Рішення № 96042866, 05.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/695/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву представника позивача Коструб Тетяни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача Коструб Тетяни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не виплати пенсії з березня 2020 року ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Рубіжанське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити нарахування та виплату пенсії з березня 2020 року з виплатою усієї суми заборгованості ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що до березня 2020 року відповідач нараховував пенсійне забезпечення та перераховував належні до виплати суми на картковий рахунок, відкритий на ім`я в АКБ «Ощадбанк». У березні 2020 року на картковий рахунок не була зарахована щомісячна пенсія, що підтверджується роздруківкою з пенсійного рахунку.

Діями, що полягають у невиплаті та неперерахуванні пенсії, відповідач грубо порушив охоронювані Конституцією та Законами України права, тим самим позбавивши єдиного джерела для існування.

Відповідач позов не визнав, про що 04 березня 2021 року подав відзив на позовну заяву (а.с. 33-38).

В обґрунтування відзиву зазначено, що 24.11.2016 у зв`язку з переміщенням позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області з заявою, в якій просив запросити пенсійну справу за віком з управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, надав довідку внутрішньо переміщеної особи від 24.11.2016 №0000044173, виданої управлінням соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, згідно з якою він фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за паспортом: АДРЕСА_2 , заяву про перерахування суми пенсії на картковий рахунок відкритий в ТВБВ № 10012/026 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Позивача взято на облік до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, правонаступником якого є Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області як отримувача пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, з 01.03.2016 за даними електронної та макетом паперової пенсійної справи, як внутрішньо переміщену особу.

Виплата пенсії позивачу здійснювалася з 01.03.2016 по 29.02.2020 через рахунки та мережу установ і пристроїв Рубіжанського відділення Луганської філії АТ «Ощадбанк».

Відповідно до абз. 2 п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 662, далі - Порядок № 1596), для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком № 509, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк».

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку. За приписами п. 17 Порядку № 1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, орган Пенсійного фонду щороку забезпечує ідентифікацію та верифікацію особи шляхом обов`язкового пред`явлення одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання.

Якщо ідентифікація та верифікація особи не відбулася протягом року, орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку і проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки у разі, коли протягом року не відбулася ідентифікація та верифікація одержувача з обов`язковим пред`явленням ним паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання (п. 19 Порядку № 1596).

В січні 2020 року до відповідача надійшов лист Луганського обласного управління AT «Ощадбанк» від 20.01.2020 №110.14-08/1-б/т по клієнтах, за рахунками яких суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік, в яких поряд з іншими клієнтами зазначений ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначена інформація є іншим випадком у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV.

На підставі зазначеної інформації відповідачем прийнято розпорядження від 20.01.2020 про призупинення виплати пенсії позивачу з 01.03.2020.

Пенсія позивачу виплачена по 29.02.2020. З 01.03.2020 нарахування пенсії позивачу не здійснюється. Заборгованості по невиплаченій пенсії немає.

З 01.03.2020 та по день надання цього відзиву позивач із заявою про поновлення виплати пенсії та необхідними документами, які б дозволяли з`ясувати (спростувати) обставини, які стали підставою для зупинення виплати пенсії, до органу Пенсійного фонду України не звертався, отже фактично позивачем не вчинено необхідних дій для реалізації права на отримання належних йому сум пенсійних виплат, передбачених Порядком.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році» встановлено, що для здійснення з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Чернігівській областях начальникам відповідних головних управлінь забезпечити у порядку, встановленому законом, укладання договорів з публічним акціонерним товариством «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів. Для здійснення з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у областях начальники відповідних головних управлінь зобов`язані у порядку, встановленому законом, укласти договори з публічним акціонерним товариством «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

Відповідач наголошує на тому, що починаючи з 01.01.2019 відповідач не має діючих договорів з ПАТ «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

З 01.01.2019 відповідач здійснює виключно нарахування пенсійних виплат, фінансування таких виплат здійснюється з поточних рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, позовні вимоги визнати безпідставними та необґрунтованими, та залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.10-11).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , є пенсіонером та призначена пенсія за віком, перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України картки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пенсійного посвідчення (а.с. 6-7)

Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача, копію якої надано відповідачем до матеріалів справи встановлено.

24 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про запит пенсійної справи з УПФУ Старобільського району Луганської області, яку реалізовано відповідачем 04.01.2017 (а.с. 39, 40).

Згідно з розпорядження № 5027 від 15 лютого 2017 року позивача взято на облік з 01 березня 2016 року (а.с. 40).

Позивач надав відповідачу заяву від 24 листопада 2016 року щодо поточного рахунку, відкритого в ТВБВ № 10012/026 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (а.с. 43).

Відповідно до довідки Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області позивачу в лютому 2020 року пенсію нараховано та виплачено, за період з березня 2020 року по лютий 2021 року позивачу пенсія не нараховувалась та не виплачувалась (а.с. 46).

Відповідно до листа ТВБВ № 10012/026 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 110.14-08/1-б/т від 20 січня 2020 року відповідачу надано інформацію по клієнтам, за рахунками яких суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік, або не одержуються більше як один рік (а.с. 45).

В додатку до листа №110.14-08/1-б/т від 20 січня 2020 року зазначено, зокрема, ОСОБА_1 (а.с. 45).

Згідно з розпорядженням про зупинення виплати пенсії від 20 січня 2020 року, на підставі листа ТВБВ № 10012/026 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» №110.14-08/1-б/т від 20 січня 2020 року щодо одержувачів пенсій, на рахунки яких було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів на протязі 12 місяців, або одержання виконувалось за довіреністю призупинено виплату пенсії позивачу з 01 березня 2020 року (а.с. 44).

На виконання ухвали суду від 18 березня 2021 року від ТВБВ № 10012/026 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» надійшов лист № 110.40-24/159 від 25 березня 2021 року та виписка по картковому рахунку позивача за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, з якої вбачається, що позивач не отримував пенсію, кінцевий баланс 43630,58 грн (а.с. 57-58).

На підставі вищеописаних письмових доказів судом встановлено, що виплату пенсії призупинено з березня 2020 року.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною першою статті 4 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 Закону № 1058-IV , згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) (далі - Порядок № 1596) визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1596 якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Частиною другою статті 20 Закону № 1706-VII визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

Преамбулою Закону № 1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

При цьому згідно з преамбулою Закону № 1706-VII цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Разом з цим, суд зазначає, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним», установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб; для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

Згідно з пункту 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Пунктами 9 - 11 вказаної Постанови визначено, що між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку. Одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку згідно з пунктом 10 цього Порядку.

Оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою, який змінив місце проживання, на нього поширюються вимоги щодо відкриття рахунку в уповноваженому банку ПАТ «Ощадбанк».

Суд звертає увагу, що метою визначення виплати пенсій внутрішньо-переміщеним особам виключно через рахунки в ПАТ «Державний ощадний банк України» є збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; забезпечення виплати пенсійних і соціальних допомог; недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат.

Порядок припинення та поновлення виплати пенсії визначений нормами статті 49 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з положеннями частини першої зазначеної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ, визначений частиною першою статті 49 Закону №1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Суд звертає увагу, що розпорядженням управління від 20 січня 2020 року позивачу призупинено виплату пенсії з 01 березня 2020 року у зв`язку з неотриманням пенсіонером пенсії протягом 12 місяців.

В контексті викладеного, суд вважає, що відповідачем правомірно вчинено дії та винесено розпорядження про призупинення виплати пенсії з 01 березня 2020 року, оскільки пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач не отримував пенсію продовж 12 місяців і саме вказана обставина стала підставою для припинення виплати пенсії суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо призупинення виплати позивачу пенсії.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з березня 2020 року з виплатою усієї суми заборгованості, суд зазначає наступне.

Питання щодо поновлення виплат, зупиненних на пілставі ст. 49 Закону № 1058, врегульовані ч. 2 ст. 49 Закону № 1058, а саме: поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Оскільки суд дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача в частині зупинення виплат позивачу пенсії через неотримання ним пенсії протягом 12 місців, поновлення виплат пенсії за таких підстав є саме з`ясування відповідачем обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач або його законний представник не звертались до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги про зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії без надання позивачем заяви про поновлення виплати пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи об`єктивні обставини, що сталися в державі, суд зазначає, що позивач зі свого боку також повинен докласти зусиль для відновлення виплати пенсії, зокрема, у разі необхідності, подання документів необхідних для поновлення виплати пенсії.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідачем припинено й нарахування пенсії з 01.03.2020, про що свідчить довідка пенсійного органу. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що норми статті 49 Закону № 1058-IV визначають підстави припинення саме виплати пенсії, а не її нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем припиняючи виплату пенсії з підстав визначених статтею 49 Закону № 1058-IV, безпідставно припинено її нарахування з 01.03.2020 року.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок допущення протиправної бездіяльності відповідача щодо припинення нарахування пенсії з 01.03.2020 року, тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати позивачу пенсійні виплати з 01.03.2020 року.

Щодо зобов`язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії, суд відмовляє у її задоволенні, з огляду на її передчасність, оскільки зазначена виплата може відбутися тільки після подання документів необхідних для її виплати.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є правомірними.

З урахуванням викладеного, оскільки позивач більше року не отримував призначену пенсію, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно припинив виплату пенсії позивачу, оскільки пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Надаючи оцінку твердженням відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Позивачем оскаржується бездіяльність відповідача, яка є триваючою у часі, а тому позивач має право звернутися до суду за захистом порушених прав, свобод і інтересів протягом всього часу дії такої бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов подано своєчасно, а тому підстав для поновлення строку на звернення до адміністративного суду не має.

Відповідачем суду не надано доказів на спростування таких тверджень позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачем не було сплачено, ухвалою суду від 18 березня 2021 року відстрочено позивачеві сплату судового збору у розмірі 908,00 грн до ухвалення судового рішення, а позовні вимоги задоволено частково, суд, у відповідності до приписів статті 139 КАС України, дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача до Державного бюджету України судового збору у розмірі 454,00 грн та з відповідача до Державного бюджету України судового збору у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Коструб Тетяни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати ОСОБА_1 пенсійні виплати з 01.03.2020.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп.).

Стягнути з Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41245565, адреса: вул. Студентська, буд. 35А, м. Рубіжне, Луганська обл., 93009) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Ірметова