканку ОСОБА_16 , яка теж прибігла у коридор. Всі зазначені події відбувались у коридорі квартири. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 кілька разів гучно грюкнув дверима квартири, погрожуючи їм, та пішов. Він ( ОСОБА_15 ) після зазначених подій спустився у двір, де якийсь чоловік сказав йому, що це був ОСОБА_1 . Після цього викликали поліцію та дзвонили у швидку допомогу, пізніше їздив в м. Нікополь на судмедекспертизу.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 надала показання, приблизно 19 вересня 2018 р. вона та її співмешканець ОСОБА_62 вечеряли вдома за адресою: АДРЕСА_18 . ЇЇ син ОСОБА_63 попросився вийти на вулицю, проте, через декілька хвилин повернувся і закричав: «Допоможіть!». Вона ( ОСОБА_16 ) відразу не зрозуміла, що відбувається. ЇЇ співмешканець ОСОБА_64 пішов першим у коридор, вона - за ним. В коридорі стояв обвинувачений ОСОБА_1 , якого вона раніше не знала, одягнутий у шорти, та з плеча якого звисала невелика чорна сумка. Біля нього стояв її син, який пішов до кімнати. Далі вона бачила, як обвинувачений підтягувався за допомогою рук, тримаючись за лудку, та двома ногами почав наносити ОСОБА_64 7-8 ударів, від яких він падав та знов підводився, не даючи ОСОБА_1 далі зайти в квартиру, а в кінці - останній ще вдарив ОСОБА_64 рукою. Вона ( ОСОБА_16 ) намагалась втрутитись, проте отримала від обвинуваченого ОСОБА_1 один удар ногами в її ногу та один раз у лівий бік, від яких вона впала та дуже злякалась. Під час цих подій ОСОБА_1 заходив у середину їхньої квартири. ОСОБА_64 кричав до ОСОБА_1 : «У чому справа? Що ти тут робиш?», проте він нічого не пояснював. Під час цих подій, ОСОБА_64 зірвав з ОСОБА_1 сумочку, яка впала на підлогу. Вона ( ОСОБА_16 ) взяла сумку в руки, та повісила на вішачок у прихожій. Потім обвинувачений, зайшовши до квартири та зірвавши сумочку з вішачка у прихожій, розвернувся, гучно гримнув кілька разів дверима та, сказавши, що відомстить, побіг з квартири. Потім вони викликали поліцію та швидку допомогу. Наступного дня вони разом з ОСОБА_65 їздили в м. Нікополь на СМЕ, оскілки в неї був синець вище коліна, а у ОСОБА_64 - синці на грудях.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_14 надав показання, що є особою з інвалідністю. Осінню 2018 р. він вийшов з дому вечором пройтись. Хтось покликав його, він обернувся і побачив двох чоловіків, у тому числі обвинуваченого ОСОБА_1 , який перегородив йому дорогу. Він ( ОСОБА_14 ) запитав останнього, що той хоче і чи можна йому піти, на що ОСОБА_1 відповів, що він ( ОСОБА_14 ) просто так вже не піде. Він ( ОСОБА_14 ) розвернувся і пішов додому, а ОСОБА_1 пішов за ним. Піднявшись на другий поверх, він відчинив ключем двері, проте, зачинити їх вже не зміг, оскільки ззаду стояв ОСОБА_1 . Тоді він покликав ОСОБА_66 - свого вітчима. Коли вітчим вийшов, він ( ОСОБА_14 ) зайшов за спину останнього. Далі він чув, як ОСОБА_64 запитав ОСОБА_1 , що той хоче, а той чи то з руки, чи то з ноги вдарив ОСОБА_64 , від чого вітчим впав, відлетівши до холодильника. Потім ОСОБА_67 від ударів ОСОБА_1 , який руками тримався за дверну лудку та ногами бив вітчима, падав кілька разів. Бачив, що наносив удар і рукою. Потім ще зачепив і його маму - ОСОБА_16 . Ці події відбувались на порозі квартири, під час «потасовки» ОСОБА_1 заходив у коридор квартири. Під час цих подій, які тривали хвилин п`ять, ОСОБА_64 зірвав з ОСОБА_1 маленьку сумку, яку кинув у прихожу. Потім ОСОБА_1 зайшов у квартиру, забрав сумку, гримнув кілька разів дверима, висловив якісь погрози та пішов.

Також, вказані показання свідків узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме:

? витягом з ЄРДР № 12018040360000733 від 26.09.2018 року, згідно якого 19.09.2018 року приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням насильства, протиправно проник до квартири по АДРЕСА_18 ,

? протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_15 просить притягти до відповідальності невідомого йому чоловіка, який забіг до нього в квартиру та наніс йому тілесні ушкодження. Підозрюється ОСОБА_1 ;

? протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_16 просить притягти до відповідальності раніше невідомого чоловіка, підозрює що це чоловік на прізвище ОСОБА_1 , який близько 20 год. по АДРЕСА_18 спричинив їй тілесні ушкодження;

? актом судово-медичного (дослідження) обстеження № 556 від 20.09.2018 року та висновком експерта № 585 від 04.10.2018 року, згідно яких у ОСОБА_16 виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця лівої гомілки - відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлене тілесне ушкодження утворилось від дії тупого твердого предмету, або удару об такий предмет. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному ОСОБА_16 ;

? актом судово-медичного (дослідження) обстеження № 557 від 20.09.2018 року та висновком експерта № 586 від 04.10.2018 року, згідно яких у ОСОБА_15 виявлені тілесне ушкодження у вигляді внутрішньо-шкірних крововиливів та садна правого передпліччя, садна лівого стегна ? відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлене тілесне ушкодження утворилось від дії тупого твердого предмету, або удару об такий предмет. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному ОСОБА_15 ;

? протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2018 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, який 19.09.2018 року близько 20 год. проник до квартири дружини по АДРЕСА_18 та заподіяв йому та дружині тілесні ушкодження;

? протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2018 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_1 як чоловіка, який 19.09.2018 року близько 20 год. проник до її квартири АДРЕСА_7 та заподіяв їй та чоловіку тілесні ушкодження;

? протоколом проведення слідчого експерименту від 25.10.2018 року, згідно якого потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 19.09.2018 року близько 20 год. перебували на кухні своєї квартири АДРЕСА_19 . В цей час ОСОБА_15 почув як відчинились двері та пролунав голос сина ОСОБА_16 - ОСОБА_14 , який кликав ОСОБА_15 на допомогу. ОСОБА_15 та ОСОБА_16 разом вийшли в коридор, де побачили раніше невідомого чоловіка, який стояв в дверях, однією рукою тримався за їх верхню частину, чим не давав їм закритись, а іншою за лудку. ОСОБА_15 почав підходити до того чоловіка з метою з`ясувати що йому потрібно та зачинити вхідні двері. Коли ОСОБА_15 підходив до того чоловіка, той лівою ногою переступив поріг, а правою вдарив ОСОБА_15 в ліву частину грудей, від чого останній впав на підлогу. Після того той чоловік ще близько 6 разів вдарив ногою в груди та стегно ОСОБА_15 та гомілку і живіт ОСОБА_16 . Далі той чоловік вийшов з квартири і декілька разів гучно хлопнув дверима та вийшов з під`їзду;

Таким чином, оскільки вказані вище показання потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 є логічними, послідовними та переконливими, узгоджуються із наведеними вище доказами, а також оскільки в суду відсутні будь-які об`єктивні дані, які б свідчили про наявність у потерпілих, які раніше не знали обвинуваченого ОСОБА_1 , мотивів давати суду завідомо неправдиві показання та оговорювати у вчиненні кримінального правопорушення обвинуваченого, суд вважає ці показання достовірними та бере за основу при ухваленні вироку.

У той же час, показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб його захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, показання обвинуваченого ОСОБА_1 , який не заперечував, що приходив з сином ОСОБА_16 до квартири останньої, суд оцінює критично, зокрема показання стосовно того, що коли він ( ОСОБА_1 ) піднявся до квартири, то відразу ОСОБА_15 , а потім ОСОБА_16 накинулись на нього, оскільки є нелогічним те, що потерпілий ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , які є інвалідами, могли накинутися на ОСОБА_1 , який є значно сильнішим та вищим за потерпілих. Крім того, останні отримали тілесні ушкодження, причини появи яких обвинувачений ОСОБА_1 пояснити у судовому засіданні не зміг.

Оцінюючи твердження обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно того, що ніяких тілесних ушкоджень він на потерпілих не бачив, жодної фотографії з синцями йому не показували, суд керується наступним. Відповідно до актів судово-медичного (дослідження) обстеження № 556 та № 557 від 20.09.2018 року та висновків експерта № 585 та № 586 від 04.10.2018 року, у ОСОБА_16 та ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному потерпілими.

Суд звертає увагу на те, що при ознайомлені в порядку ст. 290 КПК України з матеріалами досудового розслідування, в тому числі з даними проведених експертиз, сторона захисту не порушувала питання про надання їй доступу до медичної документації, за результатами дослідження якої експертом було сформовано відповідні висновки. При цьому під час судового розгляду ні обвинувачений, ні захисник не заявляли клопотання про призначення додаткової експертизи, про виклик та допит експерта, про надання на ознайомлення медичних документів, про визнання недопустимими як доказів висновків експерта тощо. При цьому суд керується постановою Верховного Суду від 16.01.2020 р. у справі №754/14281/17, в якій судом касаційної інстанції сформовано висновок про те, що відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст.412 вказаного Кодексу, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку і згадана сторона не клопотала про надання доступу до медичних документів…

Крім того, факт проникнення до житла потерпілих був підтверджений як самим обвинуваченим ОСОБА_1 , який під час допиту повідомив суд про те, що він тільки відштовхнув ОСОБА_15 , зайшов у коридор зазначеної квартири, забрав свою сумочку, яку зірвали з нього, і пішов, так і показами самих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_14 .

Таким чином, суд, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» доведена повністю:

? у незаконному проникненні до житла із застосуванням насильства, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 162 КК України (за епізодами з потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_16 );

? у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодом з потерпілою ОСОБА_4 );

? у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодами з потерпілою ОСОБА_9 та потерпілою ОСОБА_17 );

? у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України (за епізодом з потерпілою ОСОБА_4 );

? у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 357 КК України (за епізодом з потерпілою ОСОБА_9 );

? у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 357 КК України (за епізодом з потерпілою ОСОБА_17 ).

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів (за ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України за ч. 3 ст. 357 КК України є кримінальним проступком, за ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України - нетяжкими злочинами, за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України - тяжкими злочинами; відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої обставин; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий за умисні злочини, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває. Крім того, судом, в якості негативної характеристики обвинуваченого ОСОБА_1 приймається до уваги те, що обвинувачений неодноразово не прибував в судові засідання, внаслідок чого останній ухвалою суду оголошувався у розшук.

Разом з тим, суд враховує при ухвалені вироку показання свідка ОСОБА_69 , яка в судовому засіданні охарактеризувала свого сина ОСОБА_1 , як такого, що має міцні зв`язки з родиною, проте, впливу на сина вона не має. Якийсь час той працював на Феросплавному заводі, потім неофіційно - клав плитку, на басейні, допомагає по господарству.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі, в межах санкції ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що буде достатнім для виправлення винного, попередження нових кримінальних правопорушень, та досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Даючи оцінку позовним вимогам потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , викладених у заявлених цивільних позовах, які не визнані обвинуваченим ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України ? майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_9 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 750 грн. 00 коп.

В рамках кримінального провадження потерпілою ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 1055 грн. 00 коп.

В рамках кримінального провадження потерпілою ОСОБА_17 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 200 грн. 00 коп.

Оскільки розмір заявлених грошових вимог підтверджений матеріалами справи, суд приходить до висновку про задоволення заявлених потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_17 цивільних позовів до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підстав для його зміни або скасування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 162 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування остаточно призначеного покарання із розрахунку день за день час застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 14.02.2020 року до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 1055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_17 майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп.

Арешт майна, накладений ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 р. у справі №184/342/20 на ТВ-тюнер цифровий приймач марки «Uclan», серійний номер T2SEI128216, до складу якого входить блок цифрового приймача, пульт дистанційного управління, зарядний пристрій, антена та ключ з тримачем чорного кольору та написом на ньому IMPERIAL на металевому кільці та брелок та ключ магнітний з тримачем з полімерного матеріалу чорного кольору, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази:

-п/е пакет, в якому знаходиться 2 ручки від поліетиленового пакету, поліетиленовий пакет без ручок та 2 ремінці від сумки; ключ магнітний з тримачем з полімерного матеріалу чорного кольору, які знаходиться в камері зберігання Покровського ВП - після набрання вироком законної сили - знищити;

-п/е пакет, в якому знаходиться жіноча сумка з відірваними ремінцями, який знаходиться в камері зберігання Покровського ВП, після набрання вироком законної сили, - повернути потерпілій ОСОБА_4 ;

-п/е пакет, в якому знаходиться мобільний телефон марки «ERGO B504», ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 , переданий потерпілій ОСОБА_4 під схорону розписку, після набрання вироком законної сили, - залишити останній;

-ТВ-тюнер цифровий приймач марки «Uclan», серійний номер T2SEI128216, до складу якого входить блок цифрового приймача, пульт дистанційного управління, зарядний пристрій, антена та ключ з тримачем чорного кольору та написом на ньому IMPERIAL на металевому кільці та брелок; електричний чайник марки Rainberg, фен Mirta, плед коричнево-бежевого кольору з рослинним орнаментом, постільну білизну зеленого кольору; паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий на ім`я ОСОБА_9 ; трудову книжку НОМЕР_9 , видану на ім`я ОСОБА_10 , передані потерпілій ОСОБА_9 , під схорону розписку, після набрання вироком законної сили, - залишити останній;

-паспорт громадянина України № НОМЕР_12 , виданий на ім`я ОСОБА_12 , переданий потерпілій ОСОБА_12 під схорону розписку, після набрання вироком законної сили, - залишити останній.

-слід пальця руки, який вилучений з зовнішньої сторони вхідних дверей кв. АДРЕСА_14 , який поміщений до спец. пакету № 12020040360000111, після набрання вироком законної сили, - залишити в матеріалах кримінального провадження №12020040360000111.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 1862 (одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн. 30 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, залишити раніше застосований у виді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина