Рішення № 96044400, 06.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/348/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2020 року №0052200403,

встановив:

Акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2020 за № 0052200403.

Позивач посилається на те, що 23.09.2020 відповідачем була проведена камеральна перевірка АТ "Таврійська будівельна компанія" з питань своєчасності сплати податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених податковими деклараціями з рентної плати за ІІІ-IV квартали 2019 року та І квартал 2020 року, про що складено акт № 881/21-22-04-03/32702078. Перевіркою встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення. 13.10.2020 ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0052200403, яким накладено штрафні санкції у розмірі 20% на суму 93530,81 грн. до грошового зобов`язання рентна плата за користування надрами у сумі 159960,45 грн. за затримку граничних термінів. З наявного акта перевірки вбачається, що предметом її дослідження була не податкова звітність позивача, а своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. Позивач вважає, що своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання не є тим об`єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, відповідач був зобов`язаний провести документальну перевірку платника.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику представників сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 29.05.2018 року відкладено розгляд справи на 04.07.2018 року.

24.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погодився з позовними вимогами, посилається на те, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено камеральну перевірку АТ «Таврійська будівельна компанія» з питань своєчасності сплати податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, відповідно до:

1) розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 від 07.11.2019 № 9261312932) - граничний термін сплати 19.11.2019, фактично погашено 22.05.2020 в сумі 57364,50 грн., кількість днів затримки - 185, сума штрафу - 11472,90 грн. ,

2) розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 від 07.11.2019 № 9261312932) - граничний термін сплати 19.11.2019, фактично погашено 14.08.2020 в сумі 170530,80 грн., кількість днів затримки - 269, сума штрафу - 34106,16 грн. ,

3) Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 від 05.02.2020 №9333614644) - граничний термін сплати 19.02.2020, фактично погашено 14.08.2020 в сумі 182394,25 грн., кількість днів затримки - 177, сума штрафу - 36478,85 грн.

4) Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 від 05.05.2020 № 9096031221) - граничний термін сплати 19.05.2020, фактично погашено 14.08.2020 в сумі 57364,5 грн., кількість днів затримки - 86, сума штрафу 11472,90 грн.

Відповідач також зазначає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України. Окрім того, законодавець конкретизував, що, зокрема, може бути предметом камеральної перевірки, і звернув увагу на порядок її проведення - виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу, тобто, без виходу за податковою адресою - платника податків та перевірки первісних бухгалтерських документів. Крім того, перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводилась контролюючим органом у вересні 2020 року, тобто, під час дії абзацу 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. На час же проведення зазначеної перевірки, чинними нормами Податкового кодексу України було визначено право податкового органу на здійснення перевірки своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання в межах камеральної перевірки.

Ухвалою суду від 05.03.2021 відмовлено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в задоволенні клопотання про розгляд справи в спрощеному порядку у судовому засіданні з викликом сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

23.09.2020 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку АТ "Таврійська будівельна компанія" з питання своєчасності сплати податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених податковими деклараціями з рентної плати за ІІІ-IV квартали 2019 року та І квартал 2020 року, про що складено акт № 881/21-22-04-03/32702078.

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ), а саме підприємством з порушенням граничних термінів сплачено задекларовані податкові зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених податковими деклараціями за ІІІ та IV квартали 2019 року, І квартал 2020 року.

На підставі акту перевірки від 23.09.2020 року № 881/21-22-04-03/32702078 винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2020 за № 0052200403, відповідно до якого АТ "Таврійська будівельна компанія" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 93530,81 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 13.10.2020 за № 0052200403 позивач звернувся до суду, за захистом своїх прав.

Вирішуючи наявний спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Строк для подання звітності по рентній платі складає 40 календарних днів , що настають за останнім календарним днем звітного (податкового періоду), базовий податковий період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність платників податків при затримці сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом встановлених строків, визначено п. 126.1 статті 126 та платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, термінів та порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

З огляду на вищевикладене, предметом камеральної перевірки, у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, охоплюються питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього. Достатнім є данні, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання, шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

При цьому, при проведенні перевірок (правовідносини щодо проведення перевірки), відповідачем досліджувалась своєчасність сплати податкових зобов`язань та надавалась оцінка діям позивача з огляду на матеріальні норми, які були чинні у період, що перевірявся.

Зазначене повністю відповідає приписам статті 58 Конституції України, відповідно якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідальність, яка була застосована до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання існувала на момент проведення перевірки.

Перевірки проведено в межах строків встановлених ПК України, адже відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, а саме не пізніше закінчення 1095 дня.

Та обставина, що в акті перевірки неправильно зазначені реєстраційні номера, за якими були зареєстровані декларації , є недоліком перевірки, але ця обставина не спростовує вину позивача у несвоєчасній сплаті узгоджених самостійно податкових зобов`язань і не є підставою для визнання такої перевірки неправомірною.

Суд звертає увагу, що не вбачає порушення вимог ст. 19 Конституції України та свавільного втручанням у право на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якого можна віднести право не сплачувати безпідставні штрафи, так як втручання у право було "згідно закону", відповідало законній меті "забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів" та було "необхідним у демократичному суспільстві", у тому розумінні, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів, фіскальний орган довів наявність підстав для призначення податкових штрафів.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10, 14, 72, 77, 90, 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 111031001