Ухвала суду № 96042456, 05.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю

05 квітня 2021 рокуСправа № 280/4606/20 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Урожайна, 21)

до 1. Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

2. Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №280/4606/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» задоволено та, серед іншого, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» від 18.03.2020 №1 датою подання її на реєстрацію, а саме 23.03.2020.

Рішення суду набрало законної сили 22.02.2021.

25.03.2021 позивачу видано виконавчий лист у даній справі.

У той же день до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/4606/20.

В обґрунтування заяви представник посилається на лист ДПС України від 18.03.2021 №509/ЗПІ/99-00-20-02-03-10, відповідно до якого ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 станом на 15.03.2021 до контролюючого органу не надходила; у разі її надходження ДПС України вживатимуться заходи щодо виконання рішення суду. Вказує, що згідно інформації з Електронного кабінету платника податків податкова накладна від 18.03.2020 №1 залишається не зареєстрованою, а рішення суду, відповідно, не виконаним. Враховуючи викладене, посилаючись на ст. 124 Конституції України, ст. 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України просить зобов`язати Державну податкову службу України подати протягом десяти днів з дати набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 280/4606/20.

Зважаючи на те, що стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не передбачає розгляду питання про встановлення судового контролю з викликом учасників справи, суд вважає за можливе розглянути зазначене питання в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З наведеного вбачається, що статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначена процедура виконання рішення немайнового характеру, яка за своїм змістом є подібною до судового контролю, про встановлення якого подано дану заяву. При цьому процедури у разі невиконання рішення, визначені в ст. 63 зазначеного Закону та в ст. 382 КАС України, є тотожними.

Враховуючи наведене, суд відповідно до ст. 382 КАС України не вбачає необхідності встановлення судового контролю за виконання рішення суду, оскільки подібні процедури повинні реалізовуватися в межах виконавчого провадження державним виконавцем, в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись статтями 241, 243, 248, 382 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІР» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/4606/20 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко