Рішення № 96043382, 05.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9504/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0666 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини А0666, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року включно в сумі 27494,22 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Ухвалами суду від 29.09.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 27.11.2020 року: вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; від 23.12.2020 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 23.03.2021 року. (а.с.67-69)

11.12.2020 року представником позивача до суду подано клопотання, вхід. № 52906/20, в якому останній просить провести розгляд справи в порядку письмового провадження. (а.с.47) Від відповідача жодних заяв щодо іншого порядку розгляду справи або про відкладення судового розгляду до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач з 25.10.2015 року по 27.10.2016 року проходив військову службу у військовій частині А0666 (В0095);

- у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову;

- 8 травня 2020 року позивачем надіслано поштою заяву до військової частини А0666 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення;

- заява отримана представником військової частини А0666 20 травня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення. Проте, у визначений законодавством термін відповідь військовою частиною надана не була. Також, з наявної практики військова частина А0666 відповіді за заяви колишнім військовослужбовцям не надає;

- за наявною інформацією відповідач виконував вимоги листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, яким було призупинено виплату індексації грошового забезпечення позивачу. Проте станом на день призупинення виплати індексації грошового забезпечення позивачу дію Закону України № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів» та дію постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не було призупинено. Відповідачем же було проявлено активну діяльність, яка була спрямована на виконання нормативно-правових актів різної юридичної сили, а саме: відповідач вчинив дії відповідно до нормативно-правового акту (роз`яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року № 248/3/9/1/2 про призупинення виплати індексації грошового забезпечення до окремого розпорядження), який повністю суперечить правовим актам вищої юридичної сили (Закону України «Про індексацію грошових доходів» та Постанові № 078), що спричинило протиправні дії;

- відсутність затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Наведена позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 січня 2018 року по справі № 243/5366/16-ц та від 3 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17;

- відповідач зловживаючи своїм службовим становищем протиправно до цього часу приховує інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення в тому числі індексацію позивачу, чим саме підтверджує, що у оскаржуваний період протиправно взагалі не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення;

- згідно правового висновку Верховного Суду України в постанові від 07.08.2019 року по справі № 825/694/17, щодо обчислення індексу споживчих цін, зазначено, що відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

- відповідно до правового висновку Верховного Суду України в постанові від 03.04.2019 року по справі № 638/6967/17: правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації;

- відповідно до правового висновку Верховного Суду України в ухвалі від 30 червня 2020 року по справі № 380/2597/20: базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця;

- пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 1 січня 2008 року;

- січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців;

- грошове забезпечення позивача за період служби з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року жодного разу не було менше прожиткового мінімуму. Тому, в розрахунку індексації грошового забезпечення не вказано грошового доходу, що індексується (грошове забезпечення), а вказано прожитковий мінімум, так як індексація грошових доходів проводиться в межах прожиткового мінімуму;

- проведений розрахунок індексації грошового забезпечення розроблений у відповідності до приписів Постанови № 1078 та доповнений додатковими графами для більш розширеного розуміння порядку розрахунку індексації грошового забезпечення. Розрахунок проведено починаючи з січня 2008 року з метою висвітлення порядку розрахунку наростаючого індексу споживчих цін. За період проходження служби позивачем з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року сума невиплаченої індексації грошового забезпечення складає 27494,22 грн., а саме: у грудні 2015 року 2302,64 грн. (167,10%*1378,00 грн.); у січні 2016 року 2302,64 грн. (167,10%*1378,00 грн.); у лютому 2016 року 2302,64 грн. (167,10%*1378,00 грн.); у березні 2016 року 2419,77 грн. (175,60%*1378,00 грн.); у квітні 2016 року 2419,77 грн. (175,60%*1378,00 грн.); у травні 2016 року 2546,20 грн. (175,60%*1450,00 грн.); у червні 2016 року 2710,05 грн. (186,90%*1450,00 грн.); у липні 2016 року 2710,05 грн. (186,90%*1450,00 грн.); у серпні 2016 року 2710,05 грн. (186,90%*1450,00 грн.); у вересні 2016 року 2710,05 грн. (186,90%*1450,00 грн.); у жовтні 2016 року 2360,37 грн. ((186,90%*1450,00 грн.)/31*27) (за 27 днів);

- враховуючи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року (справа № 815/1048/16) спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Станом на 05.04.2021 року відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від відповідача до суду не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані позивачем, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В0095 (по стройовій частині), Міністерство оборони України, від 27.10.2016 року № 226 (а.с.22), наказано, зокрема,

- військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації старший сержант ОСОБА_1 , командир відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення 2 механізованого батальйону військової частини пп В0095, відповідно до Указу Президента України від 26.09.2016 № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації…» звільнити з військової служби у запас, вважати, що справи та посаду здав з 27.10.2016 року, виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити для зарахування на військовий облік до Кіровоградського ОМВК міста Кіровоград;

- щорічна основна відпустка за 2016 не надавалась, виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік. Виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 23 днів;

- виплатити щорічну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмір 515% від посадового окладу, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмір 50% від посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% від місячного грошового забезпечення, за період з 01 жовтня по 27 жовтня 2016 року;

- на підставі «Порядку обліку особового складу, який перебуває в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей…» затвердженого НГШ ГК ЗСУ від 15.02.2016 року № 4286о/с та наказу Міністра оборони України від 10 лютого 2016 року № 67 «Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» виплатити грошову винагороду за участь в АТО у розмірі 4200,00 грн. пропорційно за період з 01.10.2016 по 23.10.2016;

- виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню у розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяких іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, за 2016 рік не отримав.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема (а.с.11-21):

- заяви позивача від 06.05.2020 року до відповідача з проханням надати позивачу, зокрема, довідку про виплату або невиплату йому індексації грошового забезпечення за весь період проходження служби у військовій частині А0666, починаючи з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року, з доказами його надіслання відповідачу поштою та отримання відповідачем 20.05.2020 року;

- листа Міністерства соціальної політики України «Про індексацію грошового забезпечення» від 29.12.2017 року № 122/0/66-17, адресованого Департаменту фінансів МО України;

- листа Міністерства соціальної політики України від 15.04.2020 року № 49/0/214-20, адресованого позивачу;

- розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року;

- листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.01.2018 року № 1725/з;

- листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України Міністру оборони України № 248/3/8/85 від 31.01.2018 року;

- роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, відповідно до яких, зокрема, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення тощо;

- довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від 27.10.2016 року № 3837, виданої ОСОБА_1 за період листопад 2015 року - жовтень 2016 року;

- сторінок військового квитка серії НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (чинний у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (чинний у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 4 Закону).

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 надалі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 вказаного Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 825/874/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на індексацію грошового забезпечення за спірний період.

Щодо позовних вимог в частині застосування при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року включно - січня 2008 року як базового місяця, суд виходить з такого.

Суд звертає увагу, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення, в тому числі із визначенням відповідного базового місяця для нарахування такої індексації.

Отже, повноваження щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабміну України від 17.07.2003 року № 1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII також покладаються на відповідача.

Разом з цим, виходячи з вищенаведеного змісту наказу командира військової частини польова пошта В0095 (по стройовій частині), Міністерство оборони України, від 27.10.2016 року № 226, який не містить даних щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу, та з урахуванням того, що матеріали справи не містять інших доказів щодо періоду, розмірів та порядку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу, в тому числі з встановлення базового місяця для їх здійснення, - відсутні підстави вважати, що відбулося порушення прав позивача щодо застосування відповідачем базового місяця, який на думку позивача повинен застосовуватись.

Водночас, суд звертає увагу, що саме в процесі виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком № 1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.

Окрім того, виходячи з положень ст. 5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. Оскільки виплату та розрахунок індексації відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця, з яким він не погоджується, не є порушеним.

Таким чином, оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, тому наразі відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав позивача, пов`язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця «січень 2008 року» відсутні.

На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про передчасність в даному випадку позовних вимог щодо застосування при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.

Одночасно, суд наголошує, що у разі незгоди з подальшими діями відповідача щодо визначення базового місяця, розміру нарахування та виплати індексації, позивач не позбавлений можливості звернутися з захистом порушених прав до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування місяця «січень 2008 року» як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року.

За наведених вище підстав, оскільки нарахування певних сум індексації також належить до повноважень відповідача, відповідного розрахунку та нарахування сум індексації позивачу станом на даний час за спірний період не здійснено, що унеможливлює перевірити правильність такого розрахунку та встановити суми індексації, які підлягають виплаті позивачу за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому суд не бере до уваги посилання представника позивача на наведені у позовній заяві висновки Верховного Суду, з тих підстав, що вони викладені Верховним Судом на підставі інших фактичних обставин, отже щодо інших спірних правовідносин.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 104 від 17.02.2021) до 30 квітня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Військової частини А0666 (місцезнаходження: смт. Чорноморське, Лиманський район, Одеська область, 67570; ідентифікаційний код юридичної особи: 07805221) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0666 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину А0666 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 27.10.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова