Рішення № 96043182, 06.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/74/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1108 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Ревер С.В., звернувся до суду з позовом до Військової частини А1108 (далі - відповідач, в/ч А1108), в якому, просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення позивачу у період з 01.01.2016 по 01.03.2018;

- стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 75 839 грн 97 к.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом командира в/ч А1108 від 06.03.2018 №53 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З`ясувавши, що військова частина А1108 не виплачувала йому індексацію грошового забезпечення у період часу з 01.01.2016 до 01.03.2018, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав з позовом про зобов`язання в/ч А1108 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вказаний період. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №380/3805/20 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

На виконання рішення суду від 23.06.2020 у справі №380/3805/20 в/ч А1108 згідно платіжного доручення №847 від 27.11.2020 виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 4 503 грн 21 к. Оскільки в/ч А1108 невірно визначено базовий місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, нарахування належної йому суми індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018, є неправильним. У зв`язку із цим позивач звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для з`ясування розміру індексації за період з 01.01.2016 по 01.03.2018. Згідно до висновку експерта від 29.04.2020 №2706 розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-VII «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2005 №1078 становить 80 343 грн 18 к. Зазначає, що базовим місяцем для індексації є січень 2008 року, а не січень 2016 року, як визначив відповідач.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець. Отже, для проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 06.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 05.04.2021 (вх.№22607) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 05.04.2021 (вх.№22635) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч А1108 та наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 02.02.2018 №39 був звільнений у запас з посади заступника командира 1-го реактивного артилерійського дивізіону з морально-психологічного забезпечення.

Наказом командира в/ч А1108 від 06.03.2018 №53 (по стройовій частині) майор ОСОБА_1 з 06.03.2018 року виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Дрогобицько-Бориславського ОРВК Львівської області.

ОСОБА_1 21.11.2019 звернувся до командира в/ч А1108 з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, у відповідь на яку отримав довідку про доходи за 2015-2018 роки.

Відповідач не нараховував та не виплатив індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018, що зумовило звернення позивача до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №380/3805/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020, позов ОСОБА_1 частково задоволено: визнано протиправною бездіяльність в/ч А1108 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та зобов`язано в/ч А1108 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Рішення суду від 23.06.2020 у справі №380/3805/20 набрало законної сили 05.10.2020.

На виконання рішення суду від 23.06.2020 у справі №380/3805/20 в/ч А1108 платіжним дорученням №847 від 27.11.2020 виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 4 503 грн 21 к., вказане підтверджується листом в/ч А1108 від 15.12.2020 №173.

Вважаючи неповною суму нарахування індексації грошового забезпечення, представник позивача звернувся до в/ч А1108з запитом від 03.12.2020.

В/ч А1108 листом від 15.12.2020 №173 повідомило про нарахування індексації грошового забезпечення у сумі 4 503 грн 21 к. та додало до листа довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в/ч А1108 січень 2016 року значиться як базовий місяць.

Позивач, вважаючи, що відповідач при обчисленні індексації грошового забезпечення неправомірно застосував інший базовий місяць ніж той, який визначено законодавством, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до частини першої-третьої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Згідно із абзацом 2 статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із статтею 3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці 3 статті 1 Закону №1282-XII, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із статтею 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 6 лютого 2003 р. № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абзацами 1, 2, 5, 6 пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзацами 1 та 6 пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

У рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 01.06.2019 (справа № 825/1987/17), від 20.11.2019 (справа № 620/1892/19), від 05.02.2020 (справа № 825/565/17), індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Як видно з довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 на виконання рішення суду від 23.06.2020 у справі №380/3805/20 в/ч А1108 платіжним дорученням №847 від 27.11.2020 виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 4 503 грн 21 к.

Відповідач стверджує, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 позивачу нарахована і виплачена у повному обсязі, базовим місяцем для нарахування є січень 2016 року. Вказане відображено у довідці-розрахунку в/ч А1108.

Позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення повинен бути січень 2008 року.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходив з такого.

Аналіз пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Як встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 №380/3805/20, ОСОБА_1 з 2016 до 01.03.2018 безперервно проходив службу у в/ч А0508.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Отже, з 2016 року базовим місяцем для нарахування індексації ОСОБА_1 став січень 2008 року.

В подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01.03.2018), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Тому суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року, а не січень 2016 року, як помилково вважає відповідач, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

Судом встановлено, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 відповідачем неправильно встановлено базовий місяць, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах.

Вказане зумовлює висновок суду про протиправність дій відповідача, які полягають у неповноті нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці в/ч А1108, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії в/ч А1108 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 75 839 грн 97 к. є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до задоволення, виходячи з такого.

В обґрунтування вказаного розміру суми індексації грошового забезпечення позивач посилається на висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2706 від 29.04.2020, складений за результатами проведення судово-економічної експертизи на його замовлення за заявою від 16.04.2020.

Надаючи оцінку наданому позивачем висновку експерта, суд виходить з того, що відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статті 90 КАС України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

З аналізу норм Закону 1282-XII та Порядку № 1078 слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органа, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення.

Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, тоді як завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач вже звертався до відповідача за нарахуванням і виплатою індексації.

За наслідками такого звернення, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №380/3805/20, відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення в сумі 4 503 грн 21 к.

Водночас, як випливає із встановлених в цій адміністративній справі обставин, нарахування індексації грошового забезпечення відбулось невірно у зв`язку із застосуванням не того базового місяця.

Такий висновок суду підтверджується висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2706 від 29.04.2020, складеним за результатами проведення судово-економічної експертизи за заявою ОСОБА_1 від 16.04.2020, який суд бере до уваги.

Висновок складено на підставі дослідження документів, виданих в/ч А1108 та поданих експерту.

Згідно з висновком № 2706 від 29.04.2020 документально підтверджується розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 відповідно до вимог Закону №1282-VII та Порядку №1078 в загальній сумі 80 343 грн 18 к.

Таким чином, загальна сума недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 становить 75 839 грн 97 к. (80 343 грн 18 к. - 4 503 грн 21 к. = 75 839 грн 97 к.).

Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що судовий захист має бути реальним і спрямованим на повне і беззаперечне відновлення порушеного права. А механізм відновлення порушеного права позивача має бути застосований у ефективний спосіб, тобто такий, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, що цілком відповідає засадам, задекларованим Європейським судом з прав людини.

На думку суду, відповідач мав можливість здійснити правильне нарахування і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки, однак цього не зробив.

Тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є саме стягнення визначеної у висновку експерта суми заборгованості, а не зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, оскільки обрання такого способу захисту порушеного права позивача виключить повторні звернення ОСОБА_1 до суду в разі нового невірного обчислення суми індексації.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з проведенням судово-економічної експертизи, суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач просить стягнути з бюджетних асигнувань відповідача витрати, пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи 1 961 грн 28 к.

Вимоги до висновку експерта визначено статтею 101 КАС України.

Відповідно до частин першої-третьої вказаної статті висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з частиною шостою статті 101 КАС України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Судом встановлено, що висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2706 від 29.04.2020 відповідає вимогам статті 101 КАС України.

Частиною першою, шостою та сьомою статті 104 КАС України встановлено порядок проведення експертизи на замовлення учасників справи. Так, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 (замовник) та Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (виконавець) укладено договір на проведення судово-економічної експертизи від 29.04.220 №2706, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується на підставі листа (заяви) замовника від 16.04.2020 надати послуги з проведення судово-економічної експертизи у порядку та на умовах, передбачених вказаним договором. Відповідно до пункту 3.2. вказаного договору вартість проведення експертизи визначається на підставі рахунку. Розрахунок вартості проведення судово-економічної експертизи оформляється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1994 № 710 та наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2020 № 328/5.

Актом здачі-приймання висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2706 від 29.04.2020 підтверджено затрачений виконавцем час: 12 год. та ціну: 12.00 год. х 163 грн 44 к. = 1 961 грн 28 к; а також факт передачі виконавцем та прийняття замовником послуг з проведення судово-економічної експертизи щодо визначення суми індексації грошового забезпечення.

У квитанції від 22.04.2020 №48937236 зазначено вартість, що сплачена за складення висновку економічного експертного дослідження, а саме 1 961 грн 28 к.

Судом взято до уваги при прийнятті рішення висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2706 від 29.04.2020.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не висловив жодних заперечень стосовно вказаного висновку експерта ані щодо визначення суми індексації, ані щодо вартості експертизи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на проведення судово-економічної експертизи є витратами, що безпосередню пов`язані із розглядом справи, тобто є судовими витратами, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача шляхом стягнення на користь позивача 1 961 грн 28 к. у зв`язку із задоволенням позову.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для його відшкодування відповідно до частини першої статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1108 (вул. Трускавецька, буд. 64, м. Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область, 82100, код ЄДРПОУ 08113287) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини А1108 (вул. Трускавецька, буд. 64, м. Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область, 82100, код ЄДРПОУ 08113287) щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у період з 01.01.2016 по 01.01.2018.

Стягнути з Військової частини А1108 (вул. Трускавецька, буд. 64, м. Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область, 82100, код ЄДРПОУ 08113287) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 у сумі 75 839 (сімдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн 97 к., з урахуванням податків, зборів та інших платежів відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнути з Військової частини А1108 (вул. Трускавецька, буд. 64, м. Дрогобич, Дрогобицький район, Львівська область, 82100, код ЄДРПОУ 08113287) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одну) грн 28 к. судових витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома