Ухвала суду № 96044357, 02.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1294/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, Державної казначейської служби України, третя особа - Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною та скасування податкової вимоги від 13.11.2019 року №Ф-11937-51У та стягнення шкоди з бюджету,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати незаконною та скасувати податкову вимогу від 13.11.2019 року №Ф-11937-51У про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску станом на 31.03.2020 в розмірі 26539,26 грн.;

- стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України 26539,26 грн. шкоди шляхом безспірного списання цих коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.

Зі змісту позовних вимог суд вбачає, що позивач просить скасувати вимогу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 року №Ф-11937-51У, якою позивачу нараховано заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 26539,26 грн.

Одночасно з позовною заявою, представником позивача подано заяву про поновлення строку оскарження податкової вимоги, в обґрунтування якої зазначив, що у червні 2006 року, позивачка подала до органів податкової служби заяву про зняття з обліку у зв`язку із закриттям ФОП, знялась з реєстрації за адресою проживання АДРЕСА_1 та виїхала на постійне місце проживання за кордон.

Також зазначає, що при укладанні угоди купівлі - продажу нерухомості, позивачка дізналася про відкрите виконавче провадження по оскаржуваній вимозі, яке відкрито 05.05.2020 року.

Крім цього, представник позивача зазначає, що зазначені факти стали йому відомі 19.03.2021 після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №61943523. Просить поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши подану заяву, та додані до адміністративного позову додатки (копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги) судом встановлено, що представником позивача на підтвердження обґрунтування поважності причин пропуску такого строку не надано жодного доказу.

Відсутність доказів на обґрунтування доводів викладених як у позовній заяві так і в заяві про поновлення строку звернення з даним позовом до суду, у тому числі і відсутність у матеріалах справи оскаржуваного рішення, не дає суду можливість встановити пропуск такого строку.

Таким чином, відповідно до наявних письмових пояснень у тексті позову та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом із порушенням встановленого 10-денного строку звернення до суду, який встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогою щодо оскаржуваного рішення, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Суд дійшов висновку, що викладені у заяві про поновлення строку звернення з даним позов до суду є неповажними та не підтверджені доказами. Отже, позивачу необхідно повторно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою і докази поважності причин пропуску такого строку.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позивачем суду не надано.

Проте позивачем вказано щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір".

З цього приводу суддя зазначає наступне.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою особою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

З дослідженої судом позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи, не вбачається підстав застосування позивачем п.13 ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" при поданні даного адміністративного позову, оскільки відсутні вимоги в позовній заяві про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою особою або службовою особою..., а також відсутні докази заподіяння позивачу незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Натомість, позивачем заявлено вимогу про "стягнення з Державної казначейської служби України 26539,26 грн. шкоди, шляхом безспірного списання цих коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету", яка була сплачена 25.03.2021 року представником позивача при примусовому виконанні податкової вимоги від 13.11.2019 року №Ф-11937-51У.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача шкоди ( по суті боргу (недоїмки) єдиного внеску станом на 31.03.2020 в розмірі 26539,26 грн.), помилково ототожнені позивачем з вимогою про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади...

З огляду на викладене, твердження позивача щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" є безпідставним.

Статтею 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд звертає увагу позивача на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” (тут і надалі – в редакції, чинній на час подачі позовної заяви). Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання до суду даного позову, позивачем має бути доданий до нього документ про сплату судового збору у сумі 908,00 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім цього, в порушення ч.1 ст. 161 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення даної позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку;

- документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

- копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

- докази на обґрунтування доводів викладених у позовній заяві, відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1294/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Войтович І.І.