Ухвала суду № 96042486, 05.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 квітня 2021 року Справа № 280/9327/20 Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до 1. Любимівської сільської ради (70033, Запорізька область, Вільнянський район. с. Любимівка, вул. Центральна, 86-А)

2. Міського голови Вільнянської міської ради Мусієнко Наталі Олександрівни (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №280/9327/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Любимівської сільської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.10.2020 про продовження терміну виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку для подальшої передачі у власність. Зобов`язано Любимівську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2020 про продовження терміну виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку для подальшої передачі у власність та прийняти рішення за результатами її розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Любимівської сільської ради.

24.03.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №17230) про ухвалення додаткового судового рішення у справі №280/9327/20, в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 17 600,00 грн. та встановити судовий контроль шляхом зобов`язання відповідача подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду. Заяву просить розглянути без його участі, без виклику сторін у порядку письмового провадження.

За правилами, встановленими частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вищенаведені приписи, питання про ухвалення додаткового рішення розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд доходить висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Тобто, понесення стороною витрат у зв`язку з розглядом справи, входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджене належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які до суду не надано.

Отже, враховуючи, що позивачем не долучено жодних доказів на підтвердження того, що судові витрати у справі № 280/9327/20 склали саме 17 600,00 грн., підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду слід зазначити про таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, а не його обов`язком, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки позивачем у заяві не наведено будь-яких доводів щодо необхідності вжиття такого процесуального заходу, як і не зазначено підстав, через які відповідач може ухилятися від виконання вказаного судового рішення, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю.

При цьому, зауваження позивача про те, що поведінка відповідача спрямована на зневагу до рішень суду, законів України та прав людини є його припущеннями, не підтвердженими належними та достовірними доказами.

З огляду на викладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 139, 241-243, 248, 250, 252, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко