Постанова № 9604658, 22.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 р. справа № 2а-4790/10/0570

час прийняття постанови: 12 год. 40 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріОленьченко М.В.

за участю

представника позивача Поливанова Л.М., Костенко В.О.

представника відповідача Гуцалюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17 адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції м. Димитрова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №41540/0 від 17.02.2010р. та №51540/0 від 17.02.2010р.,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2010р. позивач, Державне підприємство «Красноармійськвугілля», звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції м. Димитрова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №41540/0 від 17.02.2010р., яким позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 6459,61грн., та №51540/0 від 17.02.2010р., яким позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 4000,00грн. Позивач не визнає суму нарахованих штрафних санкцій в загальному розмірі 10459,61грн., мотивуючи свої вимоги наступним:

15.02.2010р. позивачем було надано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток за №1100 у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на зменшення недоїмки на суму 99289,00грн. Всупереч цьому, податковим органом було зазначено в акті перевірки за №34/15-011-1 від 17.02.2010р., що позивачем 15.02.2010р. було сплачено узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 12919, 21грн. та в розмірі 2000,00грн. Але, фактично позивач не здійснював погашення податкового боргу у зазначеному розмірі грошовими коштами.

Відповідач по справі, Державна податкова інспекція м. Димитрова, з позовними вимогами не згоден, та вважає, що відповідно до п.п.3.1.1 ст.3 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за наявності у платника податків податкового боргу, закон не передбачає можливості спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобовязань, що мають більш пізні терміни виникнення.

Відповідно п.17.3 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тобто, норми закону, що встановлюють черговість погашення податкового боргу, у повній мірі розповсюджуються на суми штрафних санкцій.

Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що позовна заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» 25.03.2003р. зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій за номером 32087941, знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції м. Димитрова.

Державною податковою інспекцією м. Димитрова 17.02.2010р. було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету Державного підприємства «Красноармійськвугілля». За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт за №34/15-011-1 від 17.02.2010р., яким зафіксовані порушення підприємством п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ., в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток. За дане порушення п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ передбачена відповідальність у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

В акті перевірки зазначено, що позивач несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 12919,21грн. та 20000,00грн., датою виникнення даного боргу є 14.09.2009р. та 19.11.2009р. відповідно, таким чином, кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобовязання складає 154 та 88 днів відповідно.

На підставі зазначеного акта перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення за №41540/0 від 17.02.2010р. та №51540/0 від 17.02.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання в загальному розмірі 10459,61грн.

Суд вважає, оскаржувані податкові повідомлення-рішення за №41540/0 від 17.02.2010р. та №51540/0 від 17.02.2010р., прийняті на підставі акту перевірки за №34/15-011-1 від 17.02.2010р. неправомірними, оскільки не можливо прирівнювати надання до податкового органу уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за №1100 у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на зменшення недоїмки та здійснення погашення податкового боргу грошовими коштами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу. Зменшення податкового боргу шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким платником податків зменшується сума податкового зобовязання, Законом України №2181-ІІІ не передбачено.

Позивач, подавши до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість, скористався правом, наданим йому п.5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно до якого, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому, підстави вважати подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму податкового зобовязання, погашенням податкового зобовязання відсутні.

За цих же обставин, подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість, відповідно до яких суму зобовязань платником зменшено, не можна вважати погашенням податкового зобовязання.

Зважаючи на це, висновки акту перевірки зроблені відповідачем без урахування приписів Конституції України, Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та інших наведених вище нормативно-правових актів. У звязку з цим прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення штрафної санкції з податку на прибуток в сумі 10459,61грн. відповідачем не доведена.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції м. Димитрова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №41540/0 від 17.02.2010р. та №51540/0 від 17.02.2010р. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Димитрова №41540/0 від 17.02.2010р., яким визначено суму штрафу у розмірі 6459,61грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Димитрова №51540/0 від 17.02.2010р., яким визначено суму штрафу у розмірі 4000,00грн.

Стягнути на користь Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85322, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

У судовому засіданні 22.04.2010р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови у присутності представників сторін.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мозговая Н. А.