Рішення № 96043927, 02.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року Справа № 480/1220/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1220/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-23983/16-2-05 від 11.08.2020 про відмову їй у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки розміром 0,1500 га кадастровий номер 5923282800:01:006:0184 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Лучанського старостинського округу Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області (колишня територія Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути розроблену документацію та за результатами її розгляду, прийняти рішення у формі наказу про затвердження документації із землеустрою та наданні позивачу у власність спірної земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. За результатами розгляду клопотання відповідачем було видано наказ від 28.11.2019 № 18-18321/16-19-СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою", відповідно якого ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 0,15 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, 28.07.2002 головою Липоводолинської районної державної адміністрації було видане розпорядження № 331, яким затверджено технічну документацію по складенню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) із земель спільної часткової (колективної) власності членів колишнього КСП "Нове життя" на території Лучанської сільської ради. Цим же розпорядженням зазначено, що 701- громадянам - власникам земельних часток (паїв) видати державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Згідно додатку до вищезазначеного розпорядження позивач значилась у списках громадян - власників земельних часток (паїв), яким передано земельні частки (паї) у приватну власність № 567 . Так, при розпаюванні ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку (пай) загальним розміром 2,79 га, де із них 2,332 га рілля та, 0,460 - кормові угіддя.

На підстав розпорядження від 11.12.2002 позивач отримала державні акти серії Р2 № 675561 та серії Р2 № 640264.

На підставі виданого Головним управлінням наказу 28.11.2019 № 18-18321/16-19-СГ позивачем замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (пасовища), розташованої за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Проект був розроблений (сформована земельна ділянка для передачі у власність ОСОБА_1 ), погоджений у встановленому порядку та направлений для затвердження до Головного управління Держгеокадастру України у Сумській області. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11.08.2020 № 18-23983/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність у зв`язку з тим, що відповідно до інформації, наявної в Головному управлінні, встановлено, що позивачу надана земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4600 га, з кадастровим номером 5923282800:01:006:0184, згідно державного акту Р2 № 640264 , а частиною четвертою статті 116 Земельного Кодексу України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Позивач вважає відмову викладену в наказі від 11.08.2020 № 18-23983/16-20-СГ протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки право на безоплатну передачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірах, передбачених ст. 121 ЗК України (до 2 га), позивачем не використано. Причини різного цільового призначення по земельних ділянках 2,33 га (згідно державного акту Р2 № 675561 - є ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та 0,46 га (згідно акту Р2 № 640264 - є ділянкою як для ведення особистого селянського господарства) позивачу не відомі.

Ухвалою суду від 16.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.03.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Обґрунтовуючи правомірність відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки позивачу, відповідач зазначає, що позивачу вже надавалася земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5923282800:01:006:0184, площею 0,4600 га згідно державного акту Р2 № 640264. Таким чином, позивачем вже було реалізовано передбачене Земельним кодексом України право на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , відповідачем було видано наказ від 28.11.2019 № 18-18321/16-19-СГ, відповідно до якого позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 0,15 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі виданого відповідачем наказу від 28.11.2019 № 18-18321/16-19-СГ був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (пасовища), розташованої за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, та сформована земельна ділянка для передачі у власність позивачу.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11.08.2020 № 18-23983/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність у зв`язку з тим, що відповідно до інформації, наявної в Головному управлінні, встановлено, що позивачу надана земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4600 га, згідно державного акту Р2 № 640264, а частиною четвертою статті 116 Земельного Кодексу України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Суд вважає вказані висновки відповідача необґрунтованими, виходячи із наступного.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачено статтею 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовлення громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Також ч. 11 ст. 118 ЗК України передбачено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відтак, ЗК України встановлено порядок набуття права на землю громадянами, зокрема для ведення особистого селянського господарства, шляхом безоплатної передачі земельних ділянок у власність у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно одержання громадянином земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства саме відповідно до вищевказаного порядку дає право стверджувати про використання ним права на її отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач належним чином не обґрунтував правомірність свого наказу щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою, оскільки не навів конкретної норми, яка б забороняла особі один раз реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у межах норм приватизації 2 га за рахунок декількох земельних ділянок.

При цьому, посилання відповідача на частину 4 статті 116 Земельного кодексу України, суд не приймає до уваги, оскільки вказана норма визначає, що передача у власність земельних ділянок здійснюється один раз по кожному виду використання у межах визначених норм, і не містить прямої заборони щодо передачі декількох земельних ділянок одного виду використання у межах цих норм.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки позивачу, відповідач зазначає про те, що позивачу вже надавалася земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5923282800:01:006:0184, площею 0,4600 га згідно державного акту Р2 № 640264, однак доказів того, що раніше надана земельна ділянка (пай) є земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства суду надано не було.

За наведених обставин, суд робить висновок, що оскаржуваний наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою, не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправним, а позовні вимоги в частині його скасування - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанта поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого суб`єкта владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.09.2019 у справі № 818/1760/17, від 22.03.2018 у справі № 823/795/17, від 27.02.2018 у справі № 816/591/15-а, від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.

Враховуючи те, що підстави відмови позивачу у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки є такими, що не відповідають нормам Земельного кодексу України, про що зазначено вище, суд вважає, що в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ Держгеокадастру у Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення щодо відмови позивачу у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки судові витрати в розмірі 908 гривень.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, та передачі її у власність, викладену у формі наказу від 11.08.2020 № 18-23983/16-20-СГ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (площа 0,1500 га, кадастровий номер 5923282800:01:006:0184) у власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, будинок 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 908 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал