Рішення № 96043658, 06.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5421/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

29.09.2020 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач) про:

- визнати протиправним та скасувати рішення №79 від 20.03.2020 відділу з питань перерахунку пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020 без обмеження граничного розміру;

- перерахунок здійснити за останні 12 місяців з часу звернення до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто з 20.03.2019;

- виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови КМУ №649 від 22.08.2018.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" 1798-ХІІ від 05 листопада 1991 року. У зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020, однак відповідачем відмовлено у проведенні такого перерахунку з посиланням на відсутність нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. З вказаним рішенням позивач не погоджується, посилаючись на рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, та визначено, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Вважає, що має право на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від загальної суми складових місячного заробітку (окладу, класного чину, вислуги років, інших виплат, які передбачені чинним законодавством), без обмеження її максимального розміру на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву (а.с.45-48) зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Полтавській області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Після 13 грудня 2019 року нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, який би дав підстави для перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру", не прийнято. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам. Крім того, вимога щодо здійснення виплати перерахованої пенсії є передчасною, адже є похідною від вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №560/2120/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 поновлено провадження у справі №440/5421/20.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 07.07.2011 отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру".

Прокуратурою Полтавської області 28.02.2020 видано довідку№18-237 вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017. Довідка видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)2019 (а.с.115)

19.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії (а.с.113).

Разом із заявою подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку прокуратури Полтавської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій (а.с.115).

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 20.03.2020 №79 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку його пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Черкаської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020 без обмеження максимальним розміром, у зв`язку з відсутністю правових норм щодо проведення перерахунку (а.с.111-112).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих раніше визначалось статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

Так, частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, яким частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, з 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року (далі Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, таке положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ як "умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України" втратило чинність.

У чинному Законі України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року /далі - Закон № 1697-VII/ пенсійне забезпечення прокурорів врегульовано, зокрема, частиною 20 статті 86 (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28 грудня 2014 року), якою встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 /далі - Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019/ положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" №2136-VIII від 13 липня 2017 року.

В пункті 2 резолютивної частини Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019 вказано, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ("умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України") втратило чинність з 13 грудня 2019 року.

У пункті 3 резолютивної частини Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України установив такий порядок виконання рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Враховуючи викладене, з 13 грудня 2019 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій визначені частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в первинній редакції), яка не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників. Вказана постанова є чинною та підлягає застосуванню, оскільки ця постанова уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі постанови КМУ № 657).

Аналогічні за змістом висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 14 грудня 2020 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року (оприлюднена 01 березня 2021 року) за наслідками розгляду зразкової справи №560/2120/20.

Згідно з вимогами частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, приймаючи рішення №79 від 20.03.2020, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведені вище норми, якими врегульовано спірні відносини, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу №79 від 20.03.2020 та зобов`язати відповідача з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Полтавської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

З огляду на наведений висновок суду щодо виникнення у позивача права на відповідний перерахунок лише з 13 грудня 2019 року, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії за останні 12 місяців з часу звернення до відповідача із заявою, тобто з 20.03.2019.

Вирішуючи позовні вимоги про покладення обов`язку на відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати та без обмеження максимальним розміром, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Беручи до уваги те, що перерахунок з 13 грудня 2019 року та виплату пенсії з урахуванням довідки Прокуратури Полтавської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020, позивачу ще не проведено та наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок такої пенсії буде проведений у меншому відсотковому розмірі та пенсія буде обмежена відповідачем максимальним розміром, суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказані позовні вимоги не підлягають захисту судом і у їх задоволенні слід відмовити у зв`язку з передчасністю їх заявлення.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, яка відображена у рішенні від 14 вересня 2020 року за наслідками розгляду зразкової справи №560/2120/20.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці між перерахованою та фактично отриманою пенсією саме однією сумою, адже зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі судового рішення само по собі передбачає виплату заборгованості по ній, а тому додаткового встановлення способу виплати «однією сумою» судовим рішенням не потребується.

Стосовно вимоги позивача при виплаті перерахованої пенсії не застосовувати постанову Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, суд зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №640/5248/19, яка набрала законної сили 22 липня 2020 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", яким затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, втратив чинність з 22 липня 2020 року.

Оскільки у разі втрати чинності нормативно-правовим актом, такий нормативно правовий акт не підлягає застосуванню з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде застосовувати норми нормативно - правового акту, які втратили чинність. Відтак, права позивача у цій частині наразі не порушені, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає .

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

З огляду на те, що витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не поніс, відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Вирішуючи клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу 10500 грн., суд дійшов наступних висновків.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17, від 04.02.2020 у справі № 480/4107/18 .

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги від 10.09.2020 (а.с.24-25)15/, ордер (а.с.22), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.23), розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу (а.с.26), акт виконаних робіт від 18.09.2020 (а.с.27), квитанцію №10/8 від 18.09.2020 на суму 10500,00 грн. (а.с.28).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

До розрахунку суми гонорару за надання адвокатських послуг /а.с. 16/ включено надано наступні послуги: 1) попередня консультація щодо захисту прав та законних інтересів - 200 грн; 2) правовий аналіз - 300 грн; 3) складання та направлення до суду позовної заяви - 3000 грн; 4) представництво інтересів в суді 1-ї інстанції (участь у судовому розгляду, участь при оголошені рішення суду, аналіз рішення суду по справі) - 7000 грн (а.с.26).

Суд зазначає, що попередня консультація щодо захисту прав та законних інтересів, надання юридичної консультації, правовий аналіз, складання та направлення до суду позовної заяви - фактично відносяться до дій щодо складання позовної заяви у справі незначної складності.

Крім того, представництво інтересів, а саме, участь у судових засіданнях не здійснювалася, оскільки розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Враховуючи викладене, на переконання суду, наведені обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а також часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань, у цьому випадку має бути зменшений та визначений у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 20.03.2020 №79 про відмову у проведенні ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Полтавської області №18-237 вих.20 від 28.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко