Рішення № 96041817, 06.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/13662/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині відмови у перерахунку мені пенсії згідно Постанови КМУ від 30.08.2017 №657 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 30 серпня 2017 року перерахунок та виплату мені пенсії в зв`язку з підвищенням заробітної плати, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі представленої довідки військової прокуратури Центрального регіону України без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат;

- судові витрати покласти на відповідача та повернути їх мені, а також додатково стягнути на мою користь 300 грн пов`язаних на підготовку та подачу позову до суду, а саме: канцелярське приладдя, використання паперу, користування ксероксом, комп`ютером, принтером, проїзд, тощо, які прошу також врахувати до судових витрат;

- відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення.

В обґрунтування позову вказує, що із 2008 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Зазначає, що у липні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" та Постанови КМУ №657 від 30.08.2017 та надавши довідку №18112ПФвих-20 від 18.05.2020 про заробітну плату, однак у серпні 2020 року отримав відмову за №13925-12504/г-02/8-0600/20 від 10.08.2020. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 21.0.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №240/13662/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20).

До суду 16.09.2020 надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року постановлено відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у адміністративній справі №240/13662/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Позивачем 21.09.2020 надано до суду виступ у справі.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 30.09.2020. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що положення частини 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697, починаючи з 13.12.2019 поширюються на призначені працівникам прокуратури пенсії. Вказує, що право на перерахунок пенсії виникло у позивача саме із 13.12.2019, а виходячи зі змісту речення першого та другого відновленої частини 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", перерахунок повинен бути проведений з 01.01.2020. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відділом документального забезпечення суду 02 березня 2021 року зареєстровано клопотання позивача про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.03.2021 клопотання позивача задоволено. Поновлено провадження в адміністративній справі №240/13662/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали вручено позивачу 16.03.2021.

До суду 16 березня 2021 року надійшло клопотання позивача у якому ОСОБА_1 вказує, що відмовляється від своїх позовних вимог лише в частині здійснити перерахунок моєї пенсії з 30 серпня 2017 року, а ухвалити рішення, згідно якого зобов`язати відповідача зробити цей перерахунок саме з 13 грудня 2019 року. Просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині відмови перерахунку мені пенсії згідно Постанови КМУ від 30.08.2017 №657 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату мені пенсії в зв`язку з підвищенням заробітної плати на підставі представленої довідки військової прокуратури Центрального регіону України, без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат;

- судові витрати покласти на відповідача та повернути їх мені, а також додатково стягнути на мою користь 300 грн пов`язаних на підготовку та подачу позову до суду, відповідну переписку (один рекомендований лист мінімальною вагою коштує 17 грн), використання канцелярського приладдя, паперу, користування ксероксом, електроенергією та інше;

- відповідно до ст. 322 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення.

Ухвалою суду від 05.04.2021 постановлено: закрити провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 30 серпня 2017 року по 12.12.2019 перерахунок та виплату мені пенсії в зв`язку з підвищенням заробітної плати на підставі представленої довідки військової прокуратури Центрального регіону України без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що із 2008 року позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії).

У позовній заяві позивач вказує, що розмір пенсії становив 90% заробітної плати.

У червні 2020 року Військовою прокуратурою Центрального регіону України видано довідку №18/112ПФвих-20 від 18.06.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с. 10).

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що у липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ) 2019 від 13.12.2019 та постанови КМУ "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури" №657 від 30.08.2017 з дотриманням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Листом (із наданої позивачем до позовної заяви копії листа неможливо встановити його дату та номер) відповідач повідомив позивача про те, що" положення частини 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697 "Про прокуратуру", які визнано неконституційними втрачають чинність 13.12.2019 та зворотної сили не мають. Право на перерахунок пенсії за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Вами надана копія довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), яка видана військовою прокуратурою Центрального регіону України. При цьому вказана довідка видана про заробітну плату станом на 01.03.2018, виходячи з умов (розміру складових частин заробітної плати прокурорів), визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури". Ураховуючи викладене, перерахунок пенсії за вислугу років згідно із Законом не проводиться із врахуванням заробітної плати за період до 13.12.2019" (а.с. 17).

Суд відмічає, що відповідачем не надано до суду доказів, що із 13.12.2019 позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України №18/112ПФвих-20 від 18.06.2020.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Верховним Судом 14 вересня 2020 року було прийнято рішення у зразковій справі №560/2120/20, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішення за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.

Таким чином, враховуючи предмет спору у даній справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що дана адміністративна справа є типовою справою по відношенню до зразкової справи №560/2120/20, а тому необхідно врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішення за результатами розгляду зразкової справи.

Станом на дату призначення позивачу пенсії, особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі -Закон №1789):

Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону №1789).

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) до статті 50-1 Закону №1789І було внесено зміни, унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Однак, 14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ ((далі -Закон №1697).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789 містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

Суд зазначає, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-), яким, серед іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Суд відмічає, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697 зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Окрім того, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, частина двадцята статті 86 Закону №1697 набрала чинності з 13 грудня 2019 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року у зразковій справі №560/2120/20 висловила правову позицію у якій вказала, що з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови №657); такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії із 13.12.2019 на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України №18/112ПФвих-20 від 18.06.2020, а тому є протиправними дії відповідача щодо нездійснення із 13.12.2019 такого перерахунку пенсії позивача.

Належних захистом порушених право позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №18/112ПФвих-20 від 18.06.2020.

Відповідно до правової позиції, що викладена у Рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Отже, при перерахунку пенсії позивача із 13.12.2019 постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 підлягає застосуванню.

Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунок пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру.

Суд відмічає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.

Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що відповідач у рішенні за результатом розгляду заяви позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку із 13.12.2019 призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Окрім того, у заяві від 13.07.2020 позивач не просив відповідача при здійсненні перерахунку пенсії ураховувати 90% заробітної плати.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Подібна правова позиція викладені у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення в даній справі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ ПриватБанк №0.0.1806943785.1 від 19.08.2020.

У п. 3 прохальної частини позову та у п. 2 клопотання від 16.03.2021 позивач просить додатково стягнути на мою користь 300 грн пов`язаних на підготовку та подачу позову до суду, відповідну переписку (один рекомендований лист мінімальною вагою коштує 17 грн), використання канцелярського приладдя, паперу, користування ксероксом, електроенергією та інше.

Судом при розгляду питання щодо судових витрат, зазначається наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд відмічає, що підготовка та подача позову до суду, відповідна переписка, використання канцелярського приладдя, паперу, користування ксероксом, електроенергією не відноситься до жодних із наведених у ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Окрім того, вказані позивачем дії не є процесуальними та не відносяться до підготовки справи до розгляду, оскільки такі дії учинялись особисто позивачем для підготовки позовної заяви, а не справи.

Доказів понесення позивачем витрат у сумі 300 грн до суду не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 300 грн є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що судові витрати в розмірі 840,80 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341), - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо нездійснення із 13.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України №18/112ПФвих-20 від 18.06.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України №18/112ПФвих-20 від 18.06.2020 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 840 ( вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук