
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2169/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Закарпатської області №18 101-вих 2020 від 10 березня 2020 року; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, діючої на час призначення пенсії, без обмеження її граничного розміру з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Закарпатської області №18 101-вих 2020 від 10 березня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1998 року позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з максимального розміру 90% заробітної плати. З метою здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії 11 березня 2020 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою та довідкою прокуратури Закарпатської області про розмір заробітної плати станом на 06.07.2017. Незважаючи на це відповідач перерахунок пенсії не здійснив, чим порушив його право на належний рівень пенсійного забезпечення, що підлягає захисту в судовому порядку.
30 червня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №0700-0701-8/22351 від 25.06.2020, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує. Зокрема, зазначає, що з 15 липня 2015 року втратили чинність положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури. Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 не містить положень щодо перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, натомість визначення таких умов та порядку покладено на Кабінет Міністрів України. Протягом дії зазначеної норми Кабінетом Міністрів України не прийнято відповідних нормативно-правових актів, які б регулювали умови та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури. Хоча рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 вказані положення визнано неконституційними, однак таким встановлено чітку послідовність дій, з настанням яких виникає право на проведення перерахунку пенсії позивача. Звертає увагу суду на те, що право на звернення за перерахунком пенсії у позивача виникло з 16 січня 2020 року з дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів Кураїни від 11 рудня 2019 року № 1155, а право на перерахунок - з 01 лютого 2020 року. Разом з тим, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 передбачено, що зміна розмірів посадових окладів прокурорів не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Окрім того, вказує на неналежність поданої позивачем довідки, оскільки така не відповідає встановленим вимогам щодо форми та змісту. Також вважає безпідставним включення до довідки відомостей про премію, матеріальну допомогу для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, оскільки такі не є систематичними виплатами та носять індивідуальний характер. Окрім того, вказує на передчасність позовної вимоги про зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки таке право на момент звернення до суду не є порушеним.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/9/20.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року поновлено провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив службу в органах прокуратури, а з 13 квітня 1998 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
В подальшому пенсія ОСОБА_1 неодноразово перераховувалась органом Пенсійного фонду України. Так, відповідно до розпорядження Ужгородського міського управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №167980 від 13.03.2002 з 01 серпня 2001 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90% заробітної плати.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 січня 2017 року №308/11498/16-а, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 травня 2018 року, визнано право ОСОБА_1 на пенсію у розмірі 90% заробітної плати.
11 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) із заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку Прокуратури Закарпатської області №18/101-вих.2020 від 10.03.2020.
За результатами розгляду поданих ОСОБА_1 документів рішенням Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Закарпатській області №921060167980 від 17 березня 2020 року заявнику відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю право на перерахунок згідно поданої довідки. Зазначене рішення аргументоване тим, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р (ІІ)/2019 передбачено, що працівникам прокуратури згідно із Законом України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Вказано на те, що право на перерахунок, за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять, починаючи з 13 грудня 2019 року, та для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. На час, подання заяви щодо перерахунку пенсії (11 березня 2020 року) питання оплати праці працівникам органів прокуратури регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11 грудня 2019 року №1155 (набрала чинності 16.01.2020). При цьому, п. 7 зазначеної постанови встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із законом України "Про прокуратуру".
Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку його пенсії протиправною та такою, що порушує його конституційні права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років на підставі норм Закону України «Про прокуратуру».
Так, на час призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789), відповідно до якої працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
Пенсії за вислугу років призначаються:
а) слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій роботі - на три відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на два відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія;
б) працівникам, які займають прокурорські посади, перелічені у статті 56 цього Закону, після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками з вислугою на цих посадах не менше 20 років - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на два відсотки цього заробітку;
в) працівникам, зазначеним у пунктах "а" та "б" частини другої цієї статті, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 12 років, після досягнення чоловіками 60 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 55 років при загальному стажі роботи 20 років і більше - у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах з розрахунку 50 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років - для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.
З 15 липня 2015 року Закон №1789-XII (окрім положень ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1) втратив чинність на підставі Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697), у зв`язку з чим з вказаної дати питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовано ст. 86 останнього.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу порядку та підстав проведення перерахунку пенсій колишніх працівників органів прокуратури.
Так, ч. 13 ст. 86 Закону №1697 встановлено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону №1697 (в первісній редакції), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
В подальшому Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ (набрав чинності 01 січня 2015 року) до ч. 20 ст. 86 Закону №1697 внесено зміни, зокрема, вказану частину викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Проте, Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури врегульовано не було, а відповідний нормативно-правовий акт з цього питання не прийнято.
Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідає Конституції України.
Приймаючи вказане рішення Конституційний Суд України виходив з того, що метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури. До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
В своєму рішенні №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
На підставі ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" до врегулювання Верховною Радою України спірного питання на законодавчому рівні рішенням №7-р(II)/2019 встановлено наступний порядок його виконання:
- ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Вказане кореспондується також з положеннями ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.17 №2136-VIII.
Отже, з 13 грудня 2019 року положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697 не підлягають застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Натомість проведення перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, з 13 грудня 2019 року здійснюється уповноваженим органом у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" (далі - Постанова №657), яка набрала законної сили 06 вересня 2017 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 №505, в тому числі, затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Вказана постанова є чинною як на момент видачі прокуратурою Закарпатської області довідки №18/101-вих.2020, так і на час звернення ОСОБА_1 із заявою до ГУ ПФУ в Закарпатській області.
З огляду на зазначене, враховуючи рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019, суд вважає, що зміна розміру заробітної плати працівників прокуратури є належною підставою, що зумовлює виникнення у органу Пенсійного фонду обов`язку проведення перерахунку пенсій прокурорським працівникам.
Саме на виконання Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 та Постанови №657, прокуратурою Закарпатської області було видано ОСОБА_1 довідку №18/101-вих.2020, а тому суд вважає, що в уповноваженого органу на момент звернення позивача із заявою були наявні як підстави, так і всі необхідні документи для проведення відповідного перерахунку.
Вирішують питання правомірності відмови ГУ ПФУ в Закарпатській області в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , суд виходить з мотивів його прийняття.
Так, свою відмову орган Пенсійного фонду аргументує тим, що станом не день звернення ОСОБА_1 із заявою питання оплати праці працівників органів прокуратури регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155, п. 7 якої визначено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
Разом з тим, суд вважає вказані аргументи протиправними та такими, що суперечать норм чинного законодавства.
Зокрема, як вже було зазначено судом, Конституційний Суд України в своєму рішенні №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 наголосив на тому, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі, умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Більше того, вказаним рішення Конституційний Суд України визначив конкретні обставини, що зумовлюють виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій, призначених Законами №1789 та №1697, якими є підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.
Норми Закону України «Про Конституційний Суд України» регламентують обов`язковості ухвалених Конституційним Судом України рішень. При цьому суд вважає, що орган Пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вищенаведене свідчить про протиправність відмови ГУ ПФУ в Закарпатській області у проведенні перерахунку пенсії позивача.
Суд окремо зауважує, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).
Стосовно доводів відповідача, наведених у поданому до суду відзиві, щодо невідповідності форми довідки №18/101-вих.2020 встановленим вимогам, зокрема, в частині відсутності посилання на первинні документи, суд зазначає, що такі носять виключно формальний характер та не впливають ні на право позивача на проведення перерахунку пенсії, ані на обсяг необхідних до здійснення таких дій відомостей.
Надана позивачем довідка прокуратури Закарпатської області складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім`я та по-батькові особи, які видано таку довідку.
Відтак, вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
Окрім того, невідповідність поданої довідки та неможливість у зв`язку з цим провести перерахунок не було підставою для відмови ОСОБА_1 , наведеною у рішенні №921060167980 від 17.03.2020.
З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку його пенсії.
Суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.
Разом з тим, за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем рішенням №921060167980 від 17.03.2020 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії, а тому в саме таким рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області були в даному випадку порушені права позивача.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 17.03.2020 №921060167980, яким позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмежень граничного розміру пенсії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови №657.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 (№Пз/9901/9/20), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року.
Відповідно до рішення Верховний Суд від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789 або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд враховує, що дана адміністративна справа є типовою, а тому висновки Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. ст. 241, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №921060167980 від 17.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій 18/101-вих.2020 від 10.03.2020, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) судові витрати у розмірі 420,40 грн. (Чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).
СуддяР.О. Ващилін
Судове рішення № 96042272, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 05.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/2169/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: