Ухвала суду № 96044846, 05.04.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені адміністративного позову

05 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1546/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП ВП № 52457921 від 22.06.2018 р. у розмірі 1545,66 доларів США та 1551,66 грн, винесену державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Чорним Р.В.;

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 59172331 від 21.05.2019 р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, винесену старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Марко В.М.

Одночасно з позовом, представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 59172331 про примусове виконання постанови № 52457921, виданої 22.06.2018 р. Першим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1545,66 доларів США та 1551,66 грн, яке здійснюється відповідно до постанови від 29.09.2020 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 59172331 шляхом здійснення відрахувань з пенсії боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 43751,76 грн.

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову, представник позивача зазначає, що оскаржувані постанови є очевидно протиправними. Крім того, вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, а також істотно ускладнить розгляд спору і зробить неможливим відновлення порушених прав власності.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України надано визначення письмовому провадженню. Так, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом

Враховуючи положення п. 10. ч. 1 ст. 4 та ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, Першим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області 21.05.2020 р. відкрито виконавче провадження № 59172331 про примусове виконання постанови № 52457921, виданої 22.06.2018 р. Першим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1545,66 доларів США та 1551,66 грн. Виконавче провадження не закінчене.

Отже, державним виконавцем вчиняються виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП № 59172331.

Як видно із Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, виконавче провадження ВП № 52457921 з примусового виконання виконавчого листа від 06.04.202016 р. № 727/5769/15-ц закінчене 22.06.2018 р.

Водночас, позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59172331 від 21.05.2020 р. та постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 52457921 від 22.06.2018 р.

На думку суду, у цьому випадку неможливо стверджувати про очевидну протиправність рішеннь відповідача, оскільки на переконання суду, очевидна протиправність рішення суб`єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Питання обґрунтованості чи необґрунтованості винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору з виконання в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.

У будь-якому випадку, суд не вбачає на час розгляду заяви про забезпечення позову ознак очевидної протиправності, які б давали підстави для забезпечення позову.

Застосування судом обраних представником позивача заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на його доводах про вірогідність вчинення відповідачем дій, припущеннях тощо.

Крім того, представником позивача не надано до суду доказів на підтвердження існування загрози або імовірності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Суд зауважує, що представником позивача не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Відтак, доводи представника позивача на даному етапі свідчать не переконливо про наявність підстав для забезпечення позову.

При вирішенні заяви суд також виходить з того, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" також не містить механізму зупинення виконавчих дій в оспорюваному виконавчому провадженні до розгляду спору судом.

Пунктом 2 ст. 34 Закону "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов, з огляду на таке.

Так, протиправність рішень відповідача, які мали наслідком відкриття виконавчого провадження ВП № 59172331, можуть бути встановлені судом тільки за наслідком з`ясування всіх фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наданих доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності рішень відповідача, які, на думку позивача, порушують його права.

Також необхідно наголосити, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд не може надавати оцінку оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності до з`ясування всіх фактичних обставин справи, або застосовувати такі заходи забезпечення позову, які фактично призводять до задоволення позовних вимог до ухвалення рішення у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що зупинення стягнення за виконавчим провадженням не є тотожним зупиненню за виконавчим документом.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59172331 необхідно відмовити.

Стосовно зупинення стягнення на підставі постанови від 29.09.2020 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 59172331 шляхом здійснення відрахувань з пенсії боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 43751,76 грн, суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Судом встановлено, що постанова від 29.09.2020 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 59172331 не оскаржується у судовому порядку.

З огляду на те, що вищевказана постанова від 29.09.2020 р. у ВП № 59172331 не є предметом оскарження у справі, суд не може забезпечити позов шляхом зупинення вказаної постанови від 29.09.2020 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 59172331, оскільки, такі дії будуть суперечити п. 5 ч.3 ст. 151 КАС України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Із системного аналізу вимог наведеної статті вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Крім того, законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Суд зазначає, що забезпечуючи такий позов до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, рівності та змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Більше того, для можливості застосування судом вищезазначених форм забезпечення позову необхідна наявність певних підстав, передбачених чинним законодавством України, підтверджених відповідними доказами.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Доводи представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених представником позивача обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький