Рішення № 96043840, 06.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2021 року м. Рівне №460/966/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.02.2021 року №1700-0702-8/4050 про відмову в переведені ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", в результаті яких ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії державного службовця (переведення з одного виду пенсії на інший) згідно п.12 "Прикінцевих та перехідних положень"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу державної служби періоди роботи з 14.08.1998 по 31.05.2013 та з 25.12.2013 по 25.01.2021 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, здійснивши її перерахунок та виплату з урахуванням вже виплачених сум починаючи з 26.01.2021 року.

Позов обґрунтований тим, що позивач, з метою реалізації свого права, встановленого п.12 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу" (надалі, Закон №889), ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (надалі, Закон №3723), з урахуванням вимог Закону України від 05.11.1991№1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з досягненням пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії державного службовця, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) державного службовця. Однак відповідач, на думку позивача, протиправно відмовив йому, мотивуючи це тим, що позивач працював в Рівненській митниці ДФС, а згодом у Поліській митниці Держмитслужби та йому присвоювались спеціальні звання, тому цей період стажу не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723. Позивач вважає такі дії протиправними, та просить задовольнити даний позов повністю.

Судом встановлено, що позивачу з 12.03.2018 призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

26.01.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про переведення його на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.02.2020 №1700-0702-8/5461 позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії за віком, що призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В подальшому, у строк, встановлений судом, відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначив наступне.

На підставі Закону від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до положень Митного кодексу України. Також п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 "Про державну службу" передбачено втрату чинності Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993, окрім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пунктах 10,12 Прикінцевих і перехідних положень Закону "Про державну службу" від 10.12.2015.

Так, у своєму відзиві на дану позовну заяву відповідач зазначає, що статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року визначене конкретизоване коло посад державних службовців. Також відповідачем вказано, що Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1994 №283 передбачено зарахування до стажу державної служби роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів митного контролю.

Разом з тим, відповідач посилається на норми Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, за яким працівники Державної фіскальної служби та митної служби не входять до кола осіб на яких поширюється дія даного Закону. Зокрема періоди роботи на посадових осіб в органах державної митної служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи який дає право на призначення пенсії за нормами Закону України "Про державну службу".

Окрім того, відповідач посилається на рішення Конституційного суду України від 13.05.1997 року №1-зп, від 9.02.1999 року № 1-рп/99, від 05.04.2001 року № 3-рп/2001, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності.

В подальшому, позивачем через канцелярію суду 26.03.2021 було подано відповідь на відзив, де він вказав, що відповідно до правової позиції Верховного суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 686/8090/17 визначено, що згідно зі статтею 569 Митного кодексу України, працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього кодексу (здійснюють державну митну справу), здійснення організаційного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині не врегульованій ним - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства. За приписами статті 588 Митного кодексу України від 13.03.2012 року пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу" (далі Закон №889).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини першої ст.37 Закону №3723, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

У відповідності до ч.18 ст. 37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

01.05.2016 набув чинності Закон №889, згідно частини другої Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які станом на 01.05.2016 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону №3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою ст. 37 Закону №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Окрім того, позивач при обґрунтуванні своєї правової позиції посилається на норм Митного кодексу України (статті 544, 568, 569) приписами яких працівники, що здійснюють державну митну справу є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Стаж роботи в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та дає право на призначення пенсії відповідно до законодавства про державну службу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 14.11.2018 №686/8090/17 за адміністративним провадженням №К/9901/42428/18, К/9901/42431/18 та від 19.06.2018 у справі 465/7218/16.

Перелік посад державної служби, які обіймали особи державні службовці, що належать до певної категорії посад, передбачених Законом № 3723-ХІІ, визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 25 Закону № 3723).

За приписами частин першої та другої Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст.25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, зокрема, на посадах органів митного контролю.

Згідно частини другої вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 569 Митного кодексу України, працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів с державними службовцями.

Частиною першою ст.588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

З матеріалів справи встановлено та підтверджено, що позивачем досягнуто віку, передбачено ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стаж державної служби позивача підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 від 07.14.1992 року, довідками Поліської митниці Державної митної служби від 11.02.2021 року № 7.13-1/12/10-12/1175, від 25.01.2021 року №7.13-22/38-030, від 25.01.2021 року № 7.13-22/038-031, від 26.01. 2021 року № 7.13-22/50-033, що підтверджують складові заробітної плати та підтверджують наявність необхідного 20-річного стажу державної служби; присягою державного службовця, яка прийнята ОСОБА_1 30.05.1995 року, суд вважає, що всі складові, які відображені в довідках про види оплати праці є складовими заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Крім того, згідно довідки Поліської митниці державної митної служби №7.13-12/12/10/7 від 29.01.2021, стаж державної служби ОСОБА_1 станом на дату звільнення становив 34 роки 7 місяців 30 днів. Стаж служби ОСОБА_1 в органах Державної митної служби становить 28 років 6 місяців 13 днів і на момент звільнення з органів митної служби має спеціальне звання радника митної служби І рангу.

Разом з тим, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд при прийнятті рішення звертає увагу зокрема на те, що у разі неврегульованості окремих питань, нормами загального законодавства, слід застосовувати норми спеціального законодавства. Нормою прямої дії, а саме: статей 544, 569, 588 Митного кодексу України передбачено право позивача на призначення пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України "Про державну службу" №889.

Окрім того, встановлено, що в позивача наявні обставини, передбачені п.12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", а саме - наявність не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справах "Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та "Федоренко проти України" щодо "законних очікувань".

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, коли позивач досяг необхідного віку станом на дату подання відповідної заяви до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.01.2021 року, має необхідний страховий стаж роботи та має не менш як 20 років державної служби, він набула права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а відтак відмова відповідача є протиправною, що, в свою чергу, кореспондує право позивача на призначення такої пенсії з дня звернення, тобто з 26.01.2021.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, сплачений судовий збір підлягає відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлену листом від 02.02.2021 №1700-0702-8/4050.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м.Рівне, код ЄДРПОУ 21084076) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. номер НОМЕР_1 ) з 26.01.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м.Рівне, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06 квітня 2021 року

Суддя Д.Є. Махаринець