Рішення № 96046769, 01.04.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4161/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,

за участю: секретаря - Теліуса С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області цивільну справу за уточненою заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2020 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області.

26.02.2021 року заявник ОСОБА_1 надала суду уточнену заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявник ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, заявлену вимогу підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що надала суду відповідну заяву.

Представник заінтересованої особи - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав суду відзив на позовну заяву.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Краснолиманським МВ ГУМВС України в Донецькій області в період з 21.06.2013 року до 06.11.2015 року та з Краснолиманським ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області з 07.11.2015 року по 04.05.2016 року, Лиманським ВП Словянського ВП ГУНП з 04.05.2016 року до 30.06.2020 року на посаді слідчого, що підтверджується послужним списком:

-на посаді слідчого СВ Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області в період з 21.06.2013 року до 10.02.2014 року (наказ ГУМВС України в Донецькій області № 373 о/с від 21.08.2013 року);

-з 10.02.2014 року до 06.11.2015 року (наказ ГУМВС України в Донецькій області № 36 о/с від 10.02.2014 року на посаді слідчого слідчого відділення Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області);

-06.11.2015 року відповідно до наказу ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року №375 о/с звільнена з органів внутрішніх справ України за п. 64 «з»;

-з 07.11.2015 року до 04.05.2016 року перебувала на посаді слідчого Краснолиманського відділення поліції Краматорського відділу поліції відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 07.11.2015 року № 57 о/с;

-з 04.05.2016 року до 27.01.2017 року працювала на посаді слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 04.05.2016 року № 106 о/с;

-з 27.01.2017 року до 30.06.2020 року слідчим слідчого відділення Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції (у зв`язку з організаційно-штатними змінами) відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 27.01.2017 року № 60 о/с;

-з 30.06.2020 року до теперішнього часу - інспектором сектору дізнання Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області від 12.06.2020 року № 245 о/с.

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Донецькій області № 312 о/с від 15.09.2016 року зазначено: старшого лейтенанта поліції Щербак Я.Ю. слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції в подальшому вважати на прізвище « ОСОБА_1 ».

Однак, в наказі Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про виключення зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань від 30.04.2018 року № 120 дск вказано прізвище заявника, як « ОСОБА_1 », замість правильного « ОСОБА_1 ».

У зв`язку з помилкою в написанні в правовстановлюючому документі прізвища заявника, ОСОБА_1 на теперішній час позбавлена можливості користуватися своїми правами.

Правильне написання прізвища заявника « ОСОБА_1 », підтверджується паспортом громадянина України, свідоцтвом про шлюб.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для подальшої реалізації своїх прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду, якщо від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Згідно з правовими позиціями, викладеними в п.1,3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з наступними змінами та доповненнями) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Нормами ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При прийнятті рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Нормами ст. 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності визнано непорушним.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів такого захисту може бути і визнання права власності.

Приписами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Дослідивши письмові докази, надані до матеріалів цивільної справи, надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , законна, обгрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 315, ст. 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнену заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в трудових відносинах з Краснолиманським міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в період з 21.06.2013 року до 06.11.2015 року та з Краснолиманським відденням поліції Краматорського відділу поліції Голоіного управління Національної поліції в Донецькій області з 07.11.2015 року до 04.05.2016 року, з Лиманським відділенням поліції Словянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04.05.2016 року до 30.06.2020 року на посаді слідчого.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення суду складено 01.04.2021 року.

Суддя -