Ухвала суду № 96042301, 06.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2576/20

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Гаврилко С.Є. розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника Подинського Ярослава Федоровича до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) О. Гаринець та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Подинського Ярослава Федоровича до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) О. Гаринець (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 43316386) (далі по тексту Відповідач 1), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 43316386), яким просить суд: "1. Заявлений позов взяти до свого провадження та розглянути по суті описаного, що підверджено доданими доказами та тими матеріалами, що розглядалися Закарпатським окружним адміністративним судом; 2. Дії старшого державного виконавця Гаринеця О.І. визнати неправомірними та Постанову ВП № 60111196 від 26.06.2020 р. про закінчення виконавчого провадження - скасувати; 3. Прийняти нове рішення суду та зобов`язати старшого державного виконавця виконати рішення суду та стягнути із Боржника у призначенні страхових виплат, передбачених Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; 4. Виконати рішення суду покласти на контроль Закарпатським окружним адміністративним судом.".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 в особі представника Подинського Ярослава Федоровича до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) О. Гаринець, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування постанови задоволено частково. Визнано протиправним дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 60111196 від 26 червня 2020 року. Визнано протиправною та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26 червня 2020 року ВП № 60111196 про закінчення виконавчого провадження. У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовлено.

15 лютого 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку статті 382 КАС України, відповідно до якої остатній просив суд: "1. Заявлену Заяву від 15.02.2021 року відповідно ст. 382 КАС України взяти до свого провадження розглянути та задовольнити повністю, взяти на контроль Закарпатським окружним адміністративним судом дане виконання рішення суду, що набуло законної сили; 2. Заявлене Клопотання від 15.02.2021 року відповідно п. 4, ст. 382 КАС України задовольнити повністю; 3. Прийняти рішення суду та винести Окрему Ухвалу де буде зобов`язано прокурора Закарпатської області провести досудове розслідування у кримінальному провадженні за ст. 382 КК України у невиконанні ч. 5, ст. 124 Конституції України; 4. Заявлений позов задовольнити повністю."

Одночасно, 15 лютого 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку статті 382 КАС України, відповідно до якої остатній просив суд: "1. старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) О. Гаринець за ігнорування у виконанні рішення суду, що набрало законної сили, де порушено ч. 5 ст. 124 Конституції України накласти штраф у сумі до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це зазначено у п. 4, ст.. 382 КА України; 2. Заявлене клопотання від 15 лютого 2001 року задовольнити повністю.".

У відповідності до статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до статті 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 260/2576/20 без змін.

Таким чином рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, що ухвалене у справі № 260/2576/20, у розумінні статей 255 та 325 КАС України набрало законної сили 10 березня 2021 року.

Оцінюючи наявність підстав щодо можливості для задоволення вказаних заяв суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні таких з огляду на таке.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі п.п. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 14 частини 2 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, є правовим наслідком судового рішення.

Відповідно до статті 382 частин 1, 2 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, судом зауважується, що норми статті 382 частин 1 та 2 КАС України сформульовані законодавцем таким чином, що для того щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення необхідним є наявність у самому рішенні (його резолютивній частині) певного обов`язку вичинити певні дії на виконання цього рішення.

Правові норми, закріплені у статті 382 частині 1 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, статті 245 частини 6 КАС України, згідно з якими сум може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. Разом з тим, у відповідності до статті 246 частини 6 пункту 1 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено та позивачем не подано доказів, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

За приписами статті 382 частин 2 - 4 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Тобто, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу можливе лише за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Оскільки у цій справі суд не зобов`язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, тому відсутні підстави як для розгляду питання про накладення штрафу в судовому засіданні, так і для накладення штрафу.

Щодо винесення окремої ухвалу про зобов`язання прокурора Закарпатської області провести досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтею 382 КК України, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до статті 249 частини 1 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Судом зазначається, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу і таке право належить суду одночасно з ухвалення рішення суду.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов`язок суду, а право.

На даний час матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали, у зв`язку із чим клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 248, 382 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 в особі представника Подинського Ярослава Федоровича про встановлення контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника Подинського Ярослава Федоровича до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) О. Гаринець та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя С.Є. Гаврилко