Рішення № 96042257, 04.03.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2021 року м. Ужгород№ 260/1511/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Грин-Лумей В.Г.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача:адвоката Майстренко Н.М.

відповідача: Ужгородська міська рада ,- представник Зеленяк С.В.

третьої особи: Комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради Онопко Олег Юрійович ,- представник Дьордь В.В.

третьої особи: Онопко О.Ю.- представник Дьордь В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородська міська рада про визнання рішення протиправним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородська міська рада визнання рішення протиправним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням конкурсної комісії від 16.07.2019 року позивачка визнана такою, кандидатура якої найбільше підходить на посаду директора комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок".

Однак, 05 вересня 2019 року Ужгородська міська рада на своїй черговій сесії своїм рішенням № 1675 "Про проведення повторного конкурсу" скасувала результати попереднього конкурсу та уповноважила управління охорони здоровя оголосити та провести повторний конкурс по заміщенню вакантної посади.

Позивач вважає, що міська рада не мала повноважень приймати дане рішення, оскільки скасувати рішення конкурсної комісії може тільки суд. І крім того, оскільки позивачка була допущена до участі в конкурсі, і дане рішення є нескасованим, та прийняте колегіально конкурсною комісією, що також свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

У відзиві відповідач заперечив проти позову, де зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято на виконання Розпорядження міського голови, який розглянувши подання конкурсної комісії та виявив невідповідність кандидатури позивачки встановленим кваліфікаційним вимогам, зокрема недостатності досвіду роботи на керівних посадах

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та зауважили , що оскільки касаційним судом підтверджено законність Розпорядження міського голови № 319 від 29.07.2019 року "Про подання конкурсної комісії ", то просять не вважати посилання позивача у позові на незаконність вказаного розпорядження як на підставу оскаржуваного рішення. Також позивачка на позицію відповідача щодо відсутності порушення її прав спірним рішенням зауважила , що вона брала участь у конкурсі , оскільки вона має право у своїй професійній діяльності пробувати зайняти посаду керівника закладу , де вона працює, а незаконним рішенням порушено її право на правомірні очікування.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої заперечення викладені у відзиві, а також просив звернути увагу суду на те, що Постановою Верховного Суду від 10.02.21 року по справі № 260/1130/19 підтверджено законність Розпорядження міського голови, яке було однією з підстав для винесення оскаржуваного рішення.

Представник третіх осіб в судовому засідання заперечив проти позов та підтримав позицію відповідача.

Заслухавши позивача. представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

24 червня 2019 року відбулося засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради (протокол №б/н від 24 червня 2019 року), де за результатами відкритого поіменного голосування членів комісії переможцем конкурсу визнано ОСОБА_1

16 липня 2019 року конкурсною комісією на підставі протоколу №3 від 16 липня 2019 року прийнято рішення про направлення подання про призначення переможця конкурсу ОСОБА_1 на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради для укладення відповідного трудового контракту строком на 5 (п`ять) років.

16 липня 2019 року конкурсною комісією направлено подання начальнику управління охорони здоров`я Ужгородської міської ради В. Решетарю щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради не пізніше 26 липня 2019 року .

29 липня 2019 року розпорядженням Ужгородського міського голови від 29 липня 2019 року №319 «Про подання конкурсної комісії» відхилено подання конкурсної комісії від 16 липня 2019 року щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на керівній посаді та рекомендовано винести на розгляд чергової сесії міської ради питання про проведення повторного конкурсу.

10 лютого 2021 року Верховний Суд у справі № 260/1130/19 підтвердив законність вищевказаного Розпорядження, зауваживши , що міський голова діяв в межах наданих йому повноважень.

05 вересня 2019 року Ужгородська міська рада на своїй черговій сесії своїм рішенням № 1675 "Про проведення повторного конкурсу", де вказано:

1. Скасувати результати конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок», оголошеного наказом управління охорони здоровя від 04.06.2019 року № 87"Про оголошення конкурс", який проведений 24.06.2019 року (протокол від 05.04.2019 б/н)

2. Уповноважити управління охорони здоровя оголосити та провести повторний конкурс по заміщенню вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради.

3. Уповноважити управління охорони здоровя Ужгородської міської ради на утворення конкурсної комісії з уповноваженого органу управління Ужгородської міської ради, трудового колективу та представників громадськості , у рівній кількості ( по двоє) від кожного , у відповідності до Постанови КМУ від 27 грудня 2017 року № 1094"Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного комунального закладу охорони здоровя"

4. За результатами визначення переможця конкурсу та внесення відповідного подання, уповноважити Ужгородського міського голову на призначення переможця конкурсу на посаду директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради та укладення з ним контракту строком на 5 років.

У вищевказаному рішенні наведено перелік нормативних та інших документів , якими керувався відповідач при його винесенні, а саме:

- ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

- рішення Ужгородської міської ради від 18.04.2019 року № 1506 "Про створення комунального некомерційного підприємства " Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради"

- Статут КНП" Ужгородський міський пологовий будинок"

- Розпорядження міського голови № 319 від 29.07.2019 року № 319 "Про подання конкурсної комісії".

18 квітня 2019 року Ужгородська міська рада Ужгород № 1506 прийняла Рішення " Про створення Комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради, яким , серед іншого, вирішила:

-Створити юридичну особу публічного права - Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права - комунального закладу «Ужгородський міський пологовий будинок».

-. Затвердити статут Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради (Додаток 2).

-Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків комунального закладу «Ужгородський міський пологовий будинок».

-Уповноважити управління охорони здоров`я Ужгородської міської ради, на оголошення та проведення конкурсу на зайняття посади керівника Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я».

- Призначити ОСОБА_2 виконуючим обов`язки Директора Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради до призначення керівника в установленому законом порядку.

Згідно Статуту КНП "Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради № 1506 від 18.04.2019 року:

- засновником та власником підприємства є територіальна громада м. Ужгорода, від імені якої виступає Ужгородська міська рада ( п.1.4.)

- органом, за яким закріплено функції управління підприємством, є управління охорони здоровя Ужгородської міської ради( надалі - Уповноважений орган управління) ( п.1.5.)

- поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює Директор, який призначається на посаду або звільняється з неї з дотриманням вимог чинного законодавства України. З директором укладається контракт , в якому зазначається строк найму, права , обовязки і відповідальність директора, умови звільнення з посади( п.6.1)

- засновник укладає та розриває контракт з директором підприємства ( п.6.2.5).

В Розпорядженні Ужгородського міського голови № 319 від 29.07.2019 року "Про подання конкурсної комісії " зазначено :

1.Відхилити подання конкурсної комісії від 16.07.2019 року щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради ;

2. Рекомендувати управлінню охорони здоровя винести на розгляд чергової сесії міської ради питання про проведення повторного конкурсу по заміщенню вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок"

Мотиви та норми права застосовані судом.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

В статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР (Далі-Закон № 280/97-ВР )Закон вказано загальну компетенція сільських, селищних, міських рад, а саме: сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад встановлена статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймати рішення з 62 питань, перелік яких є вичерпним.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. (ст.59 Закону № 280/97-ВР).

У відповідності до ст.16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1094 затверджено ПОРЯДОК проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я ( далі-Порядок)відповідно дочастини дев`ятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоровя.

Конкурс проводиться з дотриманням принципів:

1) забезпечення рівного доступу;2) політичної неупередженості;3) законності;4) довіри суспільства;5) недискримінації;6) прозорості;7) доброчесності; 8) ефективного і справедливого процесу відбору.(п.3 Порядку).

Підставою для проведення конкурсу є рішення органу управління, яке приймається протягом трьох робочих днів з моменту виникнення вакантної посади.

- Конкурс складаєтьсяз таких етапів:

1) прийняття рішення про проведення конкурсу;

2) формування конкурсної комісії (у разі необхідності оновлення її складу);

3) підготовка до проведення конкурсу (оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірка поданих документів на відповідність установленим вимогам);

4) проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу);

5) оприлюднення результатів конкурсу.( п.5 Порядку)

- Особи, які подали необхідні документи для участі в конкурсі, є претендентами на зайняття посади (далі - претенденти). ( п.7 Порядку)

-Конкурсна комісія утворюється рішенням органу управління не пізніше ніж через 20 днів після оприлюднення рішення про проведення конкурсу.( п. 9 Порядку)

- Конкурсна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Порядком.( п.10 Порядку).

-Претенденти, допущені до участі в конкурсі, є його учасниками. Про прийняте конкурсною комісією рішення претенденти та учасники повідомляються секретарем конкурсної комісії протягом трьох робочих днів з дня проведення засідання з розгляду документів.( п.31 Порядку)

-За результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відбирає з числа учасників конкурсу одну кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого вносить відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. Зазначений строк може бути продовжено на період проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (у випадках, передбачених законодавством), інших процедур, передбачених законодавством.( п.38 Порядку)

- Результати конкурсу оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу управління. Конкурсна комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення кандидатур усіх учасників конкурсу та надіслати органові управління обґрунтовану пропозицію про призначення повторного конкурсу.( п.39 Порядку)

- Рішення за результатами конкурсу може бути оскаржене в передбаченому законодавством порядку. ( п.40 Порядку).

Із системного аналізу законодавчих норм та встановлених судом обставин суд дійшов до наступних висновків:

1)у відповідача відсутні встановлені законом, зокрема статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження скасовувати результати, встановлені рішенням колегіального органу - конкурсною комісією .

2) в разі незгоди з рішенням конкурсної комісії за результатами конкурсу зацікавлена особа має право звернутися до суду про його оскарження, про що зазначено у п.40 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я

3) проведення повторного конкурсу можливе тільки в разі прийняття конкурсною комісією вмотивованого рішення про відхилення кандидатур усіх учасників конкурсу , після чого онкурсна комісія надсилає органові управління обґрунтовану пропозицію про призначення повторного конкурсу.

Судом встановлено, що рішення конкурсної комісії за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок», оголошеного наказом управління охорони здоровя від 04.06.2019 року № 87"Про оголошення конкурс", який проведений 24.06.2019 року (протокол від 05.04.2019 б/н до суду не оскаржувалося, а отже є чинним. Вмотивоване рішення про відхилення кандидатур усіх учасників конкурсу та надіслання органові управління обґрунтованої пропозицію про призначення повторного конкурсу не приймалося.

Отже, відповідач прийнявши оскаржуване рішення вийшов за межі наданих йому повноважень.

Щодо посилання відповідача в обгрунтування своєї позиції на Пункт 1 рішення Ужгородської міської ради від 15.10.2020 року №2147, оскаржуване рішення XXXIX сесії міської ради VII скликання від 05.09.2019 року № 1675 «Про проведення повторного конкурсу " визнано таким, що втратило чинність. , і з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, визнання рішення XXXIX сесії VII скликання №1675 від 05 вересня 2019 року Ужгородської міської рада "Про проведення повторного конкурсу" протиправним не призведе до повного відновлення порушених законних прав та інтересів позивача ОСОБА_1 , яке полягає у непризначенні її на посаду директора КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» та у звязку з цим заявив клопотання про закриття провадження по справі , то суд висловив свою позицію за наслідкам розгляді даного клопотання в ухвалі від 21.01.21 року, де зокрема зазначив наступне:

- Суд зазначає, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень. Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №800/369/17. Така ж позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року у справі № 440/356/17.

Суд зазначає, що в такому випадку вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття рішень повинне бути спрямоване саме на виправлення своєї помилки, внаслідок якої порушено права позивача, і в результаті цього буде належним чином відновлено законні права та інтереси позивача, в зв`язку з чим визнання протиправними оскаржених рішень, дій або бездіяльності відповідача після такого виправлення є непотрібним чи недоцільним.

Крім того, з урахуванням позиції та рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року за №7- рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування, згідно з якою органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Так постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, яка набрала законної сили з моменту її проголошення, визнано протиправним і скасовано розпорядження Ужгородського міського голови від 29 липня 2019 року за №319 «Про подання конкурсної комісії», що слугувало підставою для ухвалення спірного рішення Ужгородської міської ради від 05 вересня 2019 року за №1675 «Про проведення повторного конкурсу».

На підставі спірного рішення Відповідача в 2019 році було проведено повторний конкурс на визначення керівника комунального неприбуткового підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради», рішенням конкурсної комісії відібрано та затверджено переможця конкурсу та укладено з ним контракт. Визнаючи рішення від 05 вересня 2019 року за №1675 нечинним, Відповідач, однак, не надав підтверджень щодо усунення чи виправлення порушень, зокрема визнання недійсними і скасування рішень конкурсної комісії в процедурі повторного конкурсу, прийнятих на підставі спірного рішення, розірвання контракту з переможцем повторного конкурсу тощо.

Отже порушення прав позивача , з приводу яких вона звернулась до адміністративного суду, рішенням Ужгородської міської ради VII скликаним від 15 жовтня 2020 року за №2147 не усунуті.

Крім того, вимоги до актів органів місцевого самоврядування встановлені статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яке не містить такої форми рішення як визнання його нечинним.

Враховуючи наведене, у даному випадку відсутні правові підстави для закриття провадження в даній адміністративній справі , оскільки відсутні всі обставини, передбачені пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.( ст. 1 КАСУ).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. ( ст. 5 КАСУ).

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) у Справі N 1-10/2004 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 вказав:

-Зокрема, і суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Отже, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу ( 1501-06 ) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

З огляду на предмет спору та нормативні акти, які підлягають застосуванню до них , суд констатує, що позивачка звернулася за захистом свого законного інтересу стати учасником конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок", і ставши єдиним претендентом за його результатами мала правомірні очікування отримати право стати керівником закладу охорони здоровя у відповідності до ст.16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я". Однак, у звязку із прийняттям оскаржуваного рішення її законні інтереси були порушені, у звязку з чим вона була позбавлена права та правомірних очікувань стати керівником і таким чином була позбавлена "простого легітимного дозволу та прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним нематеріальним благом".

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАСУ, на відповідність яким здійснюється його перевірка судом , а саме:

-У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

Розподіл судових витрат судом здійснюється в порядку ч.1 ст. 139 КАСУ , а саме: при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Ужгородська міська рада про визнання рішення протиправним - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення ХХХІХ сесії VII скликання Ужгородської міської ради № 1675 від 05 вересня 2019 року "Про проведення повторного конкурсу".

Стягнути з Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 33868924) м.Ужгород, пл. Поштова,3 на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 802 (вісімсот дві ) гривні.згідно квитанції № 0202210121 АТ "Комінветабанк" від 22 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст виготовлено та підписано 11 березня 2021 року.