Ухвала суду № 96042510, 06.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

06 квітня 2021 року Справа № 280/1274/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Ковальчук Ганни Олександрівни (вул. Михайла Грушевського, буд. 27, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадська організація «Добробут» (вул. Героїв Сталінграду, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Воробйової Катерини Олександрівни (далі - відповідач 1), Ковальчук Ганни Олександрівни (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень під №47285421, прийняте 10.06.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради, ОСОБА_3 , яким відмовлено у державній реєстрації прав власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_2 за позивачем;

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень під №54351536, прийняте 01.10.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради, Ковальчук Ганною Олександрівною , яким відмовлено у державній реєстрації прав власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_2 за позивачем;

зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради, Ковальчук Ганну Олександрівну розглянути подану позивачем заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.09.2020 за реєстраційним номером 41677936 для проведення державної реєстрації прав власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_2 , а також документи подані для державної реєстрації прав та прийняти належне у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення.

Крім того, просить розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18.02.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

03.03.2021 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову до якої, крім іншого, додана заява про поновлення строку звернення до суду в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень під №47285421, прийнятого 10.06.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради, ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 04.03.2021 позовна заява в частині вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень під №47285421, прийняте 10.06.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Воробйовою Катериною Олександрівною повернута позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду із цією вимогою за відсутності поважних причин для його поновлення.

Ухвалою від 04.03.2020 у справі було відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 06.04.2020.

16.03.2021 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення.

24.03.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить, крім іншого провести підготовче засідання без її участі.

30.03.2021 від третьої особи до суду надійшли заперечення на відзив відповідача.

01.04.2021 від позивача до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання за її відсутності.

05.04.2021 від третьої особи до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання за її відсутності.

05.04.2021 від позивача до суду надійшли письмові пояснення на відзив відповідача.

05.04.2021 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

05.04.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №320/4007/19.

У підготовче засідання 06.04.2021 учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

У зв`язку із поданням всіма учасниками справи заяв про проведення підготовчого засідання за їх відсутності, підготовче засідання проведене в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 06.04.2021 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Вирішуючи питання щодо належності даної справи до підсудності адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (ч. 1 ст. 5 КАС України).

У ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, при цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Суддя зазначає, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем заявлений позов щодо скасування рішень відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, при цьому підставою для заявлення позовних вимог зазначає про виникнення у неї права власності на двокімнатну квартиру на сьомому поверсі за АДРЕСА_3 , невідповідність висновків відповідача обставинам справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).

За правилами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як установлено матеріалами справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішеннями відповідача про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу). Позивачем обрано такий спосіб захисту, як скасування рішення відповідача.

Проте, заявлені в справі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки рішення відповідача як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки виконання умов цивільно-правової угоди та, відповідно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа №320/4007/19 (провадження №2/937/95/21) за позовом ОСОБА_1 до ГО «Добробут», третя особа - відділ реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про виділ в натурі та визнання права власності на квартиру як самостійний об`єкт нерухомого майна (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/95792978). Тобто, наявний спір про право власності на спірну квартиру, який на теперішній час розглядається судом в порядку цивільного судочинства.

Отже, виходячи з приписів абз. 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України даний спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів. Цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини спрямовані на захист цивільного права позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Частиною 2 статті 239 КАС України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

За вказаних обставин суддя дійшов висновку, що дану справу не належать розглядати в порядку адміністративного судочинства, а отже провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №280/1274/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Ковальчук Ганни Олександрівни (вул. Михайла Грушевського, буд. 27, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадська організація «Добробут» (вул. Героїв Сталінграду, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернення до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в порядку цивільного судочинства за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.

Повний текст ухвали виготовлений 06.04.2021.

Суддя Р.В. Кисіль