Ухвала суду № 96045566, 06.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2585/17

1-кп/219/90/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Худіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Курилової А.О.

прокурора Самедова Е.О.

потерпілого ОСОБА_1

цивільного позивача ОСОБА_2

захисника Максимчук С.П.

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

23 листопада 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями в зв`язку з відрядженням судді Любчика О.В. до Новогродівського міського суду Донецької області, в провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О. надійшли матеріали судової справи № 219/2585/17, номер провадження 1-кп/219/68/2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України.

У судовому засіданні захисник Максимчук С.П., якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи це наступним: обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291, а також ч. 7 п. 2 ст. 292 КПК України, оскільки відсутнє конкретне обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 , формулювання обвинувачення не містить обставин, передбачених ст. 91 КПК України, зокрема не заначено, порушення яких саме пунктів ПДР знаходяться в причинно – наслідковому зв`язку із наслідками ДТП, та які саме вимоги ПДР порушив ОСОБА_3 , обвинувальний акт не містить даних щодо розміру витрат на проведення автотоварознавчої експертизи. Крім того, обвинувальний акт не містить посилань на форму вини, яку складову суб`єктивної сторони, яка в свою чергу є елементом складу злочину. В обвинувальному акті не заначено обов`язкову ознаку об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого обвиненому злочину. Реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, адже він не містить всіх процесуальних рішень, що були прийняті під час досудового розслідування. Крім того, захисник вказує, що на момент направлення обвинувального акту прокурором до суду стороні захисту не надано доступ до речових доказів, а також у порушення вимог ст. 293 КПК України прокурором не було надано захиснику копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів кримінального провадження.

Прокурор у підготовчому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вказавши, що підстави, які можуть перешкоджати призначенню розгляду відсутні, та заперечував проти клопотання захисника Максимчук С.П. про повернення обвинувального акту, вказавши, що кримінальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, в ньому вказані усі необхідні реквізити, викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які орган досудового розслідування вважав встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у реєстрі матеріалів викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій. Формулювання обвинувачення викладено так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються. Якщо в подальшому при розгляді справи будуть встановлені інші обставини, прокурор може звернутися із зміною обвинувачення. Що стосується порушення права обвинуваченого на захист при отриманні обвинувального акту, він зазначає, що у даному кримінальному провадженні участь захисника не є обов`язковою, а тому надавати обвинувальний акт саме в присутності захисника необхідності не було.

Потерпілий ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, просив призначити судовий розгляд.

Цивільний позивач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, просив призначити судовий розгляд.

Суд, вислухавши думку прокурора, потерпілого, цивільного позивача, захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, з наступних підстав:

Відповідно до змісту ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій обвинуваченого, визначаються межі судового розгляду.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню провадження до судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Як слідує із змісту обвинувального акту, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, але у формулюванні обвинувачення, не зазначено форму вини та які конкретні норми правил дорожнього руху, що були порушені, та які знаходяться у прямому причинному зв`язку із наслідками, а також які конкретні тілесні ушкодження були заподіяні потерпілому, що позбавляє обвинуваченого захищатись від висунутого проти нього обвинувачення.

Такий обвинувальний акт, який містить недоліки та суперечності, суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «Абрамян проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, та як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).

Також слід врахувати, що положення п.п. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Відсутність конкретного викладення формулювання обвинувачення в обвинувальному акті може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого. В подальшому це позбавить суд можливості належним чином роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст.348КПК України та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Доводи прокурора про те, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, є необґрунтованими.

Згідно із приписом п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

При цьому суд наголошує, що приймаючи рішення не виходить за межі повноважень під час підготовчого судового засідання, адже суд не проводить оцінку доказів по справі, а лише перевіряє обвинувальний акт на наявність у ньому відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК України.

До обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є відповідно до ст. ст.291,109 КПК України невід`ємним додатком до обвинувального акту і має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування він не містить усіх процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень, що були прийняті під час досудового розслідування.

Верховний Суд України у своїй постанові№ 5-328 кс 16від 24 листопада 2016 року, виклав правову позицію стосовно питання про повернення обвинувального акту.

Вказаною постановою зазначено, що суду належить встановити, чи має недотримання вимог кримінального процесуального закону наслідок у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вказана позиція також викладена в Постанові ВС № 750 від 11.11.2020 року, відповідно до якої обвинувачення повинне бути сформульоване конкретно.

Крім того, суд вважає необхідним врахувати факт порушення права на захист обвинуваченого. Як встановлено судом, до обвинувального акту додана розписка, в якій обвинувачений вказав на порушення свого права на захист, щодо вручення обвинувального акту за відсутності захисника.

Захисник вказав, що його не було повідомлено про здійснення вказаної процесуальної дії.

Прокурор у судовому засіданні даний факт не спростував, вказавши, що він вважає, що участь захисника при пред`явленні обвинувального акту обвинуваченому у даному випадку обов`язковою не була.

З матеріалів кримінального провадження, зовсім не вбачається про вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а також з урахуванням тієї обставини, що суд не може усунути вищезазначені недоліки у судовому засіданні, вказане унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду та, відповідно до п.3 ч.3ст. 314 КПК України, обумовлює повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. 315 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150000627 від 02.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - повернути керівнику Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О.О.Худіна