Рішення № 96046157, 05.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року м. Київ № 826/7597/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

установив:

16.05.2018 Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 188 177,65 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначило, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 188 177,65 грн, про погашення якого відповідачу направлено податкову вимогу від 19.12.2016 №9201-17, яка залишена відповідачем без виконання. У зв`язку із несплатою відповідачем вказаного податкового боргу у добровільному порядку, позивач вимушений стягувати наявний борг в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач не подала до суду відзиву на позовну заяву, хоча була повідомлена про час і місце судового розгляду шляхом надсилання судових повісток на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яка відповідає даним Реєстру територіальної громади міста Києва. Проте, конверт із судовою повісткою повернувся на адресу суду із позначенням "за закінченням терміну зберігання".

Суд вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи для реалізації ним права на судовий захист.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представника позивача на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Станом на час подання позову за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 188 177,65 грн.

19.12.2016 позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №9201-17 про сплату податкового боргу в сумі 188 177,65 грн, яку ОСОБА_1 отримала 22.12.2016, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про врученням поштового відправлення.

Враховуючи наявність у ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 188 177,65 грн, Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, що обслуговують такого платника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, прийнятій на п`ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Встановлено, що на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.01.2016 №0003141205 збільшено суму грошового зобов`язання фізичної особи ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 158 122,82 грн.

Вказане рішення відповідач отримала 16.02.2016, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про врученням поштового відправлення.

Судом не встановлено доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15.01.2016 №0003141205, а тому грошове зобов`язання визначене таким рішенням вважається узгодженим з 26.02.2016.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З огляду на наведене контролюючим органом нараховано відповідачу пеню у сумі 30 0054,83 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, як встановлено судом, 19.12.2016 позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №9201-17 про сплату податкового боргу в сумі 188 177,65 грн, у тому числі за узгодженими грошовими зобов`язаннями 158 122,82 грн, пеня - 30 0054,83 грн.

Вказану вимогу ОСОБА_1 отримала 22.12.2016, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про врученням поштового відправлення.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів щодо погашення вказаного податкового боргу в добровільному порядку.

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи що відповідач має податковий борг на загальну суму 188 177,65 грн, який самостійно не сплачує, наявні підстави для задоволення позову та стягнення даного боргу з ОСОБА_1 .

При цьому, суд зауважує, що позивачем уточнено заявлений позов до ОСОБА_1 як до фізичної особи-підприємця, адже податкове зобов`язання у зв`язку із несплатою якого виник вказаний податковий борг нараховано ОСОБА_1 як фізичній особі, а не як суб`єкту господарювання.

До того ж, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.01.2017 проведено державну реєстрації припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Разом з цим, суд вважає, що вказана помилка позивача не спростовує наявності вказаного податкового боргу у фізичної особи ОСОБА_1 та необхідності його стягнення, а тому не впливає на результат судового розгляду даної справи.

Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В даному випадку судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб`єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 188 177,65 грн (сто вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят сім гривень шістдесят п`ять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Суддя О.М. Чудак