Рішення № 96045393, 18.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2021 року 15:12 № 640/24021/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., при секретарі судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС ПРОМ"

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участі представників сторін:

від позивача - Калитаєв В.В.

від відповідача - Рибак А.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКС ПРОМ" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2020 року №0555240405; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки, викладені в акті від 15 квітня 2020 року №7066/26-15-04-05-16/42462433 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих к податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС ПРОМ" за лютий 2020 року», не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки податкові декларації зареєстровані Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ Некстрейд» на отримувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКС ПРОМ" не містять позначок про пільгу, отже позивачем відповідно до пукну 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по таким податковим накладним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що згідно з абзацем 3 пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України платник податку може відмовитися від використання «вугільної» пільги чи зупинити її використання на один або кілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій указується перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється або зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку до настання звітного періоду, у якому платник податку не передбачає її використання. Відмова від використання пільги, указаної в пункті 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, або застосування її використання зупиняється з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного в заяві. З огляду на викладене, відповідач вказує, що якщо постачальник не мав права у звітному періоді на відмову від пільги й помилково склав покупцеві податкову накладну з ПДВ на такі операції, то права на податковий кредит у покупця не буде.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 16 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві відповідно до пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКС ПРОМ" за лютий 2020 року, за результатом якої складено акт в акті від 15 квітня 2020 року №7066/26-15-04-05-16/42462433 (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження за лютий 2020 року податкових зобов`язань на суму податку на додану вартість 8 152 013,57 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2020 року №0555240405, яким позивачем зменшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 8 152 014,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 038 003,50 грн

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 року у рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість встановлено формування податкового кредиту на суму ПДВ 23 355 363 грн, в тому числі за рахунок податкових накладних, які зареєстровано в ЄРПН з товарного позицією 2701 (вугілля) на суму 8 152 013 грн 57 коп. В додатку 5 (в розділі II «податковий кредит») декларації з ПДВ за лютий 2020 року зазначено суму ПДВ по контрагентам-постачальникам Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Діоніс» - 7 000 013 грн 57 коп. та Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ Некстрейд» - 1 152 000 грн.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія): дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі а дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (пункт 201.3 статті 201 Податкового кодексу України).

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи копій податкових накладних, зареєстрованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ Некстрейд» на отримувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКС ПРОМ", такі податкові накладені не містять відмітку «Без ПДВ».

Відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Суд наголошує, що податковий кредит за операцією, звільненою від оподаткування, покупцем товару на підставі такої податкової накладної не формується.

Згідно з даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби України інформація про надання заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Діоніс» надано 18 лютого 2020 року № 9028400408; Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ Некстрейд» подано 31 березня 2020 року № 9067433878.

З системного аналізу викладеного вбачається, що постачальники Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Діоніс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Некстрейд» не мали права у звітному періоді (лютому 2020 року) на відмову від пільги й помилково склали покупцеві (позивачу) податкові накладні з ПДВ на такі операції, отже права на податковий кредит у позивача не має.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування виконано та доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС Пром» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 31 березня 2021 року.